Підтримка України від ЄС має бути більш стратегічною – глава МЗС Литви

Нездатність Заходу надати Україні підтримку, необхідну для захисту від російського вторгнення, обернеться великими втратами для всіх, зокрема і для європейських країн.

З такою позицією в інтерв’ю EURACTIV виступив міністр закордонних справ Литви Габрелюс Ландсбергіс.

Повторюючи свої висловлювання на зовнішньополітичному форумі в Сантандері на початку минулого тижня, глава МЗС Литви риторично запитав, чому Україні не було надано всі необхідні для перемоги важелі.

– Або ситуація не вважалася досить серйозною (…), або існував страх перед тим, що станеться з Росією, якщо ми дамо Україні досить велику палицю, і важелі впливу виявляться ефективними, і ядерна держава програє розпочату нею війну, – сказав Ландсбергіс.

Міністр вважає, що якщо цей страх є рушійною силою політики, спрямованої на те, щоб не дати Україні потрібний їй великий батіг, то “ми вступаємо в нову главу, в якій “сила права” – це дуже небезпечний світ”.

Його коментарі прозвучали після того, як деякі оглядачі поставили під сумнів успіхи України в її контрнаступі проти окупованих Росією територій: надії на швидкий прорив влітку виявилися надто оптимістичними перед обличчям вкоріненої російської оборони.

За словами Ландсбергіса, саме це викликає у нього основне занепокоєння, і зараз на Україну чиниться “необґрунтований” тиск.

– Коли ми готувалися до липневого саміту НАТО у Вільнюсі, все виглядало так, ніби існує чіткий шлях (контрнаступу, – Ред.), що ми надішлемо все, що в нас є, а потім чекатимемо від України дива, – сказав Ландсбергіс.

А якщо Україна не зможе рухатися досить швидко, то дехто може сказати: “Погано, тепер їм доведеться вести переговори”, вважає міністр. За словами Ландсбергіса, такий підхід є пасткою розуму”.

Міністр, однак, підкреслив, що українці показали, що “у них є можливість виграти цю війну”.

– Ми маємо пояснити, що якщо Україна не переможе, то це коштуватиме дорожче – для всіх. Це коштуватиме Вірменії, Молдові, Україні, Грузії, і навіть, можливо, нам, прибалтам і полякам, – сказав Ландсбергіс.

Відповідаючи на запитання, чи впевнений він у тому, що єдність ЄС щодо України збережеться, Ландсбергіс сказав, що “єдність зазвичай зберігається, коли є лідерство”.

У той час як країни східного флангу, природно, займають лідируючі позиції, “необхідно, щоб великі європейські союзники продовжували нести прапор, і тоді єдність сформується, як це було раніше”, – додав він.

Цього тижня міністри закордонних справ і оборони країн ЄС обговорюють пропозицію головного дипломата ЄС Жозепа Борреля про те, щоб поставити європейську підтримку Києва на більш довгострокову основу.

Пропозиція передбачає виділення до €5 млрд на рік протягом наступних чотирьох років на оборонні потреби України шляхом створення спеціальної секції в рамках Європейського фонду миру (EPF).

Відповідаючи на запитання про те, чи достатньо фінансових можливостей для реалізації планів ЄС, Ландсбергіс сказав, що таке “зобов’язання зробить європейську підтримку України більш стратегічною, щоб вони могли планувати, що, коли, де та яке військове обладнання вони можуть мати”.

Обхід санкцій

– Найбільше нас турбує те, що обладнання подвійного призначення прямує в Центральну Азію, а потім одразу ж переправляється в Росію… Ми бачимо все більше обходів санкцій, які допомагають Росії, майже в кожній країні ми спостерігаємо зростання експорту в Центральну Азію або на Південний Кавказ, – сказав Ландсбергіс.

Він каже, що для Європи це проблема, оскільки майже все, що перевозиться наземним транспортом і проходить через країни Балтії або Польщу, викликає занепокоєння, і “ми хотіли б, щоб це питання було вирішене, щоб воно не потрапляло лише в наші руки”.

На думку Ландсбергіса, ці лазівки можна закрити, застосувавши рішення, аналогічне до того, яке ЄС запровадив торік після вторгнення Росії в Україну, коли було запроваджено обмеження на поїздки росіян до Європи.

– Якби на регіональному рівні – у Польщі та Прибалтиці – ми могли б домовитися про обмеження транзиту товарів подвійного призначення через наші країни, обмеживши обхідні шляхи “досить широко”. Це посилило б тиск на інші країни, які використовують наші території для експорту товарів подвійного призначення, – додав міністр.