Підпалюють поля з мінами: NYT розповіли про нову тактику росіян

Окупаційні війська Російської Федерації, які намагаються стримувати просування українських Сил оборони в Запорізькій області, вдалися до нової тактики – вони підпалюють поля, щільно всіяні мінами, щоб перешкоджати просуванню українських захисників.

Про це пише американська газета The New York Times посилаючись на розмову з українськими військовими з морської піхоти.

Так, в одній із таких ситуацій для українського підрозділу було поставлено завдання захопити один будинок у селі, яке є лише цяткою на карті, але слугує опорним пунктом для російських солдатів.

У сучасній війні, коли оборона росіян тримається в лісосмугах, окремих будинках і окопах, невеликі села займають важливе місце, пише NYT. Вони розташовані вздовж доріг із твердим покриттям, що полегшує транспортування, а будівлі, навіть зруйновані обстрілами, служать надійним укриттям. Росіяни використовують їх як опорні пункти. Наприклад, Урожайне було оточене двома лініями траншей і лабіринтом тунелів, що дозволяло російським військам вести вогонь в одному місці, а потім з’являтися в іншому.

Таким чином, Україна намагається просуватися двома маршрутами з півночі на південь до Азовського моря, шукаючи місце для прориву і розриву так званого сухопутного мосту між Росією і окупованим Кримом.

На заході українські війська просуваються маршрутом, що веде до Мелітополя і потім — до Маріуполя. Взявши ключове село Роботине, вони цього тижня вели запеклі бої біля села Вербове, наступного етапу просування. У п’ятницю українські військові заявили, що просунулися вже за Роботине, а представник Ради національної безпеки Білого дому Джон Кірбі заявив, що за минулі 72 години Україна домоглася “помітного прогресу”.

До узбережжя українцям належить пройти ще близько 100 км важкого шляху, а на їхньому шляху – ще як мінімум одна сильно укріплена лінія російської оборони. Росіяни чинять запеклий опір, їх захищають укріплені позиції, мінні поля і перевага в повітрі. Морські піхотинці очікують, що бій буде кровопролитним і повільним.

– У росіян більше артилерії, більше танків, більше безпілотників і більше людей. А ще вони дуже добре укріплюють свої позиції, де б вони не знаходилися – у населеному пункті, лісосмузі чи просто в полі, – каже ветеран морської піхоти на ім’я Денис.

У серпні українці дозволили команді The New York Times неодноразово протягом двох тижнів відвідувати морських піхотинців, які б’ються на дорозі до Маріуполя, за умови, що журналісти не розкриватимуть точного розташування, прізвища та звання солдатів, а також деякі оперативні деталі.

– Після першої та другої лінії буде прямий шлях до моря, жодних укріплень. Ми будемо рухатися як ракети, – каже Максим, ще один ветеран-морпіх, який воював в Урожайному.

За словами морпіхів, росіяни теж пристосовуються, зокрема використовують нові тактичні прийоми, щоб зробити і без того підступні мінні поля ще більш смертоносними.

Наприклад, на пасовище, засіяне мінами, вони наносять вогненебезпечну речовину. І щойно українські захисники починають розчищати прохід, росіяни скидають з безпілотника гранату, що викликає море вогню і вибухів.

У зв’язку з мінуванням дуже важливий контроль над дорогами з твердим покриттям – це найбезпечніші маршрути, оскільки міни легше виявити і знешкодити. Росіяни про це знають і встановили вздовж траси T0158 оборонні споруди з бетонними бункерами для кулеметників. Російські безпілотники ведуть постійне спостереження за дорогою.

За словами військовослужбовців, ключовим моментом у формуванні успішного штурмового підрозділу є пошук найбільш вмотивованих новобранців, готових кинутися в котел руйнувань.

Як і інші українські підрозділи, морська піхота складається з кадрових військових, добровольців і мобілізованих призовників. Близько 70% з них – місцеві жителі, включно з окупованим містом Маріуполь, і солдати вважають, що це дає їм перевагу перед противником, який, на їхню думку, воює за зарплату і утримує позиції, побоюючись покарання за відступ.