Другий День міста з початку війни: як живе багатостраждальний Харків зараз

Харків 23 серпня відзначає свій 369 день народження. На цей день також припадає День визволення Харкова від німецько-фашистських загарбників під час Другої світової війни. На жаль, другий рік поспіль місто зустрічає свято в умовах війни з російським агресором.

"Телеграф" розповідає та показує, чим живе місто зараз і що з ним зробили окупанти.

З перших днів російського вторгнення Харків опинився під масованим ударом ворога. Через близьке розташування до кордону з росією ворог спробував якнайшвидше захопити місто, проте наші захисники не дозволили цьому статися. У відповідь на це росіяни обстрілювали житлові райони Харкова ракетами та артилерією. Наразі Харків вважається чи не найбільшим постраждалим великим прифронтовим містом України.

До початку війни у місті проживало понад 1,4 мільйона осіб, а після початку війни населення становило від 300 до 400 тисяч. Поступово люди почали повертатися додому і, за останніми даними, наразі у місті перебувають близько 1,2-1,3 мільйона мешканців.

Наші захисники згодом змогли вибити ворога з передмістя, через що противник тепер не має можливості бити по Харкові з артилерії. Незважаючи на це, противник регулярно пускає по місту-мільйоннику ракети С-300 з Білгорода. Час підльоту таких ракет — лічені хвилини, через що часто є жертви серед цивільного населення.

Цікаво, що за 500 днів війни повітряну тривогу у Харкові оголошували 2334 рази, а загальна її тривалість становила 80 днів 4 години 38 хвилин.

За даними місцевої влади, у Харкові пошкоджено внаслідок ударів понад 5 тисяч будинків, а 500 з них вже не вдасться відновити. Житла через обстріл позбулися 150 тисяч людей.

Найбільш постраждалим житловим районом Харкова є Північна Салтівка, яка найближче розташована до кордону з росією. Це був найгустонаселеніший район міста — до початку війни там мешкало до 300 тисяч осіб. Наразі там зруйновано або пошкоджено близько 70% будівель.

Через постійні обстріли в місті почали думати про те, як допомогти мешканцям зберегти життя. У місті встановлюють додаткові сховища, також як укриття використовують метро. Поступово життя повертається в нормальне русло, хоча "нормальним" життя під звуки тривог та постійні обстріли навряд чи назвеш.