Сюрпризи від ГУР і СБУ скоро страшенно налякають ворога: інтерв'ю з Подоляком

Скоро сюрпризи від ГУР та СБУ неабияк налякають російських загарбників та введуть їх в оману. Більше про це та чому українські спецслужби почали відверто розповідати про свої операції – читайте в ексклюзивному інтерв'ю 24 Каналу з радником голови Офісу Президента України Михайлом Подоляком.

Нагадаємо, що в першій частині інтерв'ю ми вже писали про смерть Євгенія Пригожина, що тепер буде з ПВК "Вагнера" та кого можуть прибрати наступним після ватажка вагнерівців. Деталі – читайте за посиланням.

ЗСУ знищать усе російське в Криму

Кирило Буданов заявив, що ми зараз маємо здатність вразити будь-яку частину тимчасово окупованого Криму. І з'являється новина про те, що українські військові здійснили висадку в Криму в межах спецоперації. Там відбувся бій за участю плавзасобів і авіації.

Кирило Буданов абсолютно точно говорить те, що розуміє. Безумовно, ми б хотіли, щоб війна вже сьогодні була на території Криму. Але давайте будемо свідомі – коли щось аналізується, то ми виходимо з того, що є певні домовленості щодо обсягів зброї, яка буде у той час, про який домовились. А не через 3 – 6 місяців.

Тобто ти розумієш свій інструмент, бачиш, що домовленості виконуються абсолютно чітко в конкретні терміни. Якщо вони не виконуються, то є певне затягування війни. Ми це з вами бачимо і розуміємо.

Буданов набагато глибше й абсолютно точно розуміє, що відбуватиметься у Криму. Щодо свого Криму, давайте правильно говорити – це тимчасово окупована територія. Там має бути знищено все російське: стратегічні склади, аеродроми, незаконні споруди, як-от Керченський міст.

І це буде зроблено, бо це один з ключів, як Азовська акваторія, Мелітополь та Бердянск. Це один з ключів до пришвидшення фіналу цієї війни. Немає жодного варіанту виграти цю війну, не знищивши транспортно-логістичний коридор під назвою півострів Крим. Отже, будемо нищити.

Буданов правий – сьогодні є вже всі інструменти. Бажано тільки, щоб кількість цих інструментів була збільшена. Це важливо і про це домовляється президент. До речі, коли президент їздить з візитами до наших партнерів, то він говорить про ці інструменти у більшому обсязі. Які, до речі, дозволяють досягти віддалених куточків, де росіяни переховуються.

Повне відео з Михайлом Подоляком: дивіться відео

Росіяни мають боятися Україну

Абсолютно точно зрозуміло, що наразі й ГУР, і СБУ володіють технологіями, які дозволять позмагатись за контроль у Чорноморській акваторії. Коли ми говоримо, чому якісь невстановлені безпілотники літають над "Москва-Сіті" чи будь-де – дуже важливо, щоб війна переносилась на територію Росії.

Це не означає, що Росія більше чи менше битиме ракетами по території України. Немає відповідного зв'язку між атаками безпілотників невстановленої природи по території Росії та її атаками крилатими балістичними ракетами по території України.

Росія в будь-якому випадку битиме по території України, поки у неї є можливість вбивати цивільне населення і нищити цивільну інфраструктуру. Тож коли ми говоримо про ракетні атаки Росії, єдине, що треба робити й чим опікується уряд та президент України – домовлятися з партнерами про збільшення систем протиракетної оборони.

Росія не б'є по військових цілях, а б'є просто по великому обсягу наших міст і населених пунктів. Тож немає ніякого зв'язку між атаками безпілотників по "Москва-Сіті" та атаками крилатих ракет по території України.

Психологічно ці безпілотники створюють відповідні настрої російських спільнот. Вони розуміють, що Росія слабка й фіктивна. Мовиться про міфи щодо тотального контролю над всім, а також про те, що "Панцир" є абсолютно успішною системою. Це дуже важливо.

Щодо початку хаосу в самій Росії, то створення відповідних настроїв у Росії – одне з ключових завдань всіх, хто має прямий чи опосередкований стосунок до постійних атак невстановлених дронів на території Росії. Нам потрібні три складові:

• щоб Росія говорила виключно про те, що їм страшно, що вони не відчувають захисту від путінської вертикалі;
• щоб Росія починала дедалі більше відчувати на своїй території війну;
• щоб ця істерія захоплювала велику кількість росіян і вони починали втікати, кричати, відмовлятися мобілізуватись тощо.

