Фільм Філіпа Сотниченка «Ля Палісіада» покажуть в одній із конкурсних програм міжнародного кінофестивалю в Сан-Себастьяні

Художній повнометражний фільм режисера Філіпа Сотниченка «Ля Палісіада» («La Palisiada») візьме участь у конкурсній програмі Zabaltegi-Tabakalera міжнародного кінофестивалю в Сан-Себастьяні, який відбудеться з 22 по 30 вересня в Іспанії. Про це повідомила продюсерка стрічки Валерія Сочивець.

«Нарешті раді поділитись новиною! La Palisiada їде на кінофестиваль у Сан Себастьян! В конкурсну програму Zabaltegi Tabakalera, в якій беруть участь найкращі фільми цього року! Юхху!» — написала Сочивець на своїй фейсбук-сторінці.

«Ля Палісіада» — це повнометражний дебют Філіпа Сотниченка в жанрі пострадянського нуару. Історія розгортається в Україні в 1996 році, за кілька місяців до підписання протоколу №6 Європейської конвенції з прав людини, що передбачав відмову від смертної кари, яка дісталася Україні у спадок від СРСР.

До цього Україна мала один із найвищих показників у світі за кількістю смертних вироків. Зокрема, за даними лондонської Організації захисту прав людини, у 1996 році Україна була на другому місці у світі після Китаю, засудивши до смерті 89 людей. Загалом з 1991 року в Українi було виконано понад 600 страт.

Фільм розповідає про судового психіатра Олександра і його друга, слідчого Ільгара Сабітова, обидва беруть участь у розслідуванні заплутаної історії вбивства міліціонера. Правоохоронці поспішають закрити справу до скасування смертної кари, але лікар не впевнений у підсудності обвинуваченого та сумнівається у прозорості системи правоохоронних органів.

Зауважимо, що «Ля Палісіада» — це єдиний український фільм, який організатори відібрали цього року. До цієї ж конкурсної програми Zabaltegi-Tabakalera кінофестивалю в Сан-Себастьяні відібрали російську стрічку «Блажь» («Grace») Іллі Поволоцького. Крім цього, в іншому фестивальному конкурсі, «Нові режисери», братиме участь російський фільм Ілі Малахової «Привіт, мамо».

«Детектор медіа» звернувся по коментар до продюсерки Валерії Сочивець, щоб дізнатися, чи обговорювала вона з режисером Філіпом Сотниченком як можливий варіант відмову від участі у фестивалі, куди також запрошують росіян. Чи їм це окей? Крім цього, наша редакція поцікавилась, чи планує хтось із них під час перебування на фестивалі публічну акцію проти військової агресії РФ, як це робили деякі інші українські кінематографісти на міжнародних кінофестивалях.

«Нам це зовсім не окей! — сказала нам у коментарі Валерія. — Коли ми брали участь у Роттердамському кінофестивалі, де теж були російські фільми, ми писали лист-звернення організаторам кіноподії, щоб російські фільми виключили з конкурсних і позаконкурсних програм. Але це не спрацювало.

Звичайно, в нас були думки стосовно того, щоб зняти наш фільм з конкурсу через присутність російських фільмів, але таким чином ми позбудемось можливості заявити про Україну та її культуру на міжнародній арені. І в результаті росія все одно буде там представлена, а Україна — ні.

Стосовно акцій, то на всіх фестивалях ми завжди говоримо про агресію і війну росії проти України. Розгортаємо прапор для наочної демонстрації України як незалежної і суверенної держави, яка має свою символіку, мову, культуру і своє кіно.

В Роттердамі на світовій премʼєрі вся група була вдягнута в футболки з таким лозунгом: PACIFISM IS A PRIVILEGE NEUTRALITY BENEFITS THE AGGRESSOR TANKS HELP END THE WAR.

Окрім того, що ми вважаємо за високу честь брати участь у міжнародних кінофестивалях, ми переконані, що це також місія усіх українських кінематографістів — перемагати на цих фестивалях, і ми фактично це вже зробили.

Звісно, ми обов'язково публічно виступимо із заявою про те, що в період найжахливішої агресії, яка триває в центрі Європи в ХХІ столітті, неприпустимо допускати на екрани престижних міжнародних фестивалів кінострічки агресорів і пропагандистів. Але за це має бути соромно не нам, а організаторам кінофестивалю.

Ви абсолютно праві, що це ганебно і мерзенно. Але ми завершували наш фільм в Україні в перші тижні повномасштабної війни, коли деякі патріоти і навіть державні діячі, як тепер виявляється, тікали на захід України і за її межі.

Ми готові і надалі боротися за право України доводити свою незалежну позицію у світі. На наш погляд, сьогодні відмовитися від участі у конкурсі, відмовитися від боротьби за нагороди — це все одно, що скласти зброю на полі бою. Так не вчиняють наші солдати.

Ставимо вас до відома, що участь нашого фільму у конкурсній програмі МКФ у Сан-Себастьяні також підтримана Українським інститутом і Міжнародним кінофондом Eurimages. І ми не маємо юридичного права відмовитися від цієї підтримки. Ми будемо боротися і перемагати. І російську гуманітарну агресію, і європейську недалекоглядність».

Цього року повнометражний дебют Сотниченка «Ля Палісіада» вже бачили на міжнародних кінофестивалях у Вроцлаві, Сараєво, Вільнюсі, Ґетеборгу та Роттердамі. У березні «Ля Палісіада» здобула приз як найкраща картина Вільнюського міжнародного кінофестивалю Kino Pavasaris.

У лютому 2023 року фільм отримав приз Міжнародної федерації кінокритиків (FIPRESCI) на Роттердамському міжнародному кінофестивалі.

Стрічку створили кінокомпанії «Віател» та «Сучасне Українське Кіно» за підтримки Українського культурного фонду та Державного агентства України з питань кіно. Постпродакшн профінансував Гетеборзький кінофонд зі Швеції.

У 2019 році на кіноринку Одеського міжнародного кінофестивалю фільм відзначили нагородою Руху солідарності за гендерну рівність від ООН. 

Щорічний Міжнародний кінофестиваль у Сан-Себастьяні почав роботу 21 вересня 1953 року і вважається однією з найбільш важливих культурних подій в Іспанії. Переможцям фестивалю вручають «Золоту» і «Срібну мушлю». Також щороку проходить вручення почесної нагороди «Доностія» за значний внесок у кінематограф.

Фото надала Валерія Сочивець