Український десант висадився у Криму, Залужний анонсував прорив фронту: прогнози Селезньова

Цьогорічний День Незалежності України ГУР та ВМС відзначили зухвалою акцією на території тимчасово окупованого Криму. На мисі Тарханкут висадився десант, встановивши жовто-синій прапор. Сам глава ГУР генерал Буданов заявив, що так українцям у Криму показали, що їхнє звільнення та перемога не за горами. Одночасно головнокомандувач ЗСУ генерал Залужний анонсував прорив фронту.

Що віддаляє та що наближає нашу перемогу? Наскільки велику роль у цьому відіграє військова допомога Заходу, зокрема, чи може наступ ЗСУ бути успішним без винищувачів F-16? Ворог зібрав величезне угруповання у понад 100 тисяч військових, яке сьогодні захищає сухопутний коридор до Криму. Чи вдасться його пробити Силам оборони? Свій прогноз в ексклюзивному інтерв'ю OBOZREVATEL озвучив військовий експерт Владислав Селезньов.

– На День Незалежності України, 24 серпня, ГУР та Військово-морські сили ЗСУ здійснили рейд на окупований півострів Крим. Наші військові висадились на мисі Тарханкут. Пізніше глава ГУР Кирило Буданов пояснив: ця акція мала на меті показати українцям у Криму, що перемога та їхнє звільнення не за горами. Він також анонсував наземну операцію зі звільнення Криму. Як ви оцінюєте ці події? Чи вони справді дають нам велику надію на успіх?

– З 2013 року щороку в серпні ми з друзями вибиралися на мис Тарханкут у район урочища Джангуль або в район мису Урет, щоб кілька днів провести на західному узбережжі Криму подалі від людської метушні, від цивілізації. Там особливе море, особливий мікроклімат, особлива атмосфера. Мені відомі випадки, коли люди кілька десятків років приїжджали сюди з різних куточків не лише України, а й інших держав, які раніше входили до складу Радянського Союзу.

Це місце знакове і для мене особисто. Тому, коли я прочитав у новинах про рух у районі Оленівки, я звернув на це особливу увагу. Адже фактично це найближчий населений пункт до того місця, де відбувалися відомі події, там діяли українські спецназівці, спільно з ВМС провели комплексну операцію.

Ця операція протяжна в часі. До цього було завдання ракетного удару і удару за допомогою дронів по військових об'єктах на мисі Тарханкут. Це призвело до знищення живої сили ворога та досить дорогої техніки. Потім було висадження нашого десанту в цьому районі.

Але чи змінить ця операція ситуацію на полі бою кардинально? Очевидно, що ні. Це тактичний епізод, який було якісно сплановано, організовано та реалізовано. В результаті ми не зазнали жодних втрат, а ворог зазнав серйозних втрат у живій силі, було також пошкоджено чотири станції радіолокації російської окупаційної армії.

Ця операція була покликана показати мешканцям Криму, що Україна поряд, українські Сили оборони працюють над тим, щоб створити абсолютно неможливі для існування у Криму умови для російської окупаційної армії.

Нещодавно були прильоти дронів-камікадзе по території військової частини неподалік від Сімферополя, у Перевальному. Там перебуває підрозділ 126-ї бригади російської окупаційної армії. Повідомляється про трьох загиблих російських солдатів і про певну кількість поранених.

Ті процеси, що відбуваються у Криму, є синхронізованими, спланованими та спрямованими на те, щоб створити майбутнє поле битви. Ми неодноразово говорили про те, що для того, щоб український наступ був ефективним, нам необхідно знищувати ворожий військовий потенціал. Саме цим зараз і займається українська армія, завдаючи ударів по військових об'єктах на території Криму та здійснюючи такі зухвалі висадки наших спецназівців.

Очевидно, що такі заходи відбуватимуться й надалі, бо вся ця місія не доведена до логічного завершення. На території Криму знаходиться щонайменше 232 військові об'єкти. Принципове питання: атаки відбуваються винятково на військові об'єкти, об'єкти транспортної інфраструктури. Адже очевидно, що Крим, крім усього іншого, є важливим логістичним хабом, який забезпечує всім необхідним угруповання російських військ, яке діє на півдні Херсонської та Запорізької областей.