Тобто, Росія має зайти у ці "смутні часи", які будує Путін. Разом з підозрою один до одного, щоб продовжували писати величезну кількість доносів і щоб вони застрягли в 1937 році, коли усіх заарештовують чи знищують.

Росіяни пишуть доноси й у цей час літають невстановлені безпілотники. Вони нажахані, кричать. Поступово повертаються люди із зони "СВО" і починають виказувати певні претензії до Росії.

Українці, коли бачать безпілотники в українському небі, не біжать же до президента Володимира Зеленського і не просять зупинити війну. То чому ви думаєте, що на території Росії так робитимуть?

Це не питання, що безпілотник над Москвою має привести до того, що російське суспільство кричатиме, щоб зупинити війну. Ні, це про відповідний психологічний стан, коли їм буде лячно й вони розумітимуть, що все буде дуже погано.

Не просто санкції, мало грошей або мобілізація у будь-який момент. А те, що в будь-який момент може прилетіти "дрон вазмєздія". Це взагалі не про те, щоб зупинити війну, бо її вже не можна зупинити. Росія має програти у війні. Я хочу, щоб це було зрозуміло, тому що немає компромісу.

Це не означає, що "давайте ми зупинимо війну, а потім скажемо, що це не ми". Тому що Росія вміє ефективно працювати над створенням ілюзій, мотивів цієї війни. Сьогодні Путін під час виступів періодично говорить, мовляв, "це не ми воюємо – це НАТО воює, а ми захищаємося".

Тобто вони прийшли нас вбивати у 2014 році, і вони "захищають". Свідомо підготували собі анклави, анексували маленькі клаптики території, щоб після цього піти з повномасштабною війною і сказати, що вони тут щось "захищають".

Це не ваше. Ніякого російського Донбасу або Криму – не існує. А існує окупаційне угруповання – Росія, яка свідомо за тотальної підтримки прийшла вбивати українців. Незалежно від того, – хто вони, про що говорять, що люблять тощо.

Тому для нас безпілотник на території Росії це про інше – про змінений психологічний стан. Вони мають боятися слова "Україна". Вони мають не дивитись в наш бік. Не тільки не мають дивитись угору, але й в бік України.

Тому це не про питання, що вони прибіжать і казатимуть Владіміру Путіну зупинити війну. Ба більше, що мрія Путіна – зупинити не війну, а конфлікт великої інтенсивності. Це його ключова мрія, яку декуди підтримують проросійські мережі навіть серед наших країн-партнерів.

Так, суттєве зниження інтенсивності бойових дій дозволить Путіну апгрейдити армію, проводити додаткову мілітаризацію, накопичити ресурс. А також залишити лінію розмежування, яка є сьогодні. Залишити за собою окуповані території, додатково їх замінувати. Не буде ніяких вкладень грошей в розвиток.

І втягнути нас у стандартний "мінський формат", де ми просто один одному щось казатимемо, а Росія поступово нахабнішатиме. Після цього будуть якісь провокації, поступово збільшуватиметься кількість політичних вбивств на території України тощо.

Там немає жодних бажань закінчити, програти війну. Бо будь-який програш війни означатиме не просто політичну смерть Путіна. Тож дрони над Москвою – це ефектний перехід в іншу стадію війни.

Що чекає на Крим

Усі "диванні експерти" говорять, що треба вдарити по Керченському мосту. А потім у розвідці заявляють про висадку десанту в Криму. Коли ми звільняли наші східні території, то використовували "тактику тисячі порізів". А в Криму зараз будуть такі точкові уколи? Ми заходитимемо, робитимемо свою справу і повертатимемося?

Давайте "експертам" залишимо можливість коментувати й давати абсолютно "круті" рекомендації. Якщо ти почуваєш себе потужно на дивані, то, "маєш право" чітко говорити Генштабу чи Буданову, де і що вони мають робити.

ГУР, СБУ, Генеральний штаб і Валерій Залужний абсолютно свідомі того, яким чином треба збільшувати тиск на півострів Крим – що треба робити, у який час і коли завдавати ударів.

