Рецензія на фільм «Праведник 3: Остання глава» / The Equalizer 3

Серія фільмів The Equalizer завжди приваблювала насамперед своєю естетикою. Антуану Фукуа вдалося знайти свій стиль у нескінченному списку бойовиків. У результаті історія колишнього спеціального агента Роберта Маккола приваблює насамперед не бойовими сценами, нехай вони у всіх фільмах прекрасні, а повільним розвитком стосунків між головним героєм і оточенням. Третя й остання частина історії Маккола тримається за знайомі глядачам елементи, але переносить їх у локації Італії. Наскільки вдалим вийшло кіно — читайте в нашій рецензії.

«Праведник 3: Остання глава» / The Equalizer 3

Жанр бойовик
Режисер Антуан Фукуа
У ролях Дензел Вашингтон, Дакота Фаннінг, Девід Денман, Соня Аммар, Бруно Білотта
Прем’єра кінотеатри
Рік виходу 2023
Сайт IMDb

Фільм не особливо церемониться з глядачами, тому починається прямо з бойової сцени, під час якої Роберт Маккол (Дензел Вашингтон) самотужки зачищає злочинну виноробню на Сицилії. Йому все вдається, але наприкінці він отримує поранення в спину. Завдяки збігу обставин Маккол потрапляє в невелике італійське містечко Алтамонте, де його приймають як рідного.

Але у місцевих жителів також вистачає своїх проблем, і одна з основних — це тиск з боку місцевої мафії Каморри. Очевидно, що Маккол не має наміру терпіти таке ставлення з боку злочинців. Але для початку йому потрібно відновити сили, щоб дати гідну відсіч.

Звідси ми маємо, що більша частина фільму являє собою демонстрацію краєвидів Італії та повільні прольоти камери серед них — з головним героєм чи без. Трейлер може створити оманливе враження, що на вас чекає жорстокий і безкомпромісний бойовик. Жорстокості та безкомпромісності тут і справді вистачає, але кіно не зовсім про них.

Італію в поп-культурі часто уявляють місцем, в яке приїжджають старі люди, щоб прожити свої останні дні. З такого погляду локації фільму несуть у собі ще й метафоричне значення. Адже Маккол тут показаний максимально втомленим, постарілим і охочим відійти від усіх справ, мирно попиваючи чай або каву в місцевому невеликому закладі. Але коли приходить час боротися за мирних людей, колишній агент не буде церемонитися.

Це підводить нас до ще однієї серйозної переваги фільму. Екшен тут і справді видатний. Він не особливо експериментує з хореографією, стилем або натуралістичністю (хоча жорстокість тут зображено вкрай правдиво), але в кожного зіткнення все одно ніби є своя вага. Бойові сцени вписуються в загальну естетику фільму, яку можна схарактеризувати як густу і тягучу. Але відірватися від неї неможливо, ви ніби потопаєте в місцевій атмосфері.

Фільм приваблює ще й своїм зображенням життя маленького містечка, в якому всі одне одного знають і готові зробити все, щоб допомогти близьким. Персонаж Маккола на цьому тлі виглядає цинічним чужинцем, але навіть типовий суворий американець з часом переймається місцевим теплом.

Операторська робота окремо підкреслює всі місцеві визначні пам’ятки. Виключно з візуальної точки зору «Праведник 3: Остання глава» — це суцільне задоволення для очей. Італія сама по собі є країною неймовірних красот, і кіно вдалося ідеально відобразити цей факт і передати його магію глядачем.

Додайте сюди прописані діалоги, страхітливих «лиходіїв» і чудову головну музичну тему, яка до того ж ідеально вписана в кожну сцену, — і отримаєте першокласне кіно, в якому абсолютно все на своїх місцях. Так, воно відрізняється від більшості бойовиків своїм повільним темпом і певною наївністю. Яка, втім, стає однією з основних рушійних сил сюжету.

На цьому тлі лише дещо вибивається сюжетна лінія з ЦРУ, яка видається чужою всій місцевій естетиці та ідеології. Втім, і такий контраст можна сприймати як творчий задум, що демонструє цілковите нерозуміння європейських цінностей з боку американців.