Каховська ГЕС: дорого, довго, але відновлювати збираються

У недавньому інтерв'ю президент України Володимир Зеленський заявив про майбутнє відновлення Каховської дамби, знищеної російськими окупантами в ніч на 6 червня цього року.

- Ми маємо це зробити, бо потрібна вода для людей, бо не буде там життя без цієї води, - наголосив глава держави. Він також зазначив, що є кілька альтернативних рішень для вирішення проблеми водопостачання регіонів, але вони є тимчасовими.

Полагодити не можна залишити

У червні "Укргідроенерго" повідомило, що Каховська ГЕС повністю зруйнована і відновленню не підлягає. У серпні прем'єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що проєкт відновлення станції вже є, і на це потрібно до 7 років. Довелося й «Укренерго» змінити концепцію, стверджуючи, що можливо збудувати нову ГЕС. Прем'єр же був сповнений оптимізму та й терміни стиснув утричі.

– Проєкт розрахований на два роки. На першому етапі спроєктуємо всі інженерні конструкції, підготуємо необхідну базу відновлення. Другий етап розпочнеться після деокупації територій, де розташована ГЕС. Він передбачає власне будівельні роботи, – розповів прем’єр на засіданні уряду.

На закономірне питання, звідки брати гроші на такий масштабний захід, як відновлення гідроелектростанції, вже відповів представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук: фінансування може здійснюватись за рахунок коштів ПАТ «Укргідроенерго», кредитних коштів та інших джерел. При цьому слова "державний бюджет" у списку джерел грошей не фігурували.

Електрогенератор чи водокачка?

Потроху точаться суперечки: чи така вже важлива Каховська гідроелектростанція для України, щоб займатися її дорогим відновленням? Середньорічне виробництво електрики становило 1,4 млрд кВт/год, або 0,7% від загального енергетичного балансу України – скромний показник, чи не так? Функціонал Каховської ГЕС був спрямований переважно на регулювання енергосистеми під час пікових споживань електрики у Херсонській, Миколаївській та Запорізькій областях.

На сайті того ж таки «Укргідроенерго» завдання формулюють так: «У своїй роботі Каховська ГЕС забезпечує річне регулювання стоку Дніпра для живлення електроенергією, зрошення та водозабезпечення посушливих районів півдня України та навігацію від Херсона до Запоріжжя».

Напірні споруди ГЕС утворювали Каховське водосховище. Його будівництво дозволило підняти рівень води Дніпра до 16 метрів. З водосховища вода потрапляла до Каховського та Північно-Кримського каналів, а також до каналу Дніпро - Кривий Ріг. З їхньою допомогою забезпечувалися водою чотири області — Херсонська, Миколаївська, Запорізька та Дніпропетровська. Тобто від наявності Каховського водосховища залежали понад 700 000 осіб на півдні України.

Родючі землі в регіоні через Каховську ГЕС губили двічі

Крім того, вода з Каховського водосховища зрошувала таку площу, на якій вирощували до 80% усіх українських овочів. В основному каховська вода живила поля з кукурудзою та соєю – основними експортними товарами України. До речі, знаменитим херсонським кавунам водосховище було не дуже й потрібно. Дві третини херсонських кавунів вирощувалися на неорошуваних землях, і за смаком вони були кращими, ніж ті, що росли на орошуваних.

З іншого боку, коли за велінням сталінської гігантоманії вирішено було «не чекати милостей від природи», а взяти їх силою, добряче нашкодивши і людям, і цій самій природі – під воду нового водосховища пішли 257 тисяч гектарів дніпровських плавнів – заплавних островів із родючими ґрунтами. та городами. Під воду пішли сотні поселень на берегах Дніпра – місцевих мешканців переселяли добровільно-примусово. Історії про тих, хто не побажав залишати свої будинки, а пішов під воду разом із хатою, родиною та всією худобою, ще довго хвилювали несвідомих радянських громадян. Затопили і частину української ідентичності – історичну місцевість Великий Луг, пов'язану з історією Запорізької Січі, та давні кургани. Зараз висохле русло потроху повертає артефакти, радуючи істориків, але є нюанс. Після 70 років існування Каховської ГЕС флора та фауна в регіоні сильно змінилися, і підрив греблі завдав нової колосальної шкоди екології. Багато людей залишилися без житла та без доступу до питної води, поповнивши кількість вимушених переселенців. А на місці водосховища зараз лише висохла пустеля, на якій невідомо коли з'являться рослини та тварини.

На перший погляд, здається, що треба терміново відновити ГЕС, і буде, як і раніше, і вода, і електрика… Але не все так просто.

Великі сумніви

На думку члена економічного дискусійного клубу Олега Пендзіна, Каховську ГЕС відновлювати треба, інакше про сільське господарство на півдні України можна буде забути. Однак це необхідно робити лише тоді, коли це буде безпечно, адже ніщо не може завадити окупантам «запустити ракету на місце будівельних робіт».

– І це буде дорого. Сама дамба оцінюється на рівні як мінімум мільярда доларів. Але сама дамба нічого не варта, якщо там немає гідроелектростанції. Я чув такі цифри: два роки з моменту, коли в регіоні буде повністю безпечно, і 2 млрд доларів на відновлення, - розповів Пендзін в інтерв'ю УНІАН. – Тому я, наприклад, важко уявляю собі, коли таке будівництво буде можливим. І я маю великі сумніви, що це буде в 2024 році. Думаю, це питання далекої перспективи.

Тільки після звільнення

Генеральний директор «Укргідроенерго» Ігор Сирота в інтерв'ю українським ЗМІ розповів, що відновлення греблі розпочнеться після того, як прилегла до неї територія буде звільнена від російських військових. На першому етапі, який триватиме два роки, збудують тимчасову гідроспоруду, яка перегородить водозливне веслування та прийме паводкові води. Після деокупації протягом двох років планують збудувати тимчасові греблі та набрати в Каховське водосховище паводкову воду.

- За гарного паводку ми можемо дійти до позначки 12,5 метра, що вистачить для забезпечення водою трьох областей, – зазначив Сирота.

Також він розповів, що на другому етапі замість зруйнованої гідроелектростанції потужністю 340 МВт планується збудувати нову, потужністю 520-580 МВт.

- Це має бути сучасна станція, яка відповідає нинішнім екологічним нормам: використовуватиме трансформатори без масла або з синтетичною олією, що швидко розчиняється у воді. Має бути передбачено рибоходи, - сказав глава «Укргідроенерго».

Резюмуючи, Сирота зазначив, що на все це потрібно не менше семи з половиною – восьми років.

Також фахівці підрахували, що повернення води до сховища після відновлення дамби займе ще років п'ять.