У Криму українські спецслужби встановили прапор: дивіться відео

Ви абсолютно праві. Ми побачимо суттєве збільшення кількості цих точкових ударів, які будуть лякати, відвертати увагу та абсолютно точно вводити в оману російських військових аналітиків. Маю на увазі тих, які працюють при генштабі міноборони Росії.

Для нас є три класичних завдання, які треба вирішувати, маючи при цьому ще й дефіцит зброї:

• абсолютно точно бути непередбачуваними для Росії;
• мінімізувати свої втрати;
• компенсувати дефіцит зброї, насамперед – авіаційний та снарядний компонент, а також далекобійні ракети.

Наші планувальники акцій щодо Криму та інших окупованих територій абсолютно точно працюють у межах ефективної сценарної технології. Думаю, що ця технологія доведе до правильного фіналу все, що ми сьогодні робимо по лінії фронту.

Я оптимістично дивлюсь на те, що сьогодні відбувається по лінії фронту. Маю на увазі, оптимістично щодо того, як ефективно на цьому етапі працюють Збройні Сили України. Вони збільшують накопичувальний ефект і провокують панічні настрої у збройних силах Росії. Це дуже добре з огляду на інструмент, який є в нас і який накопичила Росія.

Західні медіа люблять вчити ЗСУ воювати

До речі, поки ми воюємо величезними зусиллями, західні медіа розповідають нам, як це треба робити. Водночас президент Туреччини Реджеп Ердоган зібрався їхати до Владіміра Путіна в Росію, бо ж той тепер боїться літати. Крім того, Ердоган закликає до негайних російсько-українських перемовин.

Сьогодні крутий день – 24 серпня, тому можна про це говорити. Багато людей можуть щось говорити, але коли виникає криза – лише кілька готові проявити свою сміливість. От Україна сьогодні проявляє сміливість навіть не окремими людьми.

У нас є різні люди, але загалом наша держава обрала для себе одну опцію – захистити демократію та свободу. Ми вибрали для себе вкрай важку дорогу й нею йде Україна. Це не означає, що інші люди, які стоять поруч з нами – погані. Це означає тільки те, що є не так багато сміливих людей взагалі. Небагато людей готові брати на себе всю відповідальність.

Щодо західної преси. Мені подобається, коли люди сидять в десяти тисячах кілометрів і розмірковують, як в Україні хтось має воювати, Бо це ж гра така – ти сидиш за комп'ютером і бачиш усе. Є анонімне джерело, яке "абсолютно точно розуміло" на початку війни, як вона йтиме. Це ж анонімне джерело казало, що Україна і трьох днів не встоїть, а зараз розповідає, як треба, щоб розвивався контрнаступ.

Я до цього ставлюсь спокійно, бо треба просто йти вперед, навіть коли важко. Сьогодні тяжко, бо вже 18 місяців війни. В інформаційну епоху це величезний проміжок часу, коли ти десятки разів переосмислив своє життя, хто ти.

Ми бачитимемо дедалі більше експертних коментарів не тільки західної преси, але й внутрішньої. Коментарів від людей, які перебувають далеко від війни, але які мають свої розуміння політики, як треба воювати, і чому навколо усі зрадники. Окрім диванних експертів – вони не зрадники, а патріоти.

Отже, спокійно ставимося до цього. Наше завдання – продовжувати йти цією дорогою, підтримувати. У мене немає жодного сумніву, що Україна набагато потужніша, ніж комусь здається.

Я не сумніваюся, що є величезна кількість людей, які вже не дозволять цій війні дійти до компромісу. Є величезна кількість втомлених людей, які прийшли через ці 18 місяців, але які не підуть з переднього краю.

Ердоган не має права говорити про "негайні перемовини"

Щодо Ердогана. Це дивно. Що таке негайні переговори? Тому що "негайно маєте сісти за стіл переговорів" означає – "негайно підпишіть капітуляцію, ви програли". Будь-які переговори сьогодні – це те, про що марить Путін, бо це означає негайну капітуляцію України після 18 місяців.

