/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F53%2F6909b8095beb827b6133687d1241770b.jpg)
Борги почекають. Скільки заборгувала Україна та як платитиме за кредитну допомогу
Співвідношення державного боргу України до ВВП стрімко наближується до показника 100%. Наразі країна продовжує й отримувати нові кредити від міжнародних фінансових організацій і країн-партнерок, а також обслуговувати заборгованість. Фокус дослідив, що означає для країни та її громадян суттєве зростання рівня державного боргу та чи буде в перспективі уряд вимушений провести нову реструктуризацію, щоб зменшити тиск виплат за кредитами на державні фінанси.
В Україні доволі стрімкими темпами росте розмір державного боргу. За даними Міністерства фінансів України, протягом липня 2023 року сума державного та гарантованого державою боргу України збільшилась у гривневому еквіваленті на 146,23 млрд грн й у доларовому еквіваленті державний і гарантований державою борг збільшився на $4 млрд.
"Станом на 31 липня 2023 року державний і гарантований державою борг України становив 4 860,59 млрд грн або $132,92 млрд", — повідомили в Мінфіні. Якщо у 2022 році співвідношення держборгу до ВВП становило 71,6%, то, відповідно до даних Національного банку, вже за підсумками першого кварталу 2023 року до ВВП борг збільшився до 90,2%. Невдовзі рівень боргу може сягнути 100% ВВП. Фокус спитав в експертів, чим загрожує Україні зростання рівня боргів і як країна буде сплачувати багатомільярдні запозичення, отримані він кредиторів під час війни з Росією.
Зростання економіки триває: якою є ситуація з ВВП у 2023 році
На початку серпня НБУ покращив свій прогноз по динаміці ВВП у 2023 році до 2,9% (раніше прогнозував 2%).
"Зростання економіки пришвидшиться після зниження безпекових ризиків — до 3,5% у 2024 році та 6,8% у 2025 році. Цьому сприятимуть відновлення експортної логістики в Чорному морі, поліпшення ділових і споживчих настроїв, а також стимулювальна фіскальна політика. Економіка і надалі перебуватиме нижче свого потенційного рівня. Серед причин цього — доволі повільні процеси пожвавлення ринку праці, відновлення виробничих потужностей та повернення експортерів на втрачені ринки збуту", — вважають експерти НБУ.
Чим ближче холоди, тим менше оптимізму в суспільстві щодо зростання економіки у 2023 році, впливає очікування ракетних обстрілів ЗС РФ та пов'язаних з ними ризиків
Опитані Фокусом експерти кажуть, що в першому півріччі 2023 року економіка України почувалась значно краще, але згодом уже влітку з’явилися сигнали про суттєве послаблення економічного зростання.
"У першому півріччі було зафіксовано прискорення зростання ВВП на тлі підвищених очікувань щодо найближчого майбутнього та занадто песимістично оцінених ризиків, котрі не спрацювали повністю. Це підвищило як споживчий, так й інвестиційний попит за рахунок попиту, відкладеного наприкінці минулого – початку поточного років. Проте ближче до другого півріччя цього року цей відкладений попит було майже повністю вичерпано", — каже Олександр Печерицин, директор департаменту аналітичних досліджень Райффайзен Банку.
За його словами, в країні ростуть негативні очікування, спричинені безпековими ризиками, очевидним продовженням військового конфлікту, ризиками щодо перешкоджання експорту агропродукції, можливого повторення ризиків блекауту.
"Це послаблює можливість відновлення приватного споживання та інвестицій, а також розширює зовнішньоторговельний дефіцит. Однак це не зменшить ВВП, а лише обмежить його зростання, що все-таки дозволить показнику за рік бути вище оцінок, зроблених на початку цього року", — впевнений експерт.
Максим Самойлюк, економіст Центру Економічної Стратегії, зауважив: опитані ЦЕС експерти прогнозують зростання реального ВВП у середньому на 4,7% у 2023 та рівень державного боргу до ВВП у середньому 85%.
