Як війна змінила ринок вищої освіти

Україна завершує вступну кампанію. Кількість абітурієнтів впала на 20%. Недивно, адже мільйони українців після 24 лютого 2022 року виїхали за кордон. Бізнес Телеграф з’ясував, як війна вплинула на регіональну структуру попиту.

Вторгнення ворога знизило кількість заяв на вступ до українських вищів на 20%. В 2021 році таких було 1,7 млн, в 2023 — лише 1,4 млн. Такі цифри наводить інформаційна система "Вступ.ОСВІТА.UA". Вона опрацьовує дані Єдиної державної бази з питань освіти. БТ проаналізував ці дані, є цікаві висновки.

Куди пішли абітурієнти

Перша п’ятірка вишів не змінилась. "Лідерами є два Львівські університети: Львівська політехніка, та Львівський національний університет Івана Франка. Київський університет імені Т. Шевченка, Київський політехнічний університет, та Національний авіаційний університет", — каже голова підкомітету з питань вищої освіти Комітету ВР з питань освіти, науки та інновацій Юлія Гришина. П’ятірка і дійсно не змінилась, але перерозподіл абітурієнтів помітний.

Багаторічний лідер — КНУ ім. Шевченка, втратив позиції. Якщо в 2021-му КНУ отримав 54 008 заяви, то в 2023-му — 30 676. Це 40% падіння. Найпопулярніші львівські внз так само втратили абітурієнтів, але не настільки багато. Щоб порівняти різні внз, БТ підрахував їхню частку в загальній кількості заяв. Найбільше втратили Харківський університет ім. Каразіна, КНУ та Національний авіаційний університет. Сукупна частка Києва впала з 30,1% до 26,53%. Це — найбільше падіння серед регіонів. Чому київські вищі втратили настільки багато?

Експерти, з якими спілкувався БТ, наводять кілька причин. Можливо, найбільша, — після вторгнення Україна втратила привабливість серед іноземних студентів. Що цікаво, навіть фронтові та прифронтові регіони втратили меншу частку, ніж столиця. Причини різні. Донецькій та Луганській областям вже нема куди падати, адже багато внз ще після початку війни в 2014 році переїхали в інші регіони. Херсонська область не викликала зайвої уваги абітурієнтів і в мирний час. Харківщина втратила частку, але як і Київ, все одно залишається привабливою, бо в регіональному центрі традиційно багато сильних внз.

Куди поділись абітурієнти? На захід. Змагання за абітурієнтів виграли виші, розташовані у Львівській, Тернопільській, Волинській, Хмельницькій, Івано-Франківській областях.

Цікавий факт: Дніпропетровська область, що знаходиться поруч з лінією фронту, збільшила частку заяв абітурієнтів. Це можна пов’язати із релокацією. Питання досліджував Аналітичний центр "ОсвітАналітика" Київського університету імені Бориса Грінченка. За даними звіту, лише у 2022 році було переміщено 131 заклад фахової передвищої та вищої освіти, де навчається 91 000 студентів (6,7% від загального числа студентів в Україні). Міста, що прийняли найбільшу кількість переміщених закладів освіти: Дніпро, Запоріжжя, Київ, Полтава. Деяким навчальним закладам доводилося по декілька разів переїздити. От Дніпро і посилив позиції.

Нічого дивного в тому, що багато заяв подано до вишів, які розташовані близько до лінії фронту, немає. За словами креативного директора "Освіта. Ua" Андрія Панченкова, завжди є багато вступників до великих обласних вузів, таких як Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, або Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна тощо. Однак, у самому процесі навчання відбудуться зміни. "Наскільки мені відомо, у Каразіна тільки окремі факультети готові організувати офлайн-навчання. Тобто, ситуація на Харківщині – це здебільшого навчання вдома, — каже Андрій Панченков. — Тому я так розумію, що діти просто розраховують вчитися онлайн у Харкові, адже університет сильний, престижний, багато спеціальностей".

Донецькі, луганські, кримські

Як себе почувають внз, що опинились під окупацією або на лінії фронту? По-різному.

Так, наприклад, гарно влаштувався Донецький національний університет імені Василя Стуса. І, хоча, він не потрапив до топ-20, однак зайняв непогане 51-ше місце. "Ми переїхали до Вінниці ще в 14 році, — розповідає ректор університету Ілля Хаджинов. – Звичайно, що за дев’ять років багато, що змінилося, колектив поповнився місцевими викладачами". У вишу з 2014 року хороша матеріальна база, свого часу було виділене гарне приміщення.

"Тепер це потужний Вінницький університет, — підтверджує Панченков з "Освіта. Ua". – У них є такі спеціальності, які не конкурують ні з місцевими педагогічним, ні з технічний університетом. Тому вони знайшли себе на цьому ринку саме у Вінницькій області".

Із луганскими вишами гірше. Наприклад, Луганський національний університет імені Тараса Шевченка і Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля були релоковані спочатку на Луганщині. Наприклад, імені Шевченка — в Старобільськ, пара окремих факультетів — в Полтаву. В 22-му внз був змушений релокуватися ще раз, в Полтаву та Миргород. Така ж історія і зі Східноукраїнським університетом. Спочатку він переїхав у Сєвєродонецьк, а потім у 22-му більшістю складу в Кам’янець-Подільський.

Кримські внз, за словами Панченкова, фактично зникли. Існує новостворений Таврійський національний університет імені Вернадського, який розташувався у Києві. На фоні столичних вузів, він не дуже виділяється, бо нічого особливого не пропонує. "Я так розумію, що це був більше ідеологічний проект, – резюмує креативний директор "Освіта. Ua". – У ньому по суті, дублюються всі спеціальності, навіть філологічні, адже кримськотатарська мова викладається і в інших вишах".