Той, хто краде мільярди․ Як заступник голови Держдуми воює з російськими елітами заради грошей

Кремлівські воєнні злочинці та сам Путін відчайдушно бажають демонструвати своєму населенню, що війна та видумані зовнішні загрози існують десь на кордонах Росії, тоді як всередині, на їх думку, ніхто з людей не має відчувати соціально-економічних погіршень через агресію Москви. Або хоча б не сприймати зростання цін, падіння доходів та й взагалі фінансовий колапс як прямі наслідки вторгнення в Україну.

Допомагають команді бункерного фюрера відтермінувати крах країни-терористки очільниця Центробанку Ельвіра Набіулліна, керівник мінфіну Антон Сілуанов та інші економісти. Вони так чи інакше стримують інфляцію, надають режиму час для пошуку механізмів обходу санкцій та залучення додаткового фінансування, а також бережуть економічну систему від миттєвого схлопування. Втім, на противагу цим фаховим керівникам діють представники багатьох так званих башт Кремля. Ті, хто курують сферу будівництва, хочуть звільнення Набіулліної та скасування контролю за кредитуванням населення. Іншим не подобається підвищення облікової ставки чи те, що певні посадовці стримують виділення коштів на оборонку. Словом, після початку повномасштабного вторгнення та входу Росії у режим турбулентності, баланс існування рашистських еліт швидко змінився, через що вони стали атакувати один одного для взяття під контроль фінансових потоків.

Серед тих, хто дуже хоче звільнення Набіулліної та Силуанова, є й Олександр Бабаков, котрому вкрай важливо провернути якомога більше афер та вкрасти мільярди перед остаточним розвалом Росії.

Докази цього редакція 24 Каналу отримала, аналізуючи дамп листування заступника керівника держдуми Росії, який нам передали хактивісти команди "Кібер Спротив". Дослідивши листування Бабакова, ми з'ясували, чому він зовсім не зацікавлений у тому, щоб у його країні настала хоч якась економічна стабільність.

Набіулліна та загублені мільярди

Російська влада готувалася до великого збройного конфлікту задовго до початку повномасштабного вторгнення. Кремлівські злочинці, майже не вкладаючи гроші у розвиток власної держави, витрачали мільярди на своє переозброєння, агентурні мережі та підривну діяльність за кордоном. Однак трильйони "зайвих" нафтодоларів вони відкладали у свої золотовалютні запаси, Фонди національного добробуту та інші так звані "кубишки".

Мета існування всіх цих скарбничок була єдиною: дати можливість Росії проіснувати пів року – рік в умовах невизначеності. Мовляв, якщо раптом цивілізовані країни об'єднаються та введуть санкції, як країну-терористку припинять накачувати нафтодоларами, рашисти з легкістю зможуть пережити важкий період, а за той час, коли фонди спустошаться, Путін та його поплічники встигнуть і перемогти ворога військовим шляхом, і запевнити Захід у тому, що "от тепер вона точно стане мирною та цивілізованою державою".

У рамках вже безпосередньої підготовки до війни російський Центробанк достатньо активно продавав долари та рублі, скуповуючи золото з юанями. Тобто рашисти прораховували варіанти, що Штати заборонять їм операції з доларами, то ж сподівалися за потреби конвертувати валюту дружньої для себе країни у "дерев'яні", а також розпродавати злитки з дорогоцінним металом. Однак сталася певна халепа: чи то для того, аби було більше шансів обманути Захід, чи просто через власну безладність, російські чиновники забули фізично перемістити майже половину своїх золотовалютних резервів у Москву. Це й дало Євросоюзу та Штатам можливість заморозити всі ці активи. Якби не той факт, що ЄС потужно сидів на російські "газовій голці", а внаслідок війни та шантажу ціни на енергоносії просто полетіли у небо, болотяні мешканці, можливо, вже б давно збанкрутували. Однак колективний Захід закуповував в агресора нафту та газ шаленими об'ємами про запас, чим дуже наситив бюджет країни-агресорки.

Ще більше врятували Росію Набіулліна та інші фінансисти, які, на жаль, дуже вдало заборонили продаж валюти, зупинили торгівлю цінними паперами на біржах, ввели табу на банкрутство та й взагалі змогли реанімувати систему, хоч і не пролікували її. Подібна позиція так званих ліберальних технократів, що формують фінансово-економічну політику всередині країни-терористки, значно заважала багатьом рашистам. Зокрема й Бабакову та банді "Лужники", які хотіли взяти під своє крило не лише "Газпром", ОПК та міжнародні зв'язки, але й повноцінно захопити контроль над Центробанком і профільними міністерствами.

Перші наміри, націлені у цей бік, з'явилися на пошті Бабакова 28 березня 2022 року, коли воєнному злочинцю абсолютно "випадково" перенаправили звернення громадянина з повним описом провальної роботи Набіулліної щодо вивезення активів з недружніх країн до початку війни. Про те, що йдеться саме про спробу розхитати крісло під очільницею фінансового регулятора, свідчить і офіційна реєстрація звернення у Держдумі, і резолюція самого діяча: "В дело. Учтем".

