Як ШІ допоможе Україні перемогти у війні та чи загрожує світу сценарій Термінатора: інтерв’ю Олександра Борнякова

Міжнародні фахівці Всесвітнього економічного форуму в Женеві цьогоріч заявили, що штучний інтелект витіснить з ринку понад 26 млн робочих місць для людей. Тим часом в Україні в часи повномасштабної війни чиновники вже взялися за розробку проєкту правового регулювання ШІ у різних сферах.

Чим технологія штучного інтелекту може бути корисною для українців та світу зараз, як вплине на хід війни з РФ та які юридичні колізії спричинить, Факти ICTV ексклюзивно обговорили із заступником міністра цифрової трансформації з питань розвитку ІТ-сфери Олександром Борняковим.

– Наскільки швидко сьогодні штучний інтелект змінює український бізнес, держуправління, освіту?

– Ну, ви знаєте, зараз можна сказати, що в цілому більшість інвестицій йде саме на проєкти, пов’язані зі штучним інтелектом. Це в світі. Майже кожна компанія, яка глобально виділила ресурс, створила структури, які займаються питаннями штучного інтелекту. Багато компаній середньої ланки, які вивчають можливості штучного інтелекту, і я від цих підприємців, керівників чую: “Ми досліджуємо, чи ми змінимося, адаптуємося, чи ми підемо з ринку взагалі”.

Багато хто в бізнесі бачить це як загрозу, чи навпаки, стрибок для бізнесу. Український бізнес не є винятком.

Наприклад, WorkUA – вони інтегрували Сhat-GPT для створення опису вакансій. Нова пошта – ми знаємо, що вони шукали розробників для того, щоб інтегрувати штучний інтелект у частині самообслуговування. Комп’ютерні школи зараз створюють за допомогою Сhat-GPT навчальні курси, зокрема з SMM. Щодо сфери освіти, до речі, компанія Preply залучила $70 млн, щоб імплементувати штучний інтелект у процеси навчання.

Ми в Дія також почали це: наприклад, Дія-підпис побудований також за допомогою технології штучного інтелекту. Це розпізнавання обличчя для ідентифікації у реєстрі даних. Також ми спільно з Держстатом об’єднали зусилля для того, щоб створити інструмент оптимізації управлінських рішень на державному рівні, це так званий проєкт Government BI, Government Business Intelligence, для того, щоб ухвалювати рішення, базуючись на аналізі великих даних. Це те, що людина ніколи сама не зможе зробити, бо потрібно тисячі людей для цього.

А от щодо самого впливу ШІ на таку сферу, як освіта, зокрема, її якість, то я вважаю особисто, що цей вплив великий, і він може бути в перспективі негативним. Уявіть: студент отримує домашнє завдання і може просто його запрограмувати для штучного інтелекту так, що ШІ за хвилину або за секунду видасть результат. І ти не можеш перевірити, як це було написано. Бо це вже не просто плагіат. Це генерація нової інформації. Тому, через такі речі, я впевнений, в цілому, підхід до освіти буде змінюватися, учням і студентам будуть ставитися такі завдання, які будуть стимулювати креативне рішення, а не просто зафіксувати якісь факти, чи просто описати якісь факти, тому що це вже буде робити машина. Очевидно, що настає нова цифрова епоха.

– За інформацією Всесвітнього економічного форуму в Женеві, протягом п’яти років використання ШІ призведе до скорочення 26 млн робочих місць у світі. Який прогноз для України?

– IBM показала, що 40% світової робочої сили можуть витребувати оновлення навичок завдяки впровадженню штучного інтелекту. України це теж стосується. Але треба розуміти, що основним драйвером цих технологій є великі корпорації, великий бізнес. Тобто вони мають велику додану вартість, коли вони впроваджують автоматизацію, яка заміняє роботу тисяч співробітників. І в нас немає таких великих підприємств. А якщо навіть є, то це якісь виробництва, де ти не можеш впровадити штучний інтелект, бо він просто не замінює людину на металообробному заводі чи на деревообробному.

Наша економіка залежить від великих іноземних корпорацій, де працюють десятки тисяч людей. Взагалі йдеться про те, що можливо, професія розробника програмового забезпечення буде дуже змінена.

Тому потенційно є сотні тисяч людей, в роботі яких будуть значні зміни. Але я особисто не вірю в те, що вони втратять безпосередньо робочі місця. Вони просто будуть потребувати навичок. Тобто треба буде, скажімо так, вчитися новому.

