Міфи про ГМО. Як в Україні збираються контролювати виробництво генетично модифікованих продуктів

Тема генетично модифікованих продуктів викликає гарячі суперечки не перший рік. У той час, як прихильники ГМО кажуть, що це – прогрес, частина нашого сучасного життя та основа світової продовольчої безпеки, противники лякають страшними наслідками вживання таких продуктів. Декілька років тому вітчизняні споживачі були настільки стурбовані гострою темою, що виробники почали писати "без ГМО" навіть на пляшках з водою.

Хоча ГМ-тема неоднозначно сприймається широким загалом, вчені не сидять, склавши руки. Не встигне суспільство заспокоїтися щодо томатів з геном камбали та пшениці з геном скорпіону, як на світ з’являються боби з генами свині. І поки консерватори підбирають пристойні слова, щоб висловити своє відношення до "бобів Франкенштейна", розробники запевнюють: "свинячі боби" зможуть різко знизити нашу залежність від тваринництва, тим самим спростивши деякі пов'язані з цим етичні, економічні та екологічні проблеми.

Переваги ГМО: від нових культур до інсуліну

Генетично модифіковані продукти здатні запропонувати безліч переваг, адже вони створювалися з позитивною метою. Модифікації можуть продовжити термін зберігання продуктів, зробити культури більш стійкими до спеки або морозів, підвищити стійкість рослини до шкідників та вірусів.

"Селекція – це дуже довга історія, — пояснює експертка Світового Банку Оксана Руженкова. — Для появи нового сорту будь-якої культури – зернової, овочевої, технічної, олійної – потрібно близько 20 років. Селекція працює здебільшого над виведенням сортів та гібридів, стійких до якихось проблем – хвороб, шкідників тощо. ГМО – це метод селекції, який допомагає директивно вирішити ці проблеми, і значно швидше, ніж за 20 років".

Яскравим прикладом користі генетично модифікованих організмів експерти називають допомогу при діабеті, на який хворіють сотні мільйонів людей у світі. Раніше інсулін отримували з підшлункових залоз свиней та великої рогатої худоби. Але на це потрібно дуже багато органів тварин, до того ж, у багатьох пацієнтів розвивалася алергія на тваринний інсулін. Зараз інсулін, аналогічний людському, виробляють генно-модифіковані бактерії, а тваринний інсулін вже майже не використовують.

Слідом за Європою: яке врегулювання питань щодо ГМО потрібне

Незважаючи на озвучені плюси, однозначної думки щодо ГМ-продуктів немає ані в Україні, ані в світі. У той час, як у Бразилії, Аргентині, США до ГМО ставляться досить лояльно, Європа рухається цим шляхом обережно. За словами Руженкової, у Європі вирощування ГМ-культур стримується через перевиробництво агропродукції. "ЄС взагалі взяв курс на близьке до органічного виробництво. Проте дослідження в напрямку ГМО ведуть абсолютно всі європейські селекційні компанії, бо це передовий науковий метод, за яким майбутнє", — зазначила експертка.

Але світ не стоїть на місці і, як стало відомо у липні 2023-го, Європейська комісія вирішила провести переоцінку правил, що стосуються ГМО. Ідея такого перегляду полягає в тому, що м'якші закони щодо ГМО можуть сприяти розробці культур, стійкіших до різних викликів, забезпечуючи тим самим продовольчу безпеку. Крім того, експерти стверджують, що це дозволить Європі йти в ногу з науковими досягненнями в цій галузі.

Такі новини від європейських сусідів підштовхнули до дій і вітчизняних законотворців. У серпні Верховна Рада ухвалила законопроєкт №5839 "Про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за обігом генетично модифікованих організмів і генетично модифікованої продукції для забезпечення продовольчої безпеки",що був зареєстрований ще два роки тому. Документ забороняє вирощування та ввезення ГМ-кукурудзи, а також вирощування протягом 5 років генетично модифікованих цукрових буряків та ріпаку. Також закон передбачає врегулювання правових та організаційних засад генетично-інженерної діяльності шляхом здійснення державного нагляду за використанням ГМО і обігом генетично модифікованої продукції.

ГМО в Україні: за законом немає, а як насправді?