Тож Ердоган має казати не про це. Якщо він хоче жити в більш-менш стабільному світі, де є певні правила й де лідери інших країн, яких він запрошує, не бояться до нього прилітати – то має казати, щоб Україні дали всю необхідну зброю.

Тому що це деескалація. І чим швидше нам дадуть усію необхідну зброю, тим швидше війна закінчиться справедливо. І ми повернемось до іншого глобального світопорядку глобального, де будуть правила тощо.

Не може лідер іншої країни казати Україні після 18 місяців програти війну, бо це неповага до героїв. Коли ти чуєш "негайні переговори" – це означає програш війни. Отже, будь-які пропозиції щодо переговорного процесу та негайного припинення вогню – це не питання Ердогана або іншого лідера тієї чи іншої країни.

Реджеп Ердоган і Владімір Путін / Getty Images

Питання до лідерів іншої країни стоїть інакше. Ви хочете жити у світі, де є правила? Якщо так, то це підтримка України у будь-якому вигляді: зброя, гроші, дипломатія, інформація. Якщо ви хочете жити у світі, де вовк вовка каратиме силою, тому що є ядерна зброя, тоді звісно пропонуйте такі "феєричні пропозиції" щодо негайного переговорного процесу.

Я поставлю зустрічне запитання: негайні переговори з Росією про що? Про те, що вона хоче залишити за собою захоплені території, чи про те, що вона не хоче програти, щоб не відповідати за воєнні злочини. Про скасування санкцій або ордера на арешт Путіна – про що мають бути переговори?

Коли людина виходить і з таким пафосом говорить про "негайні переговори", треба, щоб там були опції. Про що переговори: про не програш Росії, негайне припинення вогню чи про те, що вона залишиться на окупованих територіях?

Це означатиме, що багато людей, героїв, які сьогодні захищають демократію, – будуть знищені. Рано чи пізно, у різних куточках землі, бо Росія люто ненавидить сьогоднішню Україну, її лідерів. Немає різниці – військових, політичних, суспільних чи волонтерів.

І Росія нищитиме їх. Тому нам пропонують сісти за стіл переговорів, щоб нас потім нищили. Ну і головне, а хто сказав, що Росія буде виконувати домовленості?

Деталі перших перемовин з Росією у Мінську

Протягом двох минулих тижнів з'явилось багато подробиць від ГУР та СБУ щодо операцій на Кримському мосту тощо. Те, про що ми раніше говорили завуальовано, тепер прямо озвучують. У який момент ми озвучимо подробиці, як відбувалися перші перемовини з Росією, куди кликали Україну?

Ми це озвучимо, безумовно. Ми вже трохи відхиляли завісу: була доволі жорстка реакція України – нашої делегації на те, що пропонувала Росія. Тоді країна-агресорка, очевидно, приїхала зачитати капітуляцію. Ми не могли прийняти цього, тож починали спротив.

Делегація на той момент мала одну ключову мету, якої ми, на жаль, не досягли. Вона полягала у тому, щоб на момент переговорів зупинити бойові дії, а в цей час Україна могла б отримати можливість переформатуватися. Мовиться насамперед про Збройні Сили.

Делегація України на перемовинах у Мінську / Твітер Михайла Подоляка

Росія на початку війни абсолютно чітко себе вважала країною, яка готова поставити Україну на коліна за лічені дні. Тобто немає ніяких цікавинок, про що можна було з ними домовитися. Зрештою, ви не можете домовитися з людьми, які є інфантильними з точки зору інтелектуального розвитку та абсолютно не розуміють, що таке Україна, західні демократії та що це не 2014 рік.

Росія жила у своєму спотвореному світі, де бігають "банди нацистів". Це закохана у свою ж пропаганду дикунська орда, яка приїхала з тобою говорити про те, в чому не має розуміння.

Мені здається, що історично в якийсь момент треба було прийняти відповідні рішення: або йти шляхом постійних поступок Росії, що, на жаль, супроводжувало і новітню історію України, або ні.

Сьогодні ці крапки над "і" ставляться великою ціною. І дуже символічно, що ми говоримо про це саме 24 серпня. Сьогодні справді питання в незалежності. Вона не є якоюсь абстракцією. На жаль, незалежність – це завжди кров героїв. XXI століття – не виключення.