Реакція Бабакова на скаргу проти Набіулліної / Скриншот із пошти рашиста

У квітні ж, коли Росія почала відверто не стягувати повноцінне фінансування війни та підтримку життєдіяльності, а мінфіну довелося урізати витрати на державні розходи, Бабаков написав свій коментар із цього приводу. Цей документ, судячи з усього, був призначений для осіб, які обіймають вищі політичні посади у Росії.

У ньому заступник керівника держдуми зазначав, що держава-бензоколонка зобов'язана витрачати значно більше грошей, аніж має дохідної бази. Політику ж спроб зведення дебету з кредитом політик назвав самовбивчою.

Коментар Бабакова щодо скорочення державних витрат / Скриншот із пошти російського терориста

КУРС не туди

Як вихід із ситуації рашист запропонував впровадження у життя так званої програми КУРС – концепції укріплення російського суверенітету.

Згідно з відкритими даними, ініціатором КУРСу є сам Бабаков, а авторами концепції – воєнний злочинець та депутат Андрій Подойніцин, а також псевдофінансист та екскерівник фонду путінських байкерів "Нічні вовки" Валерій Корнєєв. Саму ж програму путінський посіпака представляв як "власне бачення макроекономіки, що спирається на сучасну політекономічну теорію".

Сучасні Маркс та Енгельс на російський лад / Скриншот з рашистських сайтів

У різноманітних доповідних записках-презентаціях для політиків Бабаков вказував, що сучасна тенденція – це коли держава може дозволити собі витрачати будь-яку кількість грошей, держбанки мають видавати підприємствам необмежені кредити під маленькі відсотки. А щоб держава мала можливість все контролювати та для запобігання вивезення капіталу за кордон, рашисти-"економісти" захотіли введення в обіг окремо створеної цифрової валюти.

Аби знизити залежність від іноземних інвестицій, Бабаков і компанія пропонували створити таку собі залізну завісу, вийти зі складу Всесвітньої торгової організації та організувати всі виробництва виключно на основі виготовлених у Росії складників. Ба більше, автори "революційного підходу" запропонували буквально викрасти у цивілізованих країн всі можливі технології.

...нам не варто звертати увагу на патентне право. Все, що може бути скопійовано, відтворено або використано як зразок, має бути скопійовано та відтворено.

Прості рішення від Олександра Бабакова / Скриншот із пошти російського терориста

В який саме спосіб рашисти хочуть добитися вищеописаних результатів, якщо країна-бензоколонка банально не має можливостей навіть на 20 – 25% мінімізувати свою залежність від іноземних складових, невідомо. Втім, із точки зору економіки як науки, амбітні пропозиції Бабакова і компанії звучать виключно як утопія, що призведе до руйнування всього у випадку їх імплементації у життя. Адже створити ідеальний світ, де люди багатіють просто коштом того, що на їх умовних рахунках висвічується велика кількість грошей, які не неіснують, – не означає реального розв'язання проблем.

Інша справа – скористуватися турбулентністю, звинуватити у всіх провалах не розв'язану війну, а економістів при владі, і взяти під контроль усі фінансові потоки у державі. Судячи з усього, саме це і є метою Бабакова та його прибічників: керувати трильйонами знецінених рублів та розподіляти їх на свої проєкти, аби лише зірвати великий куш до того моменту, коли Росія розвалиться. Типова афера у стилі одного з очільників банди "Лужники".

Великий (ні) махінатор

Якщо ж схарактеризувати діяльність Бабакова, не пов'язану з управлінням державою, то можна зі всією впевненістю стверджувати, що він є махінатором, якому вдалося долізти до годівнички. Маючи безліч компаній, записаних на своїх помічників чи взагалі рандомних підставних осіб, заступник керівника російської держдуми, займається типовим розпилом державних грошей. При чому робить це у максимально епічній манері.

Наприклад, у 2020-му році Бабаков просував створення на честь 75-річчя перемоги у рамках святкування побєдобєсія "Книги про Росію". Перед друком видання помічники депутата та він сам дуже довго "напарювали" участь у проєкті різноманітним губернаторам, підприємцям та представникам державних установ. Мовляв, за гроші можемо якусь інформацію про вас там опублікувати, розказати про велич.
Пропозиція керівнику "Газпрому" вкластися у видання "Книги про Росію" / Скриншот із пошти терориста Бабакова

Відповідні листи-пропозиції передавали багатьом підприємствам через очільників регіонів, тобто для фінансування відверто пропагандистської книги на бізнес чинили певний адміністративний тиск.