Експерти в один голос кажуть, що цей закон є євроінтеграційним. Він дозволяє Україні виконати зобов’язання в рамках Угоди про асоціацію з ЄС, а також наближує нас до повноправного членства в ЄС. Але, щоб зрозуміти, що саме зміниться, спочатку треба проаналізувати, що ми маємо станом на зараз.

"Зараз питання використання ГМО врегульовано Законом "Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів", який прийнято в травні 2007-го. За цей час закон не зазнавав жодних істотних змін, тому він є не те що недосконалим, а по суті непрацюючим. В результаті ГМО в Україні немає (бо ж нічого не зареєстровано), а по факту є (учасники ринку, особливо експортери зернобобових, при проведенні аналізів часто стикаються з наявністю ГМО у вантажах, що формуються на експорт). Таким чином, у нас сформувався сірий і неконтрольований ринок, в якому не існує як належних механізмів контролю з боку держави, так і механізмів, які б дозволяли відстежувати наявність чи відсутність ГМО на усьому ланцюгу", — пояснила в коментарі Фокусу голова Громадської спілки виробників і споживачів бобових України Антоніна Скляренко. За її словами, відсутність ефективного регулювання та порушення окремими суб’єктами правил створює ризики для бізнесу і для держави, яка намагається відкривати ринки збуту. А за умови систематичних порушень існує високий ризик втрати експортних ринків.

Важливо Захмарна ціна плову. Як у світі зростають ціни на рис та інші продукти і що буде далі

Ухвалений парламентом закон є імплементацією у законодавство України європейських правил регулювання сфери ГМО, каже Скляренко. До того ж, зрозумілі правила та вимоги, а також посилення відповідальності за їх порушення – це детінізація ринку. Важливим також є питання обмежень та заборон по вирощуванню ГМ-культур, яке завжди було гострим і має як прихильників, так і противників. Головне, що закон передбачає процедуру по введенню таких заборон, аналогічну ЄС, а також ряд прямих обмежень по вирощуванню деяких культур.

"Закон №5839 націлений на врегулювання сфери ГМО згідно з європейськими практиками. У ньому не йдеться про легалізацію ГМО, як це може здаватися. У законі йдеться про врегулювання сфери біологічної безпеки та навколишнього середовища при вирощуванні ГМ-рослин. Тому можна стверджувати, що після імплементації наші поля не заполонить ГМО. Проте з’являться правила роботи з ГМО, утилізації ГМО та ГМ-продукції. Вони будуть регулювати роботу як агровиробників, так і харчової промисловості", — зазначила у коментарі Фокусу Сюзана Григоренко, виконавча директорка Насіннєвої асоціації України.

Важливим аспектом є те, що закон запроваджує поняття, які є різними між собою і які не мали раніше визначення: "генетично модифікований організм", "генетично модифіковане джерело", "генетично модифікована продукція", "ГМ-продукція як харчовий продукт". Це дозволить надалі розвивати законодавчу базу згідно з європейськими нормами регулювання, додала експертка.

Маркування продуктів: чому закон більше для ЄС, ніж для України

Одним з головних нововведень, які побачать споживачі, є обов’язкове маркування продукції із зазначенням джерела ГМО.

"Тобто, якщо у виготовленні солодощів використовували ГМ-сировину, на ній має бути відповідний напис. Проте це надалі не стосуватиметься продукції з часткою ГМО менш як 0,9%, — пояснює Сюзана Григоренко. — За новим законом, споживач зможе володіти повною інформацією про те, який вид ГМО було використано, і яке у нього джерело. Людина сама зможе вибирати, чи вживатиїй продукт з цим видом ГМО. Своєю чергою, для аграріїв змінилися і конкретизувалися правила роботи з ГМО. Зокрема прописані відповідальність та контроль службами, відповідальність суб’єкта на всіх етапах роботи як суб’єкта генетично-інженерної діяльності. Також встановлено, що мають з’явитися відкриті Державні реєстри, наприклад, дозволів на проведення діяльності, досліджень та випробувань ГМО у відкритій системі, суб’єктів, які здійснюють генетично-інженерну діяльність".

Закон також унормовує питання маркування продукції і містить норми, які важливі для споживача, погоджується Скляренко. "Ми маємо знати, що купуємо, а також нас не повинні вводити в оману, коли, наприклад ми купуємо "воду без ГМО", хоча вода взагалі по своїй природі не може містити білок. Ці речі чітко врегульовані, а також передбачена відповідальність за порушення вимог до маркування", — каже експертка.