Є дослідження, яке показує, що 77 керівників зазначать трансформаційний вплив ШІ на посади початкового рівня. У той же час тільки 22% бачать його вплив на вище керівництво. Тобто якась проста методична операція може бути замінена, але інші працівники – ні. От у мене самого поки що немає відчуття, що ШІ працює чи відповідає як людина. Має минути багато часу відносно, поки він навчиться ухвалювати рішення чи діяти, як ти хочеш цього від людини.

Я думаю, що так чи інакше всім треба замислитися над тим, як саме впливає штучний інтелект на конкретну професію. І ще порада – навчатися вже зараз. Заходьте на Дія.Освіта, там є курс про штучний інтелект, який розробила наша команда (усміхається).

– Чи може ШІ нести загрози інфопростору України, зокрема, продукуючи дезінформацію швидше, ніж люди?

– Теоретично, так. Я думаю, що може, навіть є речі, які практично працюють. Я вам більше скажу, якщо пам’ятаєте, спочатку Chat-GPT заборонили на території Росії і водночас України. І потім ми з ними зв’язувалися, щоб вони відкрили для України доступ.

Одна з топових причин, чому вони це зробили, це потенційний ризик того, що на окупованих територіях України росіяни можуть почати користуватися Chat-GPT для автоматичної генерації пропаганди. Ми вжили заходів, щоб цього не сталося, щоб вони не отримали цей доступ. Але я все одно гадаю, що росіяни якось використовують цю технологію.

І треба розуміти, що ми не вперше із таким стикаємось. Свого часу були часи “до” та “після” фотошопу. І це ж також був певний період, коли треба було підлаштовуватися, тому що до фотошопу кожне фото вважалось оригінальним, а потім у зображення почали втручатися технології. З’явилися нові виклики, і люди врешті навчилися відрізняти оригінальне фото від редагованого. Те ж саме відбувається з технологією Deep Fake, яка ще розвивається. Те саме буде з Chat-GPT.

Зараз можна сказати, що вже Європейський Союз про це задумався, Сполучені Штати про це задумалися, тому що так, дійсно, це може бути використане з негативною метою, і можливо, хтось навіть вже це робить.

– Як ШІ може допомогти Україні перемогти РФ у війні? Чи активно використовують ШІ в оборонних технологіях?

– Ну, я можу сказати, що дійсно він вже використовується. Ми створили проєкт Brave1 – це така платформа державна, де ми стимулюємо, скажімо так, оборонні стартапи, і там більше ніж 500 заявок загалом, але близько 20 стосується саме штучного інтелекту. Завдяки цим проєктам можливо робити розшифрування знімків супутників, знаходити конкретні види зброї, отримувати високоякісні дані розвідки, також це стосується навчання для дронів: за допомогою ШІ можна розпізнавати динамічні цілі на полі бою, потім використовувати автонаведення на ці цілі.

Є така система як Reserve, що дозволяє автоматично збирати інформацію про ворога, його розташування, переміщення: вони використовують штучний інтелект, який аналізує, фільтрує, підтверджує цю інформацію. Є також схожі історії в системі Delta. Там є вхідна інформація від дронів, спутників, оптичних зображень. Вони проходять через систему штучного інтелекту і автоматично видають на карту результати для військових. Тобто військові бачать одразу, де це, тому що машина там це побачила десь і внесла.

У фільмах ви могли бачити, як сотні людей сидять в якихось ангарах і щось пишуть, вираховують. Зараз це замінюється штучним інтелектом.

– Які глобальні небезпеки для держав світу насправді можуть нести технології ШІ?

– Колись все було побудоване на роботі з кіньми. Потім з’явилися паротяги. Ми ж як людство не вимерли через це. В цілому людство тільки виграло. Це ж етапи революції, коли кардинально щось змінюється.

Я думаю, що від сценарію Термінатора чи інших фільмів, де ШІ захоплює світ, ми далеко, бо це цілком залежить від людства. Ми можемо насправді це відрегулювати, тому що, як на мене, кіно, де ШІ бере все на себе і щось знищує, це просто рішення або якась дія людини.

Є історії, коли оператор запускає ударного дрона зі штучним інтелектом, і цей дрон вирішує, що оператор – це загроза. Бо оператор якимись своїми діями заважав дрону здійснювати задачу. Тобто таке теоретично можливо, але я не думаю, що повстання роботів – це реальний сценарій.

– Чи може ШІ впливати на такі процеси, як перебіг виборчої кампанії та виборчі спекуляції в інтересах зацікавлених осіб?

