Кліматолог про літо-2023: Така спека буде з року в рік, треба готуватись, а не бідкатись

На згадку по собі літо-2023 залишить нові температурні рекорди. 17 липня був зафіксований історичний максимум, коли середня температура на Землі досягла 17,1 градуса тепла. І просто через чотири дні температура піднялась до позначки +17,23.

Поки українці насолоджувалися досить комфортною погодою перші два місяця літа, Европа потерпала від жахливої спеки. В містах Італії температура в липні сягала +43...+44°C, на Сардинії було +46°C, на Сицилії  зафіксовано +47°C.

В Греції та на Кіпрі фіксували +39...+41 градус. Навіть звиклі до прохолоди і мряки британці “відігрівалися” при +32. В Туреччині температурний стовпчик подекуди підскочив до 50+, чого ніколи ще не було. Таку ж температуру фіксували у деяких регіонах Канади і Мексики. Всіх перевершив Китай з показником +52,2°C.

В серпні так званий тепловий купол, викликаний двома антициклонами з Африки, накрив і Україну. З огляду на вищевказані цифри, ми відбулися невеликим переляком. Проте також маємо свій температурний рекорд – в ніч проти 6 серпня стовпчик термометра впевнено тримався на позначці 21,2°C. Вдень дошкуляли  +32 - +34°C, а подекуди і +36 градусів.

Рік за роком ми бачимо, що середня температура по Землі підвищується. І коли останніми на звання найспекотніших претендували 2021 та 2022 роки, то 2023-й може перехопити лаври.

Нещодавно світ спантеличили слова генерального секретаря ООН Антоніу Гутерріша про те, що з ери глобального потепління світ перейшов у еру “глобального кипіння”.

До речі, в останні дні літа Україну знову чекає потепління.

Європа гріється найсильніше

- Нові температурні рекорди дійсно фіксують кожен рік. Всі наукові спостереження свідчать про те, що в середньому температура на планеті підвищується, а це викликає появи аномальних явищ, пов’язаних зі зміною клімату, - каже кліматолог Ірина Ставчук.

У 2022 році Всесвітня метеорологічна організація оприлюднила результати досліджень, які свідчать, що починаючи з 80-х років минулого століття Європейський континент нагрівається швидше за всі інші – в середньому на +0,5 градуса за десятиліття. Цьогоріч такі дані були підтверджені.

- Основна причина – це викиди парникових газів та зниження здатності їх поглинання. Тут пов’язано все - енергетика на вугіллі, транспорт, який використовує нафту, газ, промислові процеси, вирубка лісів, - наголошує експертка.

Парникові гази викидаються в атмосферу в усьому світі, але в Європі найбільш концентровано, бо території індустріально розвинених держав відосно невеликі.

- Єдиний шлях – це впровадження заходів енергоефективності, розвиток альтернативнх джерел енергії. Це все відбувається, але не в тих масштабах, які можуть бути достатніми. Тематика зміни клімату має враховуватися в усіх серйозних державних рішеннях в усіх кранаїх світу. І Україна не може бути осторонь. 

Рецепту нема і не може бути

Про порятунок від глобального потепління теоретики і практики міркують більше двох десятків років. Безвідносно до людства, наша Земля сама має тенденцію до нагрівання, а те, що ми на ній робимо, катастрофічно пришвидшує цей процес. Було висунуто безліч проєктів – від фантастичних на кшалт “парасольки” від сонячної радіації до цілком реалістичних. Однак надійного рецепту досі не знайдено.

- Рецепту нема, бо і не може бути, - каже Ірина Ставчук. - Щоб вирішити цю проблему, треба міняти філософію життя і вживати заходи буквально на всіх його рівнях. Наприклад, зменшувати щільність потоку автомобілів, впроваджуючи громадський транспорт.  Відмовлятися від великої кількості повітряних перевезень, а натомість інвестувати в нові швидкісні потяги.  Електричні - в ідеалі, але навіть дизельні кращі, ніж літаки. Відмовлятися від пластику, бо це теж нафта, але й припиняти вирубку дерев, тобто впроваджувати екологічні технології сортування та переробки промислових та побутових відходів.

А людство воно таке - егоїстичне. Всі разом ми вболіваємо через глобальне потепління і бажаємо зменшити його наслідки для майбутніх поколінь. Кожний окремо воліє зберегти свій сьогоденний комфорт чи інтереси – свій автомобіль, свій бізнес, свій одноразовий пластиковий пакетик.  

Мінус 25 градусів – це теж воно

Українці потроху забувають про суворі зими. А коли вдарить мороз, іронічно усміхаються: ну то де воно, ваше глобальне потепління?  Та ось – на стовпчику термометра -20°С або й усі -25 градусів.

- Це одна з примітивних помилок - думати, що нагрівання Землі полягає в тому, що скрізь стане трошки тепліше. Так, середня темпераура Землі повільно зростає. Але в різні пори року, в різних куточках планети це зростання відбувається неоднаково. Різкі перепади температури від малих “плюсів” до великих “мінусів” взимку – це теж наслідок зміни клімату, - зауважує експерт. – І аномальні снігопади, і зливи, коли за один день може вилитися місячна норма води. Збільшення обсягів тепла в атмосфері призводить то того, що всі природні явища набувають більшої сили, енергії, виразності. 

Нам ще жалітися рано, ми у виграшній ситуації. Ландшафт і навіть уже трохи видозмінений клімат все-таки захищають українців від піщаних бур, торнадо, цунамі та виверження вулканів. То ж не варто скаржитись на аномалії, коли наступного року в Київ чи Дніпро знову заскочить спека або надпотужна гроза. Треба бути до цього готовими.

- Необхідно готувати міста до таких явищ – вчасно чистити каналізації, планувати міські простори так, щоб було природнє провітрювання, затінки, зелені зони та водойми, - наголошує Ірина Ставчук.

Забудовники порушують всі норми

- При проєктуванні житлових масивів  ми враховуємо чинники глобального потепління, - каже віцепрезидент Національної спілки архітекторів України Сергій Буравченко. – Але ж наші забудовники ігнорують та порушують всі норми.

Так з’являються масиви, де висотки зводяться ледь не впритул она до одної, через що між будинками утворюються теплові “пробки” або “труби” – сильні протяги, що женуть з повітрям купи пилу.

В Києві, за Києвом та і в інших місцях левова частка скандалів припадає на вирубку зелених ділянок. Клаптики живої землі аж болять комерсантам, якщо не конвертовані у валюту.

В серпні 2021 році у Верховній Раді був зареєстрований законопроєкт  про території Смарагдової мережі – надання особливого статусу зеленим масивам, які є продовженням европейської Emerald Network, але руху документ не має. І вирубка відбувається безкарно для тих, хто приймає такі рішення.

- Це один з важливих евроінтеграційних законопроєктів, однако просувати його дуже важко, бо є багато спротиву, - констатує Ірина Ставчук.

На думку експерта, в Україні бракує досконалого законодавства, яке могло б применшити вплив глобального потепління.