Суперечки між країнами ЄС про поповнення бюджету можуть поставити під загрозу допомогу Україні — FT

Фінансування ЄС для підтримки України стримується через розбіжності між країнами-членами, а занепокоєння з приводу напруженості національних бюджетів і зростання витрат у Брюсселі загрожує потоку фінансової допомоги Києву. Про це пише FT.

За словами учасників переговорів, прохання Брюсселя про додаткове фінансування на загальну суму 86 млрд євро, спрямоване на полегшення навантаження на бюджет ЄС і водночас на продовження чотирирічної підтримки України, розділило країни-члени і призвело до закликів до скорочення і подовження термінів затвердження.

Ці дебати є ключовим випробуванням рішучості Заходу щодо підтримки України, оскільки скептики в Європі та США починають вказувати на обмеженість успіхів літнього контрнаступу Києва.

Останній раунд американського фінансування України також може зіштовхнутися зі складним шляхом через Капітолійський пагорб на тлі зростання занепокоєння війною та ширших суперечок щодо державних витрат.

Брюссель запропонував розтягнути останній пакет фінансування для України на чотири роки, щоб частково захистити Київ від політичної нестабільності. Сьогодні, 29 серпня, міністри ЄС відновлять консультації після літніх канікул, а підтримка України буде головним питанням порядку денного на зустрічах міністрів оборони та закордонних справ.

Досі переговори про фінансування ускладнювалися тим, що Єврокомісія об'єднала фінансову підтримку України з вимогами щодо поповнення бюджету ЄС, включаючи положення про покриття витрат на виплату відсотків за боргом і підвищення зарплат чиновникам ЄС.

Багато країн-членів заявили, що, хоча додаткова фінансова підтримка України є обґрунтованою, інші елементи пакету запитів є результатом внутрішньої проблеми управління бюджетом ЄС, що не заслуговує на додаткові кошти.

Такі країни, як Німеччина та Нідерланди, очолили опір, стверджуючи, що затягування бюджетних пасків у зв'язку зі зростанням процентних ставок та вимог до заробітної плати також має бути відображено в Брюсселі.

"Зараз не найкращий час. Урядам доводиться самим приймати складні рішення, а тепер Брюссель просить їх зробити більший внесок”, - сказав один високопоставлений дипломат ЄС.

"Відверто кажучи, Брюсселю потрібні наші гроші, щоб збільшити зарплати членів Єврокомісії відповідно до інфляції - не найкраща внутрішньополітична платформа для національного лідера", - додали дипломати.

Ця суперечка створює підґрунтя для того, що, як очікується, буде одними з найбільш напружених переговорів у ЄС до кінця цього року. У червні Єврокомісія запропонувала поповнити бюджет на 2021-2027 роки на 66 мільярдів євро, який фінансується державами-членами. Брюссель окремо запропонував 20 млрд євро на постачання зброї Україні.

Сума в 66 млрд євро включає майже 19 млрд на покриття несподівано високих відсоткових витрат за спільними запозиченнями ЄС, близько 2 млрд євро на збільшення адміністративних витрат, включаючи підвищення зарплат чиновникам, 15 млрд євро на витрати, пов'язані зі зростанням міграції та фінансуванням зовнішніх країн, і 10 млрд євро на ініціативи, включаючи новий інноваційний фонд.

Це поповнення багаторічної фінансової програми (MFF) також включає 17 млрд євро грантів для Києва і доповнюється пакетом кредитів у розмірі 33 млрд євро. Разом цей пакет у розмірі 50 млрд євро, розрахований на чотири роки, має на меті забезпечити країні довгострокову бюджетну стабільність - підхід, до якого Брюссель закликає інших донорів.

За словами двох високопосадовців, найбільші країни ЄС наразі обговорюють аспекти поповнення MFF з метою досягнення консенсусної позиції, зазначивши, що, ймовірно, дебати можуть затягнутися до кінця року.

"У грудні всі ці питання зійдуться воєдино, і нам потрібна буде відповідь", - сказав високопосадовець ЄС, який бере участь у переговорах щодо фінансування України.

У той же час, 27 країн-членів ЄС просять внести ще 20 млрд євро до фонду озброєнь, яким керує Брюссель, щоб гарантувати військову підтримку Україні протягом наступних чотирьох років.

Цей фонд, передбачений як частина внеску ЄС у так звані довгострокові "безпекові зобов'язання" перед Україною, покликані захистити її від російської агресії, будуть додатково обговорювати міністри оборони і закордонних справ країн ЄС цього тижня.

Представники багатьох країн ЄС кажуть, що фонд - частина Європейського фонду миру ЄС, який фінансує поставки зброї в Україну з лютого минулого року - в кінцевому підсумку отримає підтримку завдяки широкому бажанню допомогти Києву.

Але вони попередили, що це має бути враховано в загальних фінансових вимогах Брюсселя і оцінено разом з поповненням MFF.

"Ми всі хочемо допомогти Україні, немає жодного небажання робити те, про що нас просять, або навіть робити більше, якщо це необхідно. Але всі гроші надходять з одних і тих же джерел. Хтось повинен чимось поступитися", - сказав один високопоставлений дипломат ЄС із країни, яка висловила занепокоєння з приводу запиту на додаткові кошти.

Віталій Набокрозказує про прийняту Єврокомісією програму підтримки України Ukrainian Facility у «50 мільярдів євро від ЄС на відновлення: що має зробити Україна?».

Про те, чому і що негайно мають зробити український уряд і Мінінфраструктури для того, щоб реально претендувати на допомогу Заходу, залишивши позаду епоху красивих презентацій, не підкріплених реальними документами політики,  в статті «Плани, гроші, території — люди! Як створити План України, на який ЄС захоче витратити 50 мільярдів» пишуть народний депутат України ІХ скликання Віталій Безгін; народний депутат України І скликання Анатолій Ткачук; керівник Центру згуртованості та регіонального розвитку Інституту громадянського суспільства Юрій Третяк.