За найгіршим сценарієм впродовж століття може загинули до 3 мільярдів людей.
Глобальне потепління може призвести до численних жерт на планеті. За підрахунками вчених, за 100 років може загинути до мільярда людей, один мільйон - на рік.
Про це йдеться у дослідженні, яке опубліковане у науковому журналі Energies.
Науковці застерігають, що глобальні викиди парникових газів (ПГ) і концентрації вуглекислого газу (CO2) в атмосфері продовжують зростати в міру збільшення спалювання викопного палива. Наріз встановлено з 95% впевненістю, що антропогенна глобальна дестабілізація клімату відбувається і має потенційно незворотні негативні наслідки для глобального довкілля та соціального та економічного добробуту людств.
"Протягом десятиліття чи більше остаточна кількість смертей буде набагато більшою, ніж 100 мільйонів, або один мільйон на рік протягом століття - це найкращий випадок, І навпаки, остаточне число загиблих у сценарії потепління на 2 °C, безумовно, буде набагато менше ніж 10 мільярдів, що є прогнозованою глобальною популяцією людей у 2100 році. Потепління на понад 2 °C справді може призвести до того, що природні кліматичні реакції вийдуть з-під контролю, що зрештою призведе до вимирання людства. Між цими крайніми межами ймовірно більше 300 мільйонів (найкращий сценарій) і менше 3 мільярдів (найгірший сценарій) загинуть", - сказано у дослідженні.
За результатами дослідження вчених, за емпіричним правилом спалювання приблизно 1000 тонн викопного вуглецю спричиняє одну передчасну смерть у майбутньому.
ЮНІСЕФ нещодавно представив Індекс кліматичного ризику для дітей, на якій рівень смертності відносно населення буде вищим у вразливих до клімату країнах, таких як Афганістан, Бангладеш, Барбадос, Бутан, Коста-Ріка, Ефіопія, Гана, Кенія, Кірібаті, Мадагаскар, Мальдіви, Непал, Філіппіни, Руанда, Сент-Люсія, Танзанія , Тимор-Лешті, Тувалу, Вануату та В'єтнам.
Серед причин смерті - спека та вологість, підвищення рівня моря, сильні шторми, зміна режиму опадів, зникнення льодовиків, що впливає на запаси води, підкислення океану, частіші лісові пожежі, втрата біорізноманіття тощо. Це призведе до зменшать запасів їжі та викличе голод.