Politico: Що стоїть за обурливою позицією Папи щодо війни Росії проти України?

У 2017 році Папа Франциск став першим понтифіком, який відвідав англіканську церкву в Римі. Він не зробив жодної прямої згадки про англійського короля Генріха VIII, який відійшов від католицизму в 1534 році після того, як йому відмовили в анулюванні шлюбу. Він також не заохочував англійську молодь поважати спадщину Генріха VIII - жорстокого, але одного з найвеличніших монархів Англії, - або культурну славу англіканства.

У своїй проповіді Папа визнав, що протягом століть англіканці і католики «дивилися один на одного з підозрою і ворожістю». Але він закликав обидві конфесії «звільнитися від наших відповідних упереджень з минулого».

Проте минулого тижня Франциск закликав молодих росіян, які зібралися на Всеросійську зустріч католицької молоді в Санкт-Петербурзі, не відмовлятися від своєї спадщини «великої, просвітленої Російської імперії». А у фрагменті свого виступу, розміщеному в Інтернеті, він говорив про Петра І й Катерину ІІ, на яких посилається Владімір Путін, щоб виправдати вторгнення в Україну.

«Отже, якщо Генріха VIII шість років тому уникали, то Петро І, чиє правління стало вирішальним у спрямуванні Росії на шлях імперіалізму і європейських завоювань, вочевидь, заслуговує на повагу. Це була просто помилка Папи чи щось більше?» - пише Politico.

У Кремлі мало не сміялися від задоволення, коли прес-секретар російського президента Дмітрій Псков назвав висловлювання глави Ватикану дуже приємними.

«Понтифік знає російську історію, і це дуже добре», - сказав він, додавши, що слова Франциска прозвучали «в унісон» із зусиллями російського уряду викладати історію так, як її написав Путін.

Не дивно, що коментарі Папи викликали засудження з боку України, в тому числі з боку Архиєпископа Святослава Шевчука, глави Української Греко-Католицької Церкви, який сказав, що слова Франциска викликали «великий біль і занепокоєння».

«Ми боїмося, що ці слова будуть сприйняті деякими як заохочення цього націоналізму й імперіалізму, який став справжньою причиною війни проти України», - сказав український архієпископ.

Ватикан спробував пояснити, що Франциск не мав на увазі вихваляння імперіалізму, коли закликав молодих росіян пишатися своєю спадщиною. І справді, заздалегідь підготовлена промова Папи не була закликом до імперської зброї.

«Будьте сіячами насіння примирення, маленьких зерняток, які поки що, в цю зиму війни, не проростуть у замерзлій землі, але які майбутньої весни розквітнуть», - порадив глава католицької церкви.

Але ці зауваження були перекреслені його власними коментарями, в яких він посилався на «просвітлену Російську імперію». Politico пише, що необережна риторика Папи дивує, оскільки він вже раніше ображав Україну, - жертву російської агресії. Минулого року Франциск спровокував бурю в інтерв'ю єзуїтському журналу La Civiltà Cattolica й італійській газеті Corriere della Sera, припустивши, що війна в Україні - це наслідком того, що НАТО «гавкає на ворота Росії».

В інтерв'ю він також розмірковував над тим, чи правильно західні держави роблять, коли озброюють Україну, пояснюючи, що намагався оцінити коріння конфлікту і причини, які штовхають Путіна на таку жорстоку війну.

«Я не можу сказати, чи була його лють спровокована. Але я підозрюю, що, можливо, їй сприяла позиція Заходу», - говорив понтифік.

«З огляду на обурення, спровоковане його словами тоді, можна було б подумати, що Франциск буде більш обережним і обачним у своїх висловлюваннях минулого тижня і хоча б уникатиме звеличення імперських фігур в путінському пантеоні російських героїв», - пише Politico, нагадуючи, що бронзова фігура Петра I височіє над робочим столом Путіна.

Папа Франциск любить повторювати, що католицька церква - це «не політична організація з лівим і правим крилом, як це буває в парламентах».

«Часом, на жаль, наші міркування зводяться до того, що має певне коріння в реальності. Але ні, церква не така», - говорив він ватиканським журналістам у 2021 році.

Отже, це один з тих випадків, коли його міркування мають політичний характер? Хоч церква, на його думку, - це не політична організація, Франциск сприймається багатьма як дуже політичний Папа.

«І важко повірити, особливо з огляду на попередню гіркоту від його коментарів щодо України, що ці останні зауваження були неправильно оцінені і трактовані не так, як він сам їх бачить. Зрештою, він став першим єзуїтом, який очолив Святий Престол. І циніки можуть стверджувати, що його інтерв'ю було вираженням філософської казуїстики, з якою часто асоціюється його місіонерський орден», - йдеться в статті.

Франциск мало говорив про руйнування церков в Україні відтоді, як Росія розпочала своє вторгнення. І дехто вважає, що його двозначність пов'язана з його давньою екуменічною співпрацею з РПЦ і її лідером Патріархом Кірілом. Безумовно, Франциск намагається не образити російського патріарха, якого минулого року застеріг від перетворення на «служителя Кремля».

Втім, є й ті, хто розглядає Папу Франциска в контексті його аргентинського пероністського минулого і його «критики Заходу в стилі третього світу», наближеного до антиамериканізму Путіна і патріарха Кірила. І це цілком може бути причиною, що стоїть за позицією Папи щодо війни. Адже Франциск зайняв позицію, яка ставить його ближче до Пекіна, Нью-Делі і Бразилії, - пише Джон Аллен з католицького новинного сайту Crux.

«Франциск, безумовно, перший в історії понтифік з країн, що розвиваються, і він править в той час, коли демографічний центр тяжіння в католицизмі явно змістився. Сьогодні понад дві третини з 1,3 мільярда католиків світу живуть за межами Заходу, а до середини століття ця частка становитиме три чверті. У такому світі цілком логічно, що геополітичні інстинкти Ватикану все більше нагадуватимуть інстинкти, скажімо, Африканського Союзу, Індії чи навіть країн ОПЕК, ніж інстинкти Вашингтона і Брюсселя», - пояснює Аллен.

Двозначності Папи не допомагають ні Києву, ні його західним союзникам переконати Глобальний Південь в тому, що Росія повинна бути ізольована за своє вторгнення в Україну. Не можна звеличувати Петра I, а іншого монарха-державника Генріха VIII засуджувати як розкольника.