/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F53%2F0ddd8996f6c935702b3450b6fa1d30dc.png)
Вийди, зрадник. Чому ідея Зеленського прирівняти корупцію до державної зради може не спрацювати
Протягом тижня президент Володимир Зеленський має внести до Верховної Ради законопроєкт, який прирівняє корупційні злочини до державної зради. На сьогодні рівень корупції в Україні найбільше турбує суспільство та західних партнерів. Фокус розбирався, в чому можуть виникнути труднощі з реалізацією ініціативи президента та як вона позначиться на антикорупційній інфраструктурі країни.
За півтора року після повномасштабного вторгнення Росії в Україні вибухало декілька гучних корупційних скандалів як у владних кабінетах, так і в українській армії. Більшість з порушників наразі не понесли відповідальність — лише одиниці опинилися за ґратами, деякі — за межами України, а деякі — на своїх посадах.
Нині у СІЗО та під вартою перебувають кілька осіб, підозрюваних у топкорупції. Серед них заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Василь Лозинський, якого на початку 2023 року затримали співробітники Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) ніби при отриманні 400 тисяч доларів "винагороди". Як стверджувалось, за сприяння укладанню договорів на закупівлю обладнання та техніки за завищеними цінами. Також у Лук’янівському СІЗО на вирішення своєї долі чекає Голова Верховного Суду Всеволод Князєв. У травні 2023 року САП повідомила про підозру йому та його спільникові — адвокату, яких було викрито на отриманні 2,7 млн доларів США неправомірної вигоди.
Не вирішеними залишаються питання щодо законності дій народних депутатів, переважно, від монобільшості у парламенті. Йдеться про Павла Халімона, який оформив розкішний маєток на Печерських пагорбах у Києві на іншу людину, Анатолія Гунька, який пообіцяв за винагороду забезпечити надання в обробіток державних земельних ділянок Національної академії аграрних наук України, Юрія Арістова, який відпочивав на Мальдівах у дорогому 5-зірковому готелі, Андрія Холодова, котрий виїхав на Кіпр разом із родиною та розвивав сімейний бізнес у Європі.
А також історії із закупівлями в Міністерстві оборони. У січні 2023 року звинувачення у корупції пролунали на адресу співробітників міністерства оборони України. Журналіст Юрій Ніколов у виданні ZN.ua опублікував розслідування про те, що відомство закуповує оптом продукти для військовослужбовців за значно завищеними цінами, ніж вони продаються в роздріб у супермаркетах Києва. Зокрема, для армії купувалися яйця по 17 гривень за штуку. У серпні історія повторилась: журналісти з'ясували, що ціна курток, закуплених Міністерством оборони у 2022 році, нібито зросла втричі під час доставки. "Дорогою між турецькою й українською митницями куртки магічно перетворилися з "камуфляжних" на "зимові повітрозахисні" і на цьому перетворенні набрали державної ваги з 29 до 86 доларів за штуку", — зауважили журналісти. Вони ж стверджують, співвласником турецької фірми, яка продавала куртки, був племінник нардепа від "Слуги народу". Зі свого боку, міністр оборони Олексій Резніков наполягає: подана інформація не відповідає дійсності.
Корупція — загроза №2
З одного боку, війна відсунула на другий план необхідність боротьби з корупцією, з іншого — у суспільстві залишається високий запит на боротьбу з нею. Свіжі соціологічні опитування свідчать, українці вважають корупцію загрозою №2 після війни. Вона заважає розвитку країни та її обороноздатності. Водночас 77,6% українців думають, що саме президент відповідальний за корупцію в уряді та військових адміністраціях.
Корупція турбує і міжнародних партнерів, які, власне, і допомагають фінансово Україні. У той час як міністр фінансів Сергій Марченко говорить, що міжнародні партнери "готові прийняти, що у нас може бути корупція", нардепка, керівниця ТСК для контролю використання озброєння Олександра Устінова не заперечує, що рано чи пізно корупційні скандали можуть вплинути на рішення міжнародних партнерів щодо надання військової та фінансової допомоги, вони помічають, що Україна шукає швидкі та гучні рішення для боротьби з корупцією, замість того, аби розбудовувати незалежні державні інституції.
