ЗНО для вчителів, навчання стоячи без телефонів: усі головні новації навчального року 2023

У якому форматі здобуватимуть освіту учні, які нові предмети вивчатимуть, чи буде дистанційне навчання, що зміниться для школярів-біженців? Про це та інше читайте у матеріалі.

Пріоритет – очне навчання

У МОН заявили, що у пріоритеті – очне навчання. Якщо безпекова ситуація дозволяє, діти мають відвідувати школу. Але остаточне рішення ухвалюватимуть на місцях. Все ж діти в Україні зможуть вчитися за такими форматами:

онлайн;
офлайн;
змішаний.

Так, школам радять: краще навчати дітей у дві зміни, якщо у сховищі не можна розмістити всіх одночасно, аніж переходити на змішане навчання. Якщо ж школа не має укриття, учнів переведуть до іншої, де воно є. Місця у "рідних" школах зберігатимуть. Якщо у тому чи іншому закладі освіти створять умови для офлайн-навчання, діти зможуть до нього повернутися.

Натомість навчальні заклади Миколаївської, Запорізької, Херсонської області працюватимуть переважно дистанційно, у Сумській та Харківській – у змішаному форматі. У Харкові розглядають варіант занять для учнів початкової школи у метро.

Інформатику та "Захист України" оновлять

Інформатику з 1 вересня учні вивчатимуть у сучаснішому форматі: за допомогою IT-студій. У темах для розгляду на заняттях пропонують такі:

штучний інтелект;
програмування.

На уроках діти отримуватимуть навички, які можна застосовувати у реальному житті.

Предмет "Захист України" також оновили. Програму зроблять практичнішою, з урахуванням воєнних реалій. Діти опановуватимуть такі навички:

сучасну домедичну допомогу;
мінну безпеку;
ази топографії;
керування дронами.

До викладання залучать медиків та колишніх військових. У деяких регіонах пропонують обладнати навіть окремі центри патріотичного виховання. Та спочатку оновлені предмети пройдуть пілотування цьогоріч.

Спрощене навчання для дітей за кордоном

Протягом минулого навчального року учні-біженці були змушені відвідувати місцеві школи тих країн, у яких перебували. Більшість при цьому паралельно дистанційно здобували освіту у навчальних закладах України. Це створило перевантаження на дітей.

На сьогодні ж таким учням, замість навчання у двох школах одночасно, пропонують щотижнево проходити лише 6 – 8-годинний український блок (залежно від класу). Вони вивчатимуть такі предмети як:

українська мова;
українська література;
історія України;
географія).

Інтегрований курс назвали Global Ukraine. Решту предметів діти опановуватимуть у місцевій школі. Після повернення їм зарахують оцінки у рідному навчальному закладі.

Що важливо: в областях та містах визначають дистанційні школи, у яких навчатимуться ті учні, які досі перебувають за кордоном. Приєднуватися онлайн до занять колишніх класів або навчатися дистанційно у своїх школах, які працюють очно, вже не можна. Не всі батьки однозначно сприйняли такі нововведення. Однак це спростить роботу вчителів, кажуть фахівці.

У червні учні ще навчатимуться

Цей навчальний рік завершиться аж 28 червня 2024 року. Це не означає, що діти вчитимуться довше. Це спосіб надолужити освітні втрати, оскільки цієї зими через обстріли РФ знову можуть бути перебої з електрикою та опаленням. Тим школам, де у червні дітям таки доведеться навчатися, освітяни радять не сидіти за партами, а проводити уроки просто неба, ходити на екскурсії.

Нові українські результати PISA

Це не нововведення, але їх можна передбачити після грудня 2023-го, коли ми дізнаємося результати України в PISA 2022. Остання перевірка знань 15-річних підлітків стосувалася математичної галузі. Також вперше це дослідження дало відповідь щодо рівня креативного мислення. Взимку дізнаємося, чи варто активніше розвивати його в українських школярів. Окремо також перевіряли здатність підлітка креативно розв'язувати проблеми.

Учителів математики та української мови тестуватимуть

9 вересня відбудеться перший етап сертифікації вчителів. Уперше прийдуть не вчителі початкової школи, а ті, хто викладає математику та українську мову на базовому рівні освіти. Усе тому, що НУШ вже доросла до 6 класу. На учасників сертифікації очікує вчительське ЗНО. Реєстрація на це незалежне тестування відбувалася у серпні. Обрати мали по 500 фахівців з кожного предмета.

Основний акцент у питаннях зробили на знаннях предмета та вмінні доносити його до школярів. Таких завдань у тесті буде три з кожних чотирьох. Решта – про освітній менеджмент, організацію освітнього середовища та комунікацію з учнями, батьками, колегами. За три години доведеться відповісти на 90 питань. Ті, хто впорається з тестуванням, перейдуть до другого етапу сертифікації (усього їх три).

Навчання стоячи та без телефонів

Так навчатимуться учні поки лише у Львові. Але такі новації можуть наступного року розповсюдити на всю Україну, якщо вони будуть ефективними. Мобільними телефонами заборонили користуватися учням під час навчального процесу також у Львові. Учителі сподіваються, що таким чином діти більше комунікуватимуть між собою, а випадки кібербулінгу зменшаться.

Так, третину парт у класах замінити конторками, за якими треба стояти. Такі зміни діятимуть з 1 вересня в обраних школах Львова. Так мають намір боротися з малорухливістю учнів. Дітей не поділятимуть на тих, хто стоїть та сидить: вони по черзі мінятимуть місця.