Перспективи? Коли Буданов казав, що ми до початку вересня зайдемо до Криму, він таки орієнтувався на інші базові показники. Але у зв'язку з тим, що сталася досить серйозна затримка з постачанням озброєнь та військової техніки для потреб української армії, говорити про те, що у найближчій перспективі ми зможемо зайти до Криму, напевно, не слід. Аж надто багато ворог накопичив ресурсів. Наприклад, сухопутний коридор, який з'єднує тимчасово окупований Донбас з тимчасово окупованим Кримом, нині захищає російське угруповання військ чисельністю 105 тисяч багнетів. Це дуже багато. Плюс артилерія, бронетехніка, авіація.

В авіації ворог має серйозну перевагу. До паритету в засобах авіаційного ураження нам дуже далеко. Тому дуже актуальним є питання якнайшвидшого постачання в Україну винищувачів F-16.

Але ще раз наголошую: всі ці заходи ретельно сплановані та рознесені за подіями, об'єктами, варіантами поразки. Подивіться: спочатку було знищено комплекс ППО С-400, відповідно, ворог дещо "осліп" і не побачив армії дронів повітряного базування, що наближається. Потім, розуміючи, що є невеликий проміжок часу, допоки ворог не перемістить нову установку ППО на цю ділянку Криму, було завдано удару за допомогою дронів.

Російська пропаганда розповідає, мовляв, усі українські дрони були збиті, але постає питання: звідки ж тоді трупи та поранені серед російських солдатів у Перевальному?

– Генерал Залужний в інтерв'ю The Wall Street Journal заявив, що Сили оборони України знаходяться на порозі прориву фронту. Водночас експерти The New York Times зауважили, що становище українських військ надто розосереджене. Вони порадили сконцентруватися на одному напрямку. Зокрема вони порекомендували перерізати російський сухопутний коридор, про який ви вже згадали. Ви також сказали, що зараз цей коридор захищають понад 100 тисяч російських окупантів. Чи можна вирішити це завдання без тих самих F-16?

– Це все досить складно. Ті ж американські аналітики щоразу стверджують, що неможливо проводити ефективні наступальні дії, коли противник має чисельну перевагу. Склалася парадоксальна ситуація: українська армія меншими силами і ресурсами атакує противника, який перебуває в обороні і має великий ресурс.

Але за рахунок виучки, серйозної техніки та озброєння наші захисники здатні навіть у таких умовах проводити ефективні наступальні дії, що призводять до великих втрат у стані ворога та звільнення деяких територій нашої країни.

Що стосується протиріччя, яке має місце між заявами американських аналітиків і заявами головнокомандувача Збройних Сил України генерала Залужного, то я все-таки волію більше довіряти генералу Залужному, адже саме він володіє всією повнотою інформації.

Якщо ми говоримо про те, що російська армія на півдні Запорізької області фактично вже задіяла максимум своїх оперативних резервів, то, мабуть, Залужний у цій ситуації має велику компетенцію та його припущення мають більшу вагу, більшу цінність та більшу ймовірність реалізації.

– Чи можна припустити, що сьогодні не весь резерв сил оборони України задіяний у наступі?

– Я не готовий говорити про те, чи резерви задіяні, це державна таємниця. Я не володію цією інформацією. Думаю, ті фахівці, які про це знають, точно не оприлюднять це.

– Останнє питання – про ПВК "Вагнер". У Російському добровольчому корпусі на тлі загибелі Пригожина звернулися до "вагнерівців", закликали їх перейти на бік України і так помститися за "страту" свого ватажка. Чи вважаєте ви, що це можливо і доцільно?

– Я думаю, що будь-які деструктивні процеси, які відбуваються в РФ – пов'язані з певними відцентровими процесами щодо самовизначення націй, щодо конфліктних ситуацій між різними силовими структурами, різними вежами Кремля нам на користь. Поки вони розбираються між собою, поки є тенденція до виникнення в Росії громадянського протистояння, нам це на руку.

Нас абсолютно не цвкавить, що відбувається в самій РФ, але перед нами постає дуже амбітне, дуже важливе завдання: звільнити територію України в межах 1991 року та максимально послабити військовий потенціал російської окупаційної армії. Адже очевидно: доки ворог матиме достатню кількість ресурсів для ведення агресивної війни, нам не буде спокою.