У той же час виконавчий директор Союзу споживачів України Максим Несміянов каже: бажання гармонізувати законодавство України із законодавством Європейського Союзу цілком зрозуміле, адже ми підлаштовуємось під їх ринок. Проте є і "побічні явища".

"Закони у нас приймаються дуже часто, проте, на жаль, є велика проблема з їх реалізацією. Органи контролю часто підпадають під мораторій, або просто під тиск, щоб до деяких гравців ринку діючі норми не застосовувалися. Думаю, що і цей закон буде працювати не для всіх, а для "чужих". Хто "свій", а хто "чужий" буде визначати існуюча корупційна система", — каже експерт.

Важливо А зарплату – на харчі. Скільки витрачають на продукти українці, а скільки – європейці

На його думку, до ЄС товари будуть експортуватися за всіма правилами з чесним маркуванням, а ось те, що потраплятиме на український ринок, не обов’язково відповідатиме європейським вимогам, які прописані у законі. Згодом наші полиці завалять продуктами з ГМО, і це зрозумілий тренд, адже ці продукти будуть дешевшими та доступнішими. Український ринок бідніший, тут менше контролю, до того ж, є великі території, де контролюючи органи взагалі не знають, що відбувається. Тож, підсумував Максим Несміянов, цей закон стосується українського ринку значно меншою мірою.

Проте, можливо, все не так погано, адже час ще є.

Сюзана Григоренко звертає увагу, що закон повністю набере чинності та вступить в дію лише через 3 роки. За цей час влада має створити ряд підзаконних актів і документів, порядок реєстрації, ведення офіційних реєстрів, баз даних з відкритою інформацією тощо. Тільки тоді ми почнемо повністю розуміти застосування норм і відчувати наслідки цього закону, каже голова НАУ. Тож попереду ще багато роботи.

"Завтра нам не потрібно очікувати жодних змін, — підсумувала Антоніна Скляренко. – Але ці три роки ми маємо використати ефективно і бути готовими до нових європейських правил".

Основні міфи ГМО: "пластиковий смак" та онкозахворювання

Враховуючи вищесказане, рано чи пізно ГМ-продукти увійдуть до нашого життя всерйоз та надовго. Тож було б непогано ретельно розібратися з тим, що вони собою уявляють і наскільки обґрунтовані численні "ГМ-страшилки".

Почнемо з того, що чимало людей впевнені: сьогодні практично всі овочі-фрукти можуть містити ГМО, і доказом цього є їх "пластиковий смак". Експерти це категорично спростовують.

"Багато овочів зараз вирощуються не на ґрунті, а на гідропоніці. Коли ми отримуємо з квадратного метру 45-50 кіло огірків, зрозуміло, що це виходить завдяки добривам, стимуляторам, засобам для покращення зав'язування та підвищення коефіцієнту запилення. До того ж, ці рослини не отримують органіки, тобто ростуть не на повітрі та сонці, а в теплиці при штучному освітленні, тому і смак не той, навіть якщо проводиться запилення бджолами. Так, це не природньо, але це не ГМО. ГМ-овочів в Україні нема – ані легально, ані нелегально", — запевнює Оксана Руженкова.

Друга популярна "ГМ-теза" полягає в тому, що ГМО-насіння потрібно купувати щоразу нове. На цьому наживається оригінатор, а виробники продукції потрапляють до нього у кабалу.

Дійсно, погоджуються Руженкова, гібридне насіння треба купувати кожен сезон. Але правда і в тому, що це стосується будь-яких груп, крім зернової колосової групи, картоплі та круп'яних культур (проса, гречки) — тут ми маємо справу з сортами. А от цукровий буряк, кукурудза, ріпак, соняшник, цибуля, огірки, томати та інші овочі – це гібриди F1, які при посіві насіння дають розщеплення із втратою якості. Тому кожного року потрібне нове насіння. ГМО тут ні до чого – ГМО-технології працюють над підвищенням врожайності завдяки стійкості до шкідників і хвороб.

"Зверніть увагу, що високих врожаїв овочів у тепличному виробництві досягають завдяки комбінуванню низки стимуляторів, які підвищують техногенний вплив на рослину. І це абсолютно нікого не лякає. Так і ГМО-технології не повинні нікого лякати", — вважає експертка.