"Одним із ключових ризиків на найближчі місяці, безумовно, є загроза посилення російських ракетних обстрілів енергосистеми України та логістичних шляхів. Обстріли енергосистеми можуть спричинити чергові блекаути, обстріли логістики — здорожчання та ускладнення перевезень та зменшення прибутків українського бізнесу, насамперед, аграріїв. У більш довгій перспективі ключовим викликом для України є демографія — без повернення біженців та залучення мігрантів нам складно буде забезпечити повоєнне зростання", — каже у коментарі Фокусу Максим Самойлюк.
Борги ростуть: що впливає на рівень державного боргу в 2023 році
Експерти вважають, що Україні потрібно було б повністю реструктуризувати свій борг, тобто, отримати відстрочку у його виплаті на кілька років. Проте велика частина боргу вже була реструктуризована в минулому році — група кредиторів України, до якої входять усі держави G7, погодилася на відтермінування виплат за наданими Україні кредитами до 2027 року.
За умови продовження війни в Україні й протягом 2024 або навіть і протягом 2025 року, українському уряду доведеться серйозно займатися подальшою реструктуризацією боргу.
"Платежі по боргу були заморожені на два роки. Обслуговуємо тільки кредит МВФ. Реструктуризації (боргу) ще не було, але вона буде. Питання лише в масштабі", — каже виконавчий директор CASE Ukraine Дмитро Боярчук. За його оцінками, існує велика ймовірність, що розмір боргу наблизиться до позначки 100% ВВП у поточному році.
"Ситуація із зовнішнім боргом на найближчі роки непроста. У 2023 році сукупна сума витрат на обслуговування та погашення державного зовнішнього боргу становить 2% ВВП-2022 року, але вже в 2024 році припиняє дію угода "стендстіл", за якою на початку війни було заморожено виплати приватним кредиторам. Якщо нових домовленостей не буде досягнуто, то вже в 2024 році Україна повинна буде сплатити 7% ВВП-2022 або 11 млрд дол. за своїми зовнішніми боргами у вигляді відсотків та тіла позики", — розповідає Максим Самойлюк.
Найближчим часом зменшення державного боргу очікувати точно не варто, а от проведення масштабної програми реструктуризації боргу — цілком реальна перспектива, переконані опитані Фокусом експерти.
Голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Віталій Ваврищук каже, що державний борг суттєво зростатиме цього року й наступні кілька років через активне залучення пільгових кредитів на фінансування дефіциту бюджету.
"За нашими оцінками, співвідношення державного боргу до ВВП наприкінці поточного року наблизиться до 90% та перевищить 95% наприкінці 2024 року. Такий рівень державного боргу очевидно не є стійким, тож його реструктуризації з частковим списанням не уникнути", — каже Віталій Ваврищук.
Це не дефолт: чи загрожує фінансовій стабільності рівень державного боргу
Те, що у України зростає рівень державного боргу, не є проблемою, кажуть опитані Фокусом експерти, адже під час війни країна отримує достатньо міцну фінансову підтримку від партнерів. Тож, обслуговувати борги Україна поки що може.
"Рівень боргу наразі не становить загрози для макроекономічної стабільності. По-перше, Міністерство фінансів має можливість забезпечити повне рефінансування внутрішнього боргу. По-друге, заплановані платежі за зовнішнім боргом найближчим часом є мінімальними, завдяки проведеним минулого року реструктуризаціям. Тож, високий державний борг навряд чи створить проблеми з ліквідністю для уряду в наступні кілька років. Навряд чи уряд здійснюватиме які-небудь суттєві виплати за державним боргом до завершення поточної програми МВФ у першому кварталі 2027. До того часу він матиме змогу напрацювати стратегію управління боргом після завершення війни", — каже Віталій Ваврищук.
На думку Олександра Печерицина, зовнішній держборг України хоча й демонструє досить помітне зростання цього року, це поки що не становить значної загрози для макроекономічної чи бюджетної стабільності.
