63 країни підтримали план України. Як пройшов саміт Кримської платформи

Україна не віддасть Крим та готова за нього воювати. А ще хоче Чорне море перетворити на "море НАТО"

У Києві відбувся третій саміт Кримської платформи. Якщо на першому саміті у 2021 році обговорювали шанси на мирну деокупацію, то тепер позиція України чітка: Крим, скоріше за все, звільнятиме військовим шляхом та хоче зробити Чорне море – "морем НАТО".

"На Херсоні ми, скажімо так, потренувалися, – каже LIGA.net нардеп від Голосу, учасник Кримської платформи та військовий Роман Костенко. – Якщо ми створимо подібні умови довкола Криму, то в перспективі це може призвести до нових "жестів доброї волі".

Як пройшов саміт Кримської платформи – коротко на LIGA.net.

ЩО СТАЛОСЯ. Платформа мала додатковий формат – переддень. 22 серпня у Києві зібралися понад 100 експертів та політиків з 12 країн.

Одну з ключових фраз на пре-саміті сказав секретар РНБО Олексій Данілов: "Скоріше за все, це (звільнення Криму, – ред.) буде відбуватися військовим шляхом, якщо країна-агресор до цього часу не втямить, що їй треба піти з нашої території. Іншого варіанту в нас немає".

Наступного дня після цих слів Данілова та анонсу голови ГУР Кирила Буданова, 23 серпня ЗСУ знищили російську систему ППО С-400 біля мису Тарханкут, звідки окупанти обстрілюють Україну ракетами "Онікс".

23 серпня проходив вже безпосередньо сам саміт за участі 63 країн з усіх континентів. Президент Володимир Зеленський відкрив його з історії 25-річної кримської татарки Леніє Умерової, яка приїхала до Криму відвідати хворого на рак батька, а опинилася у застінках московського СІЗО.

Наскрізна теза промови: Україна не торгує територіями та людьми.

Після Зеленського виступали лідери інших держав із промовами про підтримку територіальної цілісності України.

Безпосередньо з Києва виступали прем’єр Фінляндії Пітеррі Орпо, президент Литви – Гітанас Науседа, Португалії – Марселу Ребелу ді Соуза, Угорщини – Каталін Новак, яка стоїть на проукраїнських позиціях. США представляв у відеоформаті голова Держдепу Ентоні Блінкен.

"Розширено коло учасників, зокрема з числа країн Глобального Півдня, – коментує LIGA.net спікер МЗС Олег Ніколенко. – Та підтверджено готовність партнерів долучитися до відновлення Криму після деокупації".

ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО. Третій саміт мав два додаткових меседжі партнерам, каже заступниця голови МЗС Еміне Джапарова. Що Україна не торгує Кримом і сама обиратиме шлях деокупації.

Її заява пролунала на тлі публікацій у західних медіа та заяв деяких західних чиновників, які пропонують дати Україні членство в НАТО в обмін на відмову від деяких окупованих територій.

"Успішний саміт став відповіддю всім, хто озвучував ідеї про теоретичний обмін частини українських територій, – каже Ніколенко. – Україна не торгує територіями, а Крим був є і буде частиною нашої країни".

На пре-саміті ідей про відмову від Криму також не було, переконує LIGA.net його учасник Роман Костенко: "Було навпаки сказано, що найімовірніший варіант звільнення Криму – це якраз військовий".

Але Кримську платформу не варто розглядати як майданчик, де в деталях обговорюють військову складову. В першу чергу, це – політична платформа, зауважує Костенко: "Важливо, щоб всі наші партнери були за одне. Це сигнал Росії, що немає розбіжностей щодо статусу Криму".

Практична площина – експорт зерна та свобода судноплавства у Чорному морі. Україна представила своє бачення. Ключові пропозиції:

1. ЄС має переглянути морську політику. НАТО – створити спільний штаб для регіону. Треба відновити постійну присутність України у військово-морському командуванні НАТО у Нортвуді (Британія).

2. Треба створити дві постійні військово-морські групи. Одна має займатися мінною безпекою. Інша – з корветами і патрульними кораблями – демонструвати присутність у Чорному морі та супроводжувати ті ж судна з українським зерном.

3. Нарешті, створити спільні центри ситуаційної обізнаності, щоб об’єднати Чорне, Балтійське та Середземне моря у єдину мережу.

"Настав час перетворити Чорне море на те, чим стало Балтійське – на море НАТО, – пояснив голова МЗС Дмитро Кулеба. – Ця війна з Росією довела, що безпека регіону – неподільна. Загроза для одного – загроза для всіх".

4. Зупинити зловживання Росією свободою судноплавства.

5. США, ЄС та окремі країни G20 мають розвивати економічні зв’язки з чорноморськими країнами, розвивати демократичні інститути. Прискорення вступу до ЄС та НАТО є ключовим пріоритетом для держав регіону, який мають підтримати міжнародні партнери.

ЩО ДАЛІ. Між Херсоном та Кримом є багато спільного, каже Костенко. Обидва регіони мають політичне значення для Кремля, а у військовому плані українські війська діють асиметрично, знищуючи логістику росіян.

Можна сказати, що українці потренувалися на Херсоні.

"Там ЗСУ знищували склади, мости, логістику. Такі ж дзеркальні мости є в Криму, які тримають логістику, – пояснює нардеп. – Щойно з'явились умови для оточення військ РФ, вони забули про політичні фактори і вийшли з Херсону… Якщо ми створимо такі ж умови в Криму і не дамо контролювати Чорне море, це може призвести до жестів доброї волі".

Але звільнення Криму у будь-якому випадку завершиться сухопутною операцією Сил оборони, впевнений нардеп: "Поки український солдат не прийде туди, то територія не вважається звільненою".

А Кримська платформа продовжить роботу – вже восени відбудеться друга парламентська асамблея. "Дуже важливо, щоб рішення самітів отримували підтримку парламентами, законодавцями і суспільствами країн", – пояснює голова Меджлісу Рефат Чубаров.

Також продовжиться робота експертної платформи, яка за два роки провела понад тисячу тематичних подій щодо Криму.

В економічному плані Крим разом з Україною повернеться до вільного світу, переконаний президент. Він перерахував ряд компаній – від мереж готелів до телефонних операторів і IT-гігантів – які готові повернутися на півострів разом з Україною та підписали сьогодні відповідний документ.