Саме простим рішенням експерти називають заяву Володимира Зеленського про можливе прирівняння корупції до державної зради. "Чи підтримає це законодавець — я не знаю. Але я точно запропоную, бо ми розвиваємо демократичне суспільство", — сказав Зеленський у згаданому інтерв’ю.
Інакше кажучи, Зеленський пропонує надати право розслідувати масштабні корупційні справи СБУ, усунувши частково НАБУ. Спочатку говорили, що лише ті, де державі збитки становлять понад 24 млн грн (а це 80% усіх справ, які розслідує НАБУ), згодом джерела уточнили: справи розподілятимуть або СБУ, або НАБУ за рішенням генпрокурора.
Чому правники називають цю ідею поганою
Антикорупційні організації одразу заявили: ідея погана, більше схожа на ту, що дозволить уникнути відповідальності.
По-перше, юристи обґрунтовують своє твердження різною природою двох злочинів.
Так, корупція в розумінні Кримінального кодексу — це правопорушення, пов'язане з отриманням неправомірної вигоди особою, уповноваженою на виконання функцій держави. За нього, залежно від ступеня провини, передбачений термін ув'язнення до 10 років, з конфіскацією майна або без нього, з можливістю внесення застави як альтернативи тримання під вартою як запобіжного заходу. Наприклад, у згаданого раніше судді Князєва є можливість вийти під заставу в розмірі 75 мільйонів гривень.
Державна зрада — умисні дії, пов'язані з підривом політичної, економічної, інформаційної безпеки держави, здійснені у співпраці з її зовнішнім ворогом. Покарання — найсуворіше: до 15 років з конфіскацією майна. Розслідування тривають довго та накладають суттєві обмеження прав громадян навіть у разі лише оголошення підозри: підозрюваний весь час перебуває під вартою.
Розслідуванням першого злочину за законодавством займається НАБУ, другого — органи Служби безпеки України.
По-друге, звертають увагу, кількість випадків порушень зменшуються різними шляхами. У випадку держзради — саме суворістю покарання, у випадку корупції — лише посиленням відповідальності не обійтись
І наводять приклад Китаю. Всім відомо, що у цій країні одне з найсуворіших антикорупційних законодавств. Покарання за хабарі — тюремне ув'язнення або смертна кара. За останні кілька років позбавилися життя понад десять тисяч китайських чиновників. Але це не зменшує реальний рівень корупції в країні.
У Transparency International Ukraine, організації, яка займається моніторингом випадків, пов’язаних із корупцією, зазначають: корупція — це проблема не лише України, а й світу, а системні глобальні проблеми потребують таких самих системних рішень. І одне з них — забезпечення принципу невідворотності покарання за корупційні злочини. А також виховання. Тобто потрібен комплекс заходів: від демонополізації економіки та створення конкурентного бізнесового середовища, і до відмови на побутовому рівні від дрібних хабарів.
Необхідний політичний крок у боротьбі з корупцією
"СБУ — абсолютно під контролем Офісу президенту, — говорить Фокусу виконавчий директор Transparency International Ukraine Андрій Боровик. — Можливо, ця ідея була запропонована з огляду на те, що СБУ зараз має підтримку у суспільстві, оскільки викриває колаборантів і зрадників, тож може займатися й розслідуванням корупційних злочинів. Але ж 23 роки до створення НАБУ та САП саме СБУ займалося корупційними злочинами, але сказати, що боротьба була успішною — важко".
Політичний аналітик Олександр Кочетков у своєму пості в соцмережах згадує, що аргументами для розслідування економічних злочинів, зокрема, й корупції у часи Леоніда Кучми, Віктора Ющенко та Віктора Януковича було те, що "СБУ має найбільш кваліфікований апарат і найкращі технічні можливості, щоб розкрити всі корупційні оборудки".