Ті країни, які досягли успіху – дуже складно виборювали свою незалежність, виплачували величезні борги перед історією. Сьогодні Україна робить те саме. І тому з Росією немає сенсу про щось домовлятись.

А що росіяни тоді хотіли? Щоб ми здались і сказали їм "окуповуйте Україну" чи віддали якісь певні регіони?

Ні, щоб ми всю Україну віддали. Це були неадекватні люди. Вони говорили, що українці, мовляв, мають скласти зброю та відійти в місця постійної дислокації. І при цьому вважати, що росіяни далі нікуди не підуть, не вбиватимуть і не руйнуватимуть. Вони хотіли взяти під контроль всю Україну.

З огляду на те, що ми чуємо, що ми бачимо з першого дня – якщо Україна піде на певні домовленості з Росією, це означатиме, що країна-агресорка досягла своїх цілей і знищить Україну.

Тобто ви маєте бути свідомі цього і прийняти для себе відповідні рішення. При тому зрозуміла тяжкість моменту й того, що ми сьогодні відчуваємо. Війна триває вже 18 місяців: постійні обстріли, постійний дискомфорт. Ми розуміємо, що не можемо сьогодні будувати певні плани на майбутнє.

До того ж бачимо постійні дивні публікації в медіа наших партнерів. Але я б не звертав на них багато уваги, бо вони відірвані від реальності. Це нормально, тому що в них інші життєві пріоритети, це не має стосунку до нас.

Головне, щоб партнери все ж таки залишались солідарними з Україною і продовжували нас підтримувати зброєю. Хотілося б єдиного – щоб постачання зброї було швидшим.

Чому ГУР і СБУ почали говорити про операції в Криму

24 серпня в "Москва-Сіті" оголосили вихідний день. Мабуть, думають, що вже п'ятий дрон може туди прилетіти. Це єдиний вихідний день, гарантований українцям Конституцією, але у нас його немає, бо у нас воєнний стан, а у росіян – він є. Що буде 24 серпня на тимчасовій території й що буде у нас сьогодні?

Росія, безумовно, сьогодні може використати і ракети, і дрони. Ба більше, вночі вони вже це зробили по місту Дніпро – цивільному населенню, цивільній інфраструктурі. Там немає ніяких військових об'єктів, лише маленькі МАФи.

Безумовно, це "військові об'єкти", тому що вони виготовляють шаурму, а росіяни, мабуть, вважають, що шаурма – це їхня культурна спадщина. Але Росія кожен день це робить – обстрілює Україну. Я не бачу тут особливостей. Росія є передбаченою країною.

Момент влучання дрона у "Москва-сіті": дивіться відео

Щодо наших планів, то краще, аби сюрпризи залишались сюрпризами. Це ж дуже важливо. Мені подобається, що сьогодні наші спецслужби говорять відкрито, що вони планують певні операції на окупованих територіях. Ці операції є достатньо успішними, ефективними, ефектними й це дуже добре.

Чому змінилось те, що вони це коментують? Бо сьогодні змінились суспільні настрої, зокрема у наших західних партнерів. Ще пів року чи рік тому нам говорили: "Ні-ні, тільки давайте по Криму, нічого не робіть". Це впливало на певні політичні та логістичні рішення. Сьогодні вони абсолютно свідомі.

23 серпня пані Анналена Бербок (міністерка закордонних справ Німеччини – 24 Канал), і декілька сенаторів з Конгресу Сполучених Штатів заявили про те, що Україна у межах міжнародного права веде свою оборонну війну.

Тож має право нищити будь-які російські об'єкти у Криму та на інших окупованих територіях. Тобто зміна відбулася і сьогодні можна відповідно відкрито говорити про те, що ми плануємо операції й будемо їх здійснювати.

Ці операції мають ключове завдання – знищувати логістичне забезпечення Росії. Та й саму Росію вже привчили до того, що війна матиме трошки інший вигляд. Немає більше цього традиційного російського скавуління, мовляв, Україна здійснила терористичний акт чи щось подібне.

Це виглядає дуже інфантильно, навіть для глобальних медіа. Ніхто цього уже не коментує. Більше ніхто не звертає уваги на те, що хтось із Росії скавулить про якісь теракти. Немає вже жодного сенсу маскувати це, тому що ця війна закінчиться тільки на території Росії.