Звернення до керівників регіонів Росії та гауляйтера окупованого Криму / Скриншот із пошти Олександра Бабакова

Згодом, після того, як Бабакову та його поплічникам виплатили мільйони, книга вийшла лише дуже обмеженим тиражем та виявилася зовсім нікому не потрібною. Її примірники спочатку намагалися продати різноманітним відомствам типу МЗС, але згодом просто дарували школярам-переможцям конкурсів, під час зустрічей замзголови держдуми тощо.

Спроба Бабакова продати тираж книги російському МЗС / Скриншот із пошти рашиста

Здавалося б, достатньо дрібна як для співвласника кількох обленерго та куратора багатьох галузей російської економіки афера? Однак, судячи з усього, Бабаков достатньо жадібний персонаж, який не гребує маленькими за його мірками сумами. Тим паче на ньому висять мільярдні борги.

Так, ще у 2019-му другий за важливістю чиновник держдуми взяв у "Газпромбанку" кредит на 228 мільйонів рублів.

Довідка, що свідчить про наявність у Бабакова кредиту на 228 мільйонів / Скриншот із пошти путінського поплічника

Втім, не розрахувавшись із попередньою заборгованістю, 2 червня 2021 року аферист-політик знову відправився до кишенькової газпромівської фінансової установи, де розжився вже двома мільярдами рублів. А вже наприкінці листопада депутат не зміг розрахуватися по кредиту, через що писав керівнику банку лист із благаннями змінити графік виплат.

У листопаді 2021 року Бабаков не зміг розрахуватися по двохмільярдному боргу / Скриншот із пошти російського терориста

Та й це ще не все. У 2022 році у листі присвяченому довідці про доходи чи то від помічника, чи від просто підставної особи Бабакову надходили рекомендації приховати від держави 56 мільйонів рублів, адже вони "не вважаються доходом". Крім того, частина порад стосувалася того самого кредиту на 2 мільярди. Як виявляється, він був взятий під заставу акцій якогось підприємства, що юридично навіть не належить Бабакову. Береш купу грошей у державного банку під чужі цінні папери, не віддаєш кошти, а згодом – втрачаєш не свої акції. Феноменальна афера на чималу суму.

Доказ ймовірної афери Бабакова на 2 мільярди рублів / Скриншот із пошти заступника керівника держдуми

Не менш цікавим є й той факт, що у той момент, коли Бабакову треба було розраховуватися по своєму найбільшому з кредитів, він спокійно дав у борг своєму помічнику та охоронцю Євгену Зобніну 18 мільйонів рублів.

Загалом станом на кінець 2021 року борги олігарха складали замалим не 2 мільярди 670 мільйонів рублів, а він нароздавав понад 319 мільйонів. При офіційному заробітку лише у 5,4 мільйона рублів на рік.

Дивіться офіційну довідку про доходи терориста Бабакова за 2022 рік:

Фінансової звітності Бабакова за 2022 рік у дампі не було, однак його спроби створити заколот проти керівників економікою Росії свідчать про те, що наміри рашиста красти та заганяти свою батьківщину у глухий кут залишалися незмінними. Адже він, як типовий представник бандитських кланів, якому вдалося пробитися на гору, зовсім не зацікавлений у покращенні економічно-соціальної ситуації у державі. Навпаки – заради власного збагачення він зацікавлений у погіршенні та турбулентності, адже цю ситуацію можна використати для відсторонення конкурентів та захоплення нових ринків. То ж, зрозуміло, що для використання нових можливостей Бабакову і компанії потрібне затягування війни та посилення стану хаосу, масова мобілізація та можливість вибивати безмежні суми для реалізації проєктів, які він курує.

Не Бабаковим єдиним

Те ж саме стосується й різноманітних рашистських генералів та спецслужбістів, інших олігархів, самого Путіна та його оточення. Доки тисячі звичайних "Ваньок" гинуть на лінії фронту, кремлівські еліти борються за сфери впливу для отримання можливостей більш ефективно красти. Олександр Бабаков хоч і може вважатися далеко не пересічним рашистом, що так чи інакше керує багатьма процесами всередині держави-терористки, він є гвинтиком гнилої системи Росії за часів бункерного фюрера. Уособленням російської мрії, коли звичайна людина без майбутнього стає одним із лідерів бандитського клану, депутатом та власником життя з неймовірними за мірками рашистів можливостями.

Подібних персонажів у країні-бензоколонці насправді чимало. Прості ж смертні сидять у лайні та шалено заздрять елітам, адже також хотіли б побачити унітаз у своєму бараку. Уся Росія – багатомільйонне зборисько жадібних та охочих вбивати осіб, без якогось натяку на докори сумління. То ж і боротися з мешканцями боліт треба максимально жорстко, не даючи їм можливостей маніпулювати свідомістю мас та просочуватися у керівництво найпотужніших телеканалів. Оскільки Бабаков та йому подібні особи здатні з легкістю запускати свої мацаки попри будь-які перешкоди, просувати власні інтереси, називаючи біле чорним, а також розв'язувати війни лише заради збереження впливу та грошей.