Віддати території в обмін на мир готові 5% українців, поступитися майбутнім членством в НАТО можуть 18%, а про готовність надати російській мові офіційний статус або відмовитися від політики декомунізації заявили не більше 17–18% людей. Про це свідчать результати опитування, проведеного фондом Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва.
Соціологи зазначають, що трохи більшу готовність йти на поступки демонструють мешканці південних та трохи більшою мірою – східних регіонів. Проте, навіть у цих регіонах більшість опитаних вважає неприйнятними будь-які із розглянутих поступок, особливо це стосується питання територій.
Близько половини опитаних, які вважають, що "заради миру варто йти на будь-які компроміси" (таких 8% загалом), насправді вважають вищезазначені поступки з боку України неприйнятними, вказано в аналізі опитування.
З тих, хто думає, що "можна йти на компроміси, але не на всі", 2/3 насправді вважають неприйнятними жодні поступки з боку України.
Опитування проводилося за стратифікованою багатоступеневою вибіркою. Структура вибіркової сукупності відтворює демографічну структуру дорослого населення досліджуваних територій станом на початок 2022 року (за віком, статтю, типом поселення). Опитано 2019 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.
- Наприкінці червня 2023 року опитування групи Рейтинг показало, що українці продовжують високо цінувати союзників – Польщу, США, Велику Британію, а ставлення до Німеччини стає позитивнішим.
- Українці назвали найефективнішою суспільною інституцією ЗСУ, а найменш ефективними респонденти вважають суди.