"По-перше, оскільки зростання економіки також прискорюється, це дозволяє стримувати співвідношення борг/ВВП від значного зростання. Так, наприклад, цей показник, за нашими оцінками, знаходиться на відносно сталому рівні 82%-85% ВВП впродовж останніх місяців саме через цю причину, незважаючи на зростання боргу в номінальному вираженні. По-друге, основну частину приросту зовнішнього боргу складають довгострокові кредити від наших партнерів, котрі мають досить комфортні параметри щодо умов і термінів виплати і відсотків, і основної суми. Тому навіть в середньостроковому періоді це не збільшить витрати на обслуговування держборгу до якихось критичних значень. До того ж, витрати за валютними ОВДП, в основному, майже на 100% рефінансуються за рахунок нових запозичень, що також не збільшує навантаження на держбюджет", — перелічив фактори, що свідчать про те, що Україна далека від такого поняття, як "дефолт" за своїми зобов’язаннями, Олександр Печерицин.
Зараз Україна обслуговує борг, і це — зовсім немалі витрати. А отже і залежність країни від допомоги партнерів — дуже висока.
"Приблизно 82% або еквівалент $16,2 млрд у 2023 році піде на виплати внутрішнім кредиторам — НБУ, державним і приватним банкам та іншим власникам облігацій. На виплати за державним зовнішнім боргом в 2023 році закладено $3,55 млрд", — пояснив Максим Самойлюк.
Звісно, в історії з рівнем державного боргу, є ризик-фактори, які в перспективі можуть зіграти роль "чорного лебедя" для макрофінансової стабільності в Україні.
"Критичним моментом зростання боргу може стати для України у випадку суттєвого затягнення війни, слабких темпів повоєнного відновлення і стягнення репарацій з Росії. Якщо при цьому іноземна підтримка буде слабкою, то для України може стати проблематичним обслуговування попередніх боргів", — каже Максим Самойлюк.
Важливо Чорна діра. Скільки коштів витягнув з України російський енергетичний тероризмДмитро Боярчук підкреслив: основний фактор ризику — це зменшення обсягів фінансової допомоги від США. "Сполучені Штати щомісяця нам надають $1,25 млрд у вигляді грантової підтримки, і це балансує бюджет та тримає валютний ринок. Це діє до вересня. Очікуємо, що підтримка буде продовжена, бо інакше будуть неприємні наслідки. Інші ризики другорядні. Українська економіка з початку війни тримається здебільшого за рахунок масштабних фінансових вливань із закордону. Тому й наша здатність обслуговувати борги буде цілком і повністю залежати від цієї підтримки. І це не зміниться ще дуже довго", — впевнений експерт.
Навіть під час виснажливої війни Україна продовжує платити за своїми боргами — як у гривні, так і в іноземній валюті
Ключовий ризик для економіки та фінансової системи країни, кажуть експерти, був сформований активними бойовими діями та їх наслідками.
"Є абсолютна залежність України від зовнішньої економічної та військової допомоги. Збій у ритмічності та обсягах постачання цієї допомоги можуть радикально вплинути на ситуацію. Безумовно, накопичені золотовалютні резерви дозволять мати певний запас міцності, але очевидно, що навіть сам факт перспектив зміни програм допомоги може погіршити ситуацію та очікування щодо економіки", — впевнений фінансовий аналітик Андрій Шевчишин. Він переконаний: наближення співвідношення державного боргу до ВВП до 100% не має бути проблемою.
"Рівень боргу США, Японії, Італії, Канади, Португалії та багатьох інших країн давно перевищив позначку 100% ВВП. Не думаю, що це співвідношення буде проблемою. Поки що це ефемерно, але за умови стягнення репарацій і контрибуцій з Росії питання боргу буде легко закрито", — каже експерт.
Важливо Час списувати держборг. Чим загрожує Україні накопичення багатомільярдних позик