Хімічні сполуки, сейсмічна активність і плазма: ось, що вже знайшов місяцехід Індії на Місяці

Хімічний склад

Для визначення складу місячної поверхні поблизу південного полюса використовували спектроскоп лазерно-індукованого пробою (LIBS), що знаходиться на борту Vikram Lander.

Дослідження підтвердили, що на поверхні Місяця присутні:

• Сірка, також підтверджена іншим інструментом під назвою рентгенівський спектроскоп альфа-частинок (APXS).
• Алюміній,
• Залізо,
• Кальцій,
• Хром,
• Титан,
• Марганець,
• Кремній,
• Кисень.

Також поки триває пошук водню.

LIBS – це науковий метод, який аналізує склад матеріалів шляхом впливу на них інтенсивних лазерних імпульсів. Високоенергетичний імпульс фокусується на поверхні матеріалу, наприклад, скелі або ґрунту. Лазер генерує надзвичайно гарячу і локалізовану плазму. Зібране плазмове світло має спектральну роздільну здатність і виявляється спеціальними детекторами. Оскільки кожен елемент випромінює характерний набір довжин хвиль світла, коли він перебуває в плазмовому стані, можна визначити елементний склад матеріалу.

Сейсмічна активність

Також учора, 31 серпня, в ISRO повідомили, що прилад для дослідження сейсмічної активності Місяця (ILSA) зафіксував спочатку переміщення ровера та інших корисних навантажень, а потім щось схоже на природну подію. Її джерело наразі з'ясовують. Малоймовірно, що мова йде про щось схоже на земні землетруси.

Плазма

А ось дослідження приповерхневого плазмового середовища інструментом RAMBHA-LP показали, що плазма біля поверхні Місяця є відносно розрідженою.

RAMBHA-LP (Radio Anatomy of Moon Bound Hypersensitive ionosphere and Atmosphere – Langmuir Probe) або Ленгмюрівський зонд (на честь Ірвінга Ленгмюра) – це прилад, що використовується для визначення характеристик плазми. Він являє собою 5-сантиметровий металевий сферичний зонд, встановлений на 1-метровій стрілі, прикріпленій до верхньої палуби апарата Vikram Lander. Довжина штанги гарантує, що сфера працює в незбуреному середовищі місячної плазми, ізольовано від корпусу місяцехода. Система здатна виявляти мінімальні зворотні струми, аж до пікоампер, з часом затримки в 1 мілісекунду. Ця система може точно визначити густину іонів та електронів, а також їхню енергію на основі виміряного зворотного струму.

Початкова оцінка вказує на те, що плазма, яка покриває поверхню Місяця, є відносно розрідженою і характеризується густиною приблизно від 5 до 30 мільйонів електронів на кубічний метр. Ця оцінка особливо стосується ранніх стадій місячного дня. Зонд працює безперервно, досліджуючи зміни, що відбуваються в приповерхневому плазмовому середовищі протягом місячного дня.

Ці спостереження мають важливе значення для розуміння процесу зарядки в приповерхневій області Місяця, особливо у відповідь на флуктуації сонячної космічної погоди. Надалі вимірювання дозволять краще налаштовувати радіохвильовий зв'язок і сприятимуть вдосконаленню конструкцій майбутніх місячних апаратів.