У Шотландії сотні людей приєдналися до масштабних пошуків Лох-Неського чудовиська

У Шотландському нагір’ї ведуться пошуки Лохнеського чудовиська, які вже були названі наймасштабнішим полюванням на Нессі (так ніжно називають легендарну істоту) за останні 50 років.

Як пише BBC, сотня добровольців допомагала фіксувати природні та незвичайні пам’ятки Лох-Несса з наземних точок спостереження.

При цьому майже 300 осіб підписалися на участь у прямій трансляції пошукових робіт, які тривають у суботу та неділю.

Історії про чудовисько існували протягом багатьох століть, проте сучасному міфу про Нессі виповнилося 90 років.

У квітні 1933 року господиня готелю Олді Маккей заявила, що бачила в озері істоту, схожу на кита. Про це тоді повідомила газета Inverness Courier, а її тодішній редактор Еван Баррон запропонував назвати цю істоту “чудовиськом”.

Відтоді про загадку Нессі написано книжки, знято телепередачі та фільми, а також створено велику індустрію туризму.

Пошуки цими вихідними організовані Центром Лох-Несса в Друмнадрочіте і дослідницькою групою добровольців під назвою Loch Ness Exploration.

Генеральний директор Лох-Неського центру Пол Ніксон наполягає на тому, що це не просто піар-акція.

– Сьогодні на берегах Лох-Несса працює сотня добровольців, які намагаються знайти відповіді на питання про те, що ж таке Лох-Неське чудовисько, – сказав він.

Пол Ніксон стверджує, що деякі з останніх спостережень, які він бачив, це сонарні контакти з об’єктами у воді на глибині.

– Найбільший об’єкт, який я бачив, – це об’єкт розміром із транзитний фургон, але мені так і не пояснили, що це таке. Коли ми повернулися, його там не було, – сказав гендиректор Лох-Неського центру.

Над озером Лох-Несс літають безпілотники, оснащені інфрачервоними камерами, а для виявлення незвичайних підводних звуків використовується гідрофон.

Величезні розміри озера, протяжність якого становить 36 км, а глибина місцями перевищує 200 м, роблять його дослідження складним завданням. У ньому міститься більше води – 7 452 млн. куб. м – ніж у всіх англійських і валлійських озерах разом узятих.

Алан Маккенна, представник компанії Loch Ness Exploration, сказав в інтерв’ю програмі Доброго ранку, Шотландія, на радіо BBC: “Ми шукаємо розриви в поверхні та просимо добровольців записувати всілякі прояви природної поведінки озера”.

За його словами, озеро може обманювати очі та свідомість людей.

– Не кожна брижі або хвиля – це чудовисько. Деякі з них можна пояснити, але є й такі, які не піддаються поясненню, – додав він.

Організатори заявили, що це наймасштабніший пошук чудовиська відтоді, як 1972 року Лох-Неське бюро розслідувань провело дослідження.

Попередні пошуки Нессі

Лох-Неське бюро, яке займалося пошуками Нессі, було створено в 1960-х роках для пошуку доказів існування в цих водах великого чудовиська.

Воно було ліквідоване 1977 року після того, як не змогло знайти жодних суттєвих доказів на користь або проти існування чудовиська.

Легенда про Нессі сягає Середніх віків, коли ірландський чернець, за переказами, зустрів чудовисько в Нессі, річці, що витікає з Лох-Несса.

Серед попередніх спроб знайти чудовисько – операція Deepscan 1987 року, коли 24 човни, оснащені ехолотами, обстежили всю довжину озера.

У трьох випадках було виявлено щось, що не піддається негайному поясненню. Одним із пояснень “контактів” були великі уламки.

У 2019 році вчені заявили, що за неодноразовими спостереженнями легендарного Лох-Неського чудовиська можуть стояти гігантські вугри.

Дослідники з Нової Зеландії спробували скласти каталог усіх видів живих істот, що мешкають в озері, шляхом виділення ДНК із проб води.

За результатами аналізу вчені виключили присутність великих тварин, які, як стверджувалося, стоять за повідомленнями про чудовисько.

Не було знайдено жодних доказів існування доісторичної морської рептилії, званої плезіозавром, або великої риби, такої як осетер.