Пристрасті навколо фільму «Юрик»: соцмережі обурені, депутат із Маріуполя просить МКІП та РНБО дати оцінку стрічці. Карандєєв вже відреагував

Депутат Маріупольської міськради Дмитро Забавін звернувся із запитами до держустанов, щоб там перевірили, чи не становить стрічка загрози національній безпеці.

Депутат Маріупольської міської ради Дмитро Забавін після перегляду телевізійного фільму «Юрик», прем’єра якого відбулась в ефірі каналу СТБ 24 серпня, звернувся до Міністерства культури й інформаційної політики та Ради національної безпеки, повідомило «Суспільне Культура».

«Направив до Міністерства культури та інформаційної політики України депутатське звернення, щодо необхідності перевірки всіх обставин та фактів фільму на предмет порушення законодавства.

Також до результатів перевірки, щонайменше, треба, щоб правовласник фільму прибрав надпис «Засновано на реальних подіях».

Як максимум: перед трансляцією зазначати, що це є повністю художній фільм, та не претендує на відображення реальних маштабів трагедії, які вчинили окупанти в Маріуполі», — йдеться у дописі Забавіна про його звернення до МКІП.

Депутат також закликав тих маріупольців, яких обурило викривлення у фільмі «Юрик» подій весни 2022-го року, також надсилати свої звернення до Міністерства культури.

У зверненні до РНБО Забавін просить перевірити, чи загрожує «Юрик» національній безпеці.

«На думку багатьох маріупольців фільм несе загрозу національній безпеці і обороні оскільки формує хибне уявлення про злочини окупантів в Маріуполі, суттєво зменшуючи їх масштаби.

Фільм демонструє те, що окупанти нібито давали можливість міжнародним організаціям допомогати цивільному населеню та організовувати евакуацію з самого Маріуполя. Демонструє те, що нібито маріупольців сповіщали, про можливі обстріли сиреною повітряної тривоги. Нібито у маріупольців був вільний доступ до їжі, зокрема хлібу. Нібито у підвалах був мобільний зв'язок і ще багато інших комфортних умов. Все це дезінформація у стилі окупантів. Таке суттєве викривлення реальних подій демонструє нібито гуманність окупантів, якої насправді не було. Окупанти влаштували справжній геноцид. Вважаю, що РНБО повинно звернути увагу на ці факти та вжити законні заходи, щодо захисту основ національної безпеки і оборони!», — написав депутат Маріупольської міськради.

Сьогодні, 1 вересня, виконувач обов'язків міністра культури та інформполітики Ростислав Карандєєв відреагував на дискусію навколо «Юрика», наголосивши у коментарі «Суспільне Культура», що МКІП не є замовником у виробництві стрічки та не фінансував її.

«Мистецтвознавча оцінка будь-якого фільму є суб’єктивною, як і сам фільм як витвір мистецтва. Варто це залишити кінокритикам і не відбирати їхній хліб. Навіть документальний фільм не є об’єктивним кінематографічним відображенням реальності. Адже це не запис з камер відеоспостереження. Він також є авторським баченням подій, які лягають в його основу», — сказав Карандєєв.

Воєнна драма «Юрик» — проєкт спільного виробництва, який на замовлення СТБ створили український продакшн OSNOVAFILM та естонський телеканал ETV (ЕТеВе).

Заснована на реальних подіях картина розповідає історію 11-річного маріупольця Юрика, який в результаті воєнної агресії росіян втратив свого батька, сестру та дідуся. Внаслідок російських обстрілів була знищена квартира, де жила родина хлопця.

«Залишився тільки він, його мама Ірина та хвора бабуся, яка не встає з ліжка… Одного дня Іра, почувши новину, що окупанти планують вивезти всіх дітей із Маріуполя на росію, зрозуміла: тепер життя її єдиної дитини під загрозою! Аби врятувати Юрика та дати йому змогу жити в спокої та безпеці, вона наважується на складний крок: залишитися в місті разом із хворою бабусею, а Юрика відправити до родичів в Естонію. Що чекає хлопчика на шляху до порятунку?», — йдеться в анонсі фільму на сайті СТБ.

Авторка ідеї, сценарію та креативна продюсерка фільму — Валентина Руденко, режисер-постановник — Олександр Тіменко, продюсери — Вікторія Горенштейн, Тетяна Куц і Катерина Шевелюк.

Прем’єра телевізійного фільму «Юрик», яка відбулась в ефірі каналу СТБ 24 серпня, викликала критику у ЗМІ та соцмережах аж до вимоги маріупольців до творців стрічки принести вибачення, видалити її з ютубу та скасувати плани щодо подальших показів.

Одним із перших із критикою виступив актор із Маріуполя Євген Сосновський. Він висловив думку, що такі фільми, як «Юрик» потрібно створювати, але ці фільми «повинні бути набагато чеснішими».

«Бо з перших кадрів цього фільму усі маріупольці, які пройшли через те пекло, побачать неправду. Починаючи з комфортної ярко освітленої окремої кімнати у підвалі з буржуйкою та настінним годинником, прямого зв'язку з Естонією з того ж підвалу і з "вішенкою на торті" — автівкою ОБСЄ з якої через гучномовець лунає запрошення на евакуацію коридором, який начебто буде відкритий з 10 до 18 години і потім той самий автобус ОБСЄ, який везе евакуйованих. Тож, виходить, маріупольці все брешуть, коли кажуть, що сиділи в темряві, економлячи кожну свічку, палили масляні каганці, були без зв'язку. Брешуть маріупольці, коли кажуть, що не було аніякої організованої евакуації, аніякої медичної і взагалі будь якої допомоги. Але маріупольці не брешуть. І реальність була у багато разів жахливіша, ніж, навіть, те, про що вони розповідають. Бо багато про що мовчать. Не хочуть згадувати. Вони не хочуть згадувати, бо їм боляче. А інші в Україні і за кордоном не хочуть згадувати правду про Маріуполь, тому що вже не на часі...», — написав Сосновський.

Акторка Ірма Вітовська висловила сподівання, що «інцидент з фільмом “Юрик” дає привід замислитись всім, хто буде виробляти ігровий контент про війну». Вона закликала тих кінематографістів, хто буде братися за створення фільмів про війну, звертатися до очевидців подій та консультантів.

«Я ніяк би не зреагувала на цей фільм, бо в такій якості цього "добра" у нас є, зрештою сама маю досвід.. Що маємо, те маємо.. Але якби.. якби не маріупольці, що вижили і об’єднались для боротьби за власну гідність, правду та пам’ять тих, хто там залишився назавжди в землі..

Вважаю, що такий продукт має право втілити лише та команда, що має авторитет довіри серед кінематографістів. …Вважаю великим цинізмом знімати фільми про сьогоднішні події, де торкаємось тем масових вбивств!

Можливість говорити про війну є! Є багато історій, що просяться на екран… Є багато можливостей знімати про сьогодні, не торкаючись такої складної теми… Все ще буде… потім… і знято буде надталановито, бо визріє ( а може вже зріє) той, хто зможе це прокричати .. Але це буде тоді, коли цей “крик” буде не тому, що треба, а тому, що він нестримний і чесний …

Прошу колег не брати гріх на душу… Маріуполь, Буча, Ізюм… ще багато пекла відкриємо, не ризикуйте власним ім’ям ..

Для таких тем є документальне кіно.. Для відтворення, реставрації таких подій в художньому фільмі , прийде свій час і свій геній , що може це донести…», — написала Ірма Вітовська.