Суд визнав провокацію хабаря з боку викривача, який споював обвинуваченого

Володимир-Волинський міський суд Волинської області виправдав трьох посадовців від звинувачень у вимаганні і одержанні неправомірної вигоди.

Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 21 серпня.

Йдеться про колишніх голову Горохівської районної державної адміністрації, голову Горохівської районної ради і начальника відділу Держгеокадастру в Горохівському районі.

- Реклама -.

У кінці травня — на початку червня 2017 року до голови Горохівської РДА прийшов підприємець, який цікавився можливістю отримання землі для вирощування лохини.

Посадовиця начебто вирішила отримати за це хабара і залучили до свовго плану інших двох чиновників, які б допомогли у виділенні землі.

За відсутності вільних ділянок планувалося включити земельні ділянки, які знаходяться за межами села Скригове, у межі цього населеного пункту.

Близько 70-80 гектарів, планували безоплатно надати у власність по 2 га громадянам, копії паспортів яких надасть підприємець.

Очікувався хабар із розрахунку 100 доларів за один гектар.

Тобто 7-8 тисяч доларів.

У підприємця начебто попросили 3500 доларів авансу, а голова РДА ще хотіла 500 доларів окремо, без відома її спільників, за виділення коштів із місцевого бюджету для оплати розробки проекту зміни меж села.

1 вересня 2017-го начальник відділу Держгеокадастру в салоні автомоблія отримав коробку з коньяком, всередині якої були 3500 доларів.

Через три дні голова РДА у своєму кабінеті також начебто одержала 500 доларів і того ж дня була викрита.

При обшуку в неї знайшли ще 2400 доларів із першого траншу.

Крім того, 100 доларів із хабара виявили у голови райради.

В судовому засіданні усі троє експосадовців вину не визнали.

Обвинувачений, який брав коробку з коньяком, заявив, що свідок діяв як професійний провокатор.

Він дійсно неодноразово спілкувався з особою, яка видавала себе за представника фірми «Флора».

Не маючи на меті вести будь яку господарську діяльність, співрозмовник консультувався у нього щодо відведення у власність та користування земельних ділянок.

Подружившись і систематично споюючи його, новий знайомий намагався перекручувати їхні справжні стосунки.

Від агента-провокатора він отримував лохину, якою той його по-товариськи пригощав.

Одного разу, напоївши його, свідок вручив йому коробку з коньяком.

Обвинувачений вважає справу сфальсифікованою та спровокованою і просив його виправдати.

У голови райради вдома вилучили 50 тисяч доларів, які, за його поясненнями, належали сестрі дружини.

Серед цієї 100 доларів були мічені.

Обвинувачений вважає, що працівники поліції їх підкинули.

Голова РДА розповіла, що того дня підприємець в її кабінеті несподівано заговорив шепотом, попросив її «взяти на контроль» виділення коштів для виготовлення технічної документації.

Оскільки, це питання не в її компетенції, вона не знала, чим може допомогти і відповіла, що подумає на цим.

Він сказав «дякую» і поклав на стіл паперовий конверт.

Що у конверті, вона нібито не знала, однак припускала, що там можуть бути гроші і кілька разів сказала, що цього не потрібно.

Однак чоловік конверта не забрав і швидко вийшов з кабінету.

Конверт ще протягом хвилин 10-15 лежав в неї на столі.

А потім, маючи намір іти з кабінету, обвинувачена забрала зі столу конверт і, не перевіряючи, що в ньому, поклала в свою сумочку, нібито з наміром повернути підприємцю при зустріч.

Але в цей час у кабінет увійшли працівники поліції і почали обшук.

Показання ключового свідка суд оцінив критично, а саме як такі, що є непослідовними, нелогічними та суперечать іншим зібраним доказам.

На думку суду, свідок підтвердив свою активну роль в провокації та передачі неправомірної вигоди.

Так, він повідомив, що перед знайомством із обвинуваченими купив новий мобільний телефон і сім-карту, з якого дзвонив виключно до них.

Цей чоловік не причетний до фірми «Флора», хоча називався їх представником.

Також він мав близько 50 примірників документів від різних фізичних осіб, на які планував отримати землю, але не міг пояснити які культури планував вирощувати, які ґрунти йому необхідно, скільки людей залучить до майбутньої господарської діяльності.

Заяву про вимагання у нього хабаря він написав задовго навіть до знайомства з усіма фігурантами кримінального провадження.

У подальшому самостійно, систематично та ініціативно телефонував до одного з обвинувачених задля обговорення схем отримання земельних ділянок і під час зустрічей вживав з ним спиртне.

Цей свідок проходив у справі під залегендованими даними, але захист подав документи, з яких вбачається, що заявник насправді є особою, яка протягом тривалого часу залучається правоохоронцями до провокацій неправомірної вигоди.

У 2021 році суд відмовив цьому викривачу у позові до журналістів про захист честі, гідності та ділової репутації шляхом спростування недостовірної інформації.

Чоловік вимагав у «Волинь-24» спростування статті «Гучні корупційні справи на Волині закривають через «агента Сашу»? Розслідування».

У статті автор висловив думку, що щонайменше у трьох корупційних скандалах, які за останні роки прогриміли на всю Волинь, хабар давав один і той самий чоловік зі Львова.

Луцькі юристи «вичислили» цього «борця з корупцією» і запевняють, що він є агентом правоохоронців, а точніше — провокатором.

Після даної ситуації чоловік більше ніколи не намагався займатися аграрним бізнесом.

Саме з ініціативи свідка відбувались усі без виключення контакти між ним і обвинуваченим.

Розмови мали яскраво виражений примусово-наполегливий характер.

Окрім настирливих і багаторазових запитань і прохань, йдеться про примус і емоційну маніпуляцію, що вбачається з протоколів НСРД.

Під час особистих зустрічей спілкування супроводжувалося вживанням алкогольних напоїв, а коли обвинувачений відмовлявся це робити, то свідок наполягав на вживанні виключно міцних алкогольних напоїв (рому) і сам наливав напій особі, за якою здійснював аудіо-відео контроль.

Довівши співрозмовника до стану що спотьмарює свідомість, свідок умисно вів розмову в провокативному руслі, спонукаючи свого спʼянілого співрозмовника до «відвертості» і отримання коштів.

На думку суду, це безсумнівно вказує на упередженість досудового розслідування і бажання у будь-який спосіб здобути докази винуватості.

Усі докази, на які посилалася сторона обвинувачення, отримані внаслідок провокації, в тому числі значна їх частина з грубим порушенням вимог закону, а тому визнаються недопустимими.