Тож головне — чи зможе СБУ, яка перебуває у зоні впливу президента (її голову призначає на посаду та звільняє парламент за поданням голови держави), гарантувати аполітичність у розгляді, уникати впливу з Банкової. І чи зможе генеральний прокурор, якого прямо призначає президент та ВР без конкурсу під час війни, справедливо розподілити справи.
"Раніше вже було виявлено дві неприємні речі, — продовжує Кочетков. — Перша — очільника СБУ фактично призначає президент України, то координацією антикорупційної боротьби чомусь починав займатися Офіс президента, а всі підозрювані у корупції чомусь виявлялися політичними опонентами президента і глави його офісу. А також тими з оточення президента, у чиїй лояльності виникли сумніви".
Експерт зазначає, що боротьбою з корупцією мають займатися ті, кому це належить робити за законом. "Інакше чому б не запросити кліматологів. Корупція ж псує інвестиційний клімат в Україні, — іронізує він. — І чому ЗСУ залишаються осторонь? Міністр оборони за рахунок парі вже остаточно зняв із відомстві будь-які підозри у корупційних діях, тому збройні сили треба теж використовувати для оточення і розгрому корупції".
За останні кілька років, до речі, також була спроба передати справу щодо корупції, яку розслідувало Національне антикорупційне бюро до СБУ. Йдеться про кейс уже заступника голови Офісу президента, який відповідає за правоохоронну систему, Олега Татарова. Він був фігурантом справи про розкрадання коштів Нацгвардії через схеми будівельної корпорації "Укрбуд". Станом на кінець 2020 року НАБУ та САП заявили, що повідомили Татарову про підозру. Проте майже одразу Офіс генерального прокурора, який очолювала Ірина Венедіктова, забрав провадження з НАБУ і передав його до СБУ, яку на той час очолював близький друг президента Зеленського Іван Баканов. На початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну, у квітні 2022 року, кримінальне провадження за цим епізодом закрили.
Наразі йдеться про те, що в Україні вже створені антикорупційні інституції, які показали успішний старт та ефективність своєї роботи. Ці органи є незалежними під політичних впливів, тому можуть виконувати роботу ефективно.
"САП і НАБУ були створені, щоб вони карали корупцію топ рівня, — нагадує Боровик. — А тепер ми говоримо нашим партнерам, що все, у що ви вкладалися, багато фінансових та інтелектуальних ресурсів, які якраз надходили від наших західних партнерів, для створення антикорупційної системі, даремні — тепер корупцією буде займатися СБУ. Але треба бачити текст законопроєкту, щоб зрозуміти, що мав на увазі президент".
У заяві Центру протидії корупції також додають: передавання корупційних справ в СБУ на практиці означатиме колапс антикорупційної системи.
Наразі джерела Фокусу говорять, що озвучена ідея президента може зазнати трансформації. Наприклад, може бути лише посилена відповідальність за корупційні злочини на час воєнного стану — до рівня державної зради. Тобто згаданих 15 років із конфіскацію майна. Можливо, спробують і скасувати ймовірність внесення застави.
Але експерти нагадують, пошук швидких і простих рішень в подоланні корупції не працює. "Насправді треба усвідомлювати, що покарання за корупцію працює, як превенція, але не працює на сто відсотків. Набагато важче досягати підзвітності, для цього треба змінювати цілі системи. І ця ціль є довгостроковою, дешевшою, ніж просто боротьба з наслідками", — пояснює виконавчий директор Transparency International Ukraine Андрій Боровик. По факту правоохоронна система бореться з корупцією там, де вона вже сталася або ось-ось станеться злочин. Але набагато важливіше закривати лазівку, через яку умовний підозрюваний здійснив цю дію, інакше злочин буде повторюватися безкінечно.