– Я впевнений, що він не може втрутитися в результати чи підрахунок, але те, що він може вплинути на людей, на їх волевиявлення – так. Я думаю, що ми пам’ятаємо кейс із Cambridge Analytica, який вирахував вплив згенерованого контенту на виборців на основі даних із Facebook та інших соцмереж. Багато що можна дійсно коментувати з певною метою у тих же соцмережах, і той, хто буде використовувати цю перевагу, отримує кращий результат. Але це тимчасове. Принаймні до часу, поки всі кандидати навчаться це робити. Тоді ця перевага піде.

Давайте уявимо ситуацію на виборах, що деякий час тому були кандидати, які використовували соцмережі, а не просто використовували борди. І вони, відповідно, були в іншій позиції, ніж інші кандидати, і вони, наприклад, виграли. Під час наступних виборів уже всі використовували соцмережі. Тобто це вже не є перевагою. Тут буде, на мій погляд, така історія: ми зараз на виборах президента США побачимо, що хтось дуже круто використав штучний інтелект, а потім його почнуть використовувати повсюдно, і це не буде вже перевагою.

Що стосується безпосереднього маніпулювання, то я не знаю. Тобто це треба буде вже вирішувати на законодавчому рівні, чи це дозволено, чи це є маніпуляція, чи це просто автоматизація процесу. Ну, наприклад, штучний інтелект точно можна в виборах використати для створення персоналізованих рекламних повідомлень. І це буде впливати на думку, але чи є це незаконним? Не думаю.

– Раніше керівництво Мінцифри заявляло, що влада вже працює над правовим врегулюванням ШІ в Україні. Яка є попередня візія узаконення такої технології?

– У нас є Комітет штучного інтелекту. Ми залучили туди десятки людей, які розбираються в освітніх аспектах, у бізнес-аспектах штучного інтелекту, ну і, відповідно, з точки зору правового регулювання також. Ми в Мінцифри не маємо мети щось регулювати. Наше завдання – почути людей, і якщо їм потрібно щось у правовому полі змінити, ми можемо з цим займатися. Але якщо люди вважають, що в принципі цього достатньо, ну, мабуть, і не треба нічого регулювати, щоб просто не вбити цю історію.

В принципі, за результатами, я не буду, мабуть, казати, що є вже підхід, тому що ще триває обговорення, але більшість учасників підтримали такий підхід: спостерігати, як воно іде, і якщо буде якась необхідність, то звертати увагу і окремо аналізувати якісь аспекти. Але, наприклад, створювати загальний закон про штучний інтелект, я думаю, що поки що зарано. Ми обговорювали те, що Євросоюз вже готує регуляторно закон про штучний інтелект. Ну, вони, мабуть, так собі бачать.

Ми йдемо в Європейський Союз все одно, але ми подивимося, що вони напишуть, що вони імплементують. Якщо воно буде сприяти, то ми можемо перенести до себе, а якщо ще ні, то ми можемо почекати, поки ми не станемо самі членами Європейського Союзу і ухвалимо це.

Треба пам’ятати, що штучний інтелект розвивається дуже швидко, а будь-яке регулювання має сенс, коли, в принципі, все більш-менш ясно. І коли ти намагаєшся регулювати щось, що дуже швидко розвивається, ти його обмежуєш. Тому ми не хотіли б щось обмежувати, ми не бачимо, навіщо це робити. Ми не бачимо загроз, щоб обмежувати розвиток штучного інтелекту, тому поки що, я думаю, не буде від нас якихось законопроєктів чи щось таке інше.

– Чи є в украінської ІТ-індустрії потенціал стати одним із європейських хабів розвитку і вдосконалення ШІ?

– У нас до війни було приблизно 5 тис. людей, які є серйозними фахівцями в галузі штучного інтелекту. Це доволі багато. В нас були компанії, які займалися штучним інтелектом. Наприклад, продукт Apostero купували для Audi, і вони використовують їх технологію. Коли ти сідаєш в Audi, на екрані підказують, куди їхати. Там все побудовано українською компанією.

Потенціал, в принципі, високий. З точки зору впливу у світі, то ні. До повномасштабної війни у світі знали, що ми серйозні фахівці, але власних продуктів було мало. Зараз тенденція не дуже хороша. Ми можемо бути одним із таких європейських хабів розвитку фінального вигляду штучного інтелекту. Ми все для цього робимо. І, до речі, саме тому ми не хочемо зарегулювати цю сферу, щоб не гальмувати її, а створити умови для розвитку в той же час.

Поки в нас іде війна, є інші країни, які перехоплюють ці ініціативи. Але в цілому, я думаю, що після закінчення війни ми зможемо наздогнати інші країни. Це ж все одно стосується людського потенціалу. Тому люди – це наше все.