Мабуть, найпопулярніший міф, пов’язаний з ГМ-темою, полягає в тому, що вживати ГМО в їжу небезпечно. Мовляв, наслідки можуть бути дуже сумними – від алергій до онкозахворювань. Тут треба сказати, що дослідження, які "підтверджували" цю тезу, завжди мали гучний резонанс. В Україні років 15 назад доволі жваво обговорювалися експерименти з щурами, які проводила російський біолог Ірина Єрмакова. Дослідниця годувала щурів ГМ-соєю та стверджувала: таке ГМ-харчування негативно впливає на статеві органи та репродуктивні функції тварин та їхнього потомства, призводить до порушення гормонального балансу, безпліддя та раку. Проте ці результати наукове співтовариство не впевнили. Роботи Єрмакової критикували за порушення в організації експерименту та некоректну обробку отриманих даних.

Треба сказати, що досліджень з аналогічними висновками було декілька, і всі вони проводилися з порушеннями. Наприклад, французький біолог Сераліні для своїх експериментів брав щурів лінії Sprague Dawley, які використовуються для досліджень онкозахворювань. Щурів цієї лінії можна годувати чим завгодно – у 80% з них в будь-якому випадку буде рак, така генетика. А для подібних досліджень потрібно було брати щурів лінії Wistar.

Щодо Єрмакової, то вона некоректно надала дані про походження своєї ГМО-складової раціону, годувала щурів обох груп непридатним в принципі кормом, провела дослід на малій кількості особин, порушувала методику утримання як дослідної, так і контрольної груп. Іноді контрольна група мала відсоток захворювань навіть вище, ніж піддослідна!

Шуму тоді було багато. Зробили жахливі фото, запустили їх в інтернет, часто виступали на конференціях, телебаченні та радіо. Пізніше досліди Єрмакової повторили її ж російські колеги, тільки вже з дотриманням лабораторних норм, і отримали зовсім інші результати. Але широкому загалу вони вже були нецікаві.

І, мабуть, найфантастичніший міф полягає в тому, що змінені гени картоплі або сої можуть при частому вживанні змінити геном людини. Генетики навіть не знають, що тут сказати, та припускають: можливо, справа в переконанні, що гени містять тільки ГМО-рослини?

Але це не так: гени містяться у будь-якій клітині тварини чи рослини. У всьому, що ми їмо, є купа чужорідних генів. Все це потрапляє в наш шлунок і завдяки соляній кислоті розщеплюється до простих органічних речовин, тобто всмоктується в кров зовсім не в тому вигляді, в якому попадає до організму. І якщо ми з’їли апельсин чи рибу, це не означає, що їх гени вбудувалися в нашу ДНК.

Важливо Верховна Рада легалізувала ГМО в Україні: що це значить

"Модифіковані гени з картоплі або сої не можуть проникнути в гени людини, а тим паче – змінити їх. Наша ДНК надійно захищена від генів із продуктів, які ми вживаємо", — наголошують експерти компанії "Фармак".

До речі, сьогодні існує лише один вид тварин з ГМО – це лосось AquAdvantage. У ген маленького, але смачного лосося, вбудували ген іншого лосося, що контролює швидке зростання. Після кількох років досліджень у США вирішили, що лосось AquAdvantage безпечний для людини та навколишнього середовища і дозволили їсти американцям генетично модифіковану лососину.

"Впевнена, що проти ГМО можуть виступати лише малоосвічені люди, — підсумувала Оксана Руженкова. — Я на боці легалізації, врегулювання та селекціонерів, що працюють в цьому напрямку. Наголошую: нічого страшного споживачеві не загрожує. Продукція буде проходити жорсткий контроль, а покупець сам вирішуватиме, купувати ГМ-продукт, чи ні. До того ж, законопроєкт ініціював уряд, тобто держава, якій потрібно шукати додаткові доходи під час війни. Держава заходить у сегмент, у якому панує певна вакханалія. Новий закон дозволить, наприклад, санкціоновано продавати окремо ГМ-продукти та не ГМ (значно дорожче), а не змішувати все разом і таким чином знижувати загальну вартість продукції. Це логічно і справедливо. Сподіваюсь, незабаром нам не потрібно буде спростовувати міфи, які народилися на порожньому місці".