/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F137%2F3ab5067113dd6e8e55c20328ec7661a4.jpg)
Рецензія на фільм «Праведник 3: Остання глава» / The Equalizer 3
Серія фільмів The Equalizer завжди приваблювала насамперед своєю естетикою. Антуану Фукуа вдалося знайти свій стиль у нескінченному списку бойовиків. У результаті історія колишнього спеціального агента Роберта Маккола приваблює насамперед не бойовими сценами, нехай вони у всіх фільмах прекрасні, а повільним розвитком стосунків між головним героєм і оточенням. Третя й остання частина історії Маккола тримається за знайомі глядачам елементи, але переносить їх у локації Італії. Наскільки вдалим вийшло кіно — читайте в нашій рецензії.
Плюси:
повільна і тягуча, але вкрай приваблива естетика всього фільму; неймовірної краси декорації Італії, що ідеально доповнюють атмосферу кіно; бойові сцени, які знаходять свій підхід серед величезної кількості бойовиків
Мінуси:
місцевий темп оповіді може здатися занадто затягнутим; деяка наївність історії; сцени з ЦРУ вибиваються із загальної естетики
«Праведник 3: Остання глава» / The Equalizer 3
Жанр бойовик
Режисер Антуан Фукуа
У ролях Дензел Вашингтон, Дакота Фаннінг, Девід Денман, Соня Аммар, Бруно Білотта
Прем’єра кінотеатри
Рік виходу 2023
Сайт IMDb
Фільм не особливо церемониться з глядачами, тому починається прямо з бойової сцени, під час якої Роберт Маккол (Дензел Вашингтон) самотужки зачищає злочинну виноробню на Сицилії. Йому все вдається, але наприкінці він отримує поранення в спину. Завдяки збігу обставин Маккол потрапляє в невелике італійське містечко Алтамонте, де його приймають як рідного.
Але у місцевих жителів також вистачає своїх проблем, і одна з основних — це тиск з боку місцевої мафії Каморри. Очевидно, що Маккол не має наміру терпіти таке ставлення з боку злочинців. Але для початку йому потрібно відновити сили, щоб дати гідну відсіч.
Початкова екшен-сцена потрібна зовсім не для того, щоб задати тон усього фільму. Якраз навпаки, бойових сцен у ньому не так вже й багато. Фукуа в третій частині «Праведника» остаточно встановлює пріоритети, в яких люди та їхні обставини важливіші за перестрілки та бійки. До того ж поранення головного героя накладає свої обмеження на розвиток сюжету.
Звідси ми маємо, що більша частина фільму являє собою демонстрацію краєвидів Італії та повільні прольоти камери серед них — з головним героєм чи без. Трейлер може створити оманливе враження, що на вас чекає жорстокий і безкомпромісний бойовик. Жорстокості та безкомпромісності тут і справді вистачає, але кіно не зовсім про них.
Італію в поп-культурі часто уявляють місцем, в яке приїжджають старі люди, щоб прожити свої останні дні. З такого погляду локації фільму несуть у собі ще й метафоричне значення. Адже Маккол тут показаний максимально втомленим, постарілим і охочим відійти від усіх справ, мирно попиваючи чай або каву в місцевому невеликому закладі. Але коли приходить час боротися за мирних людей, колишній агент не буде церемонитися.
Назар Яворський
автор
Це підводить нас до ще однієї серйозної переваги фільму. Екшен тут і справді видатний. Він не особливо експериментує з хореографією, стилем або натуралістичністю (хоча жорстокість тут зображено вкрай правдиво), але в кожного зіткнення все одно ніби є своя вага. Бойові сцени вписуються в загальну естетику фільму, яку можна схарактеризувати як густу і тягучу. Але відірватися від неї неможливо, ви ніби потопаєте в місцевій атмосфері.
Зміна декорацій зі США на Італію стала чудовим рішенням, яке пішло кожному елементу історії на користь.
Фільм приваблює ще й своїм зображенням життя маленького містечка, в якому всі одне одного знають і готові зробити все, щоб допомогти близьким. Персонаж Маккола на цьому тлі виглядає цинічним чужинцем, але навіть типовий суворий американець з часом переймається місцевим теплом.
Операторська робота окремо підкреслює всі місцеві визначні пам’ятки. Виключно з візуальної точки зору «Праведник 3: Остання глава» — це суцільне задоволення для очей. Італія сама по собі є країною неймовірних красот, і кіно вдалося ідеально відобразити цей факт і передати його магію глядачем.
Додайте сюди прописані діалоги, страхітливих «лиходіїв» і чудову головну музичну тему, яка до того ж ідеально вписана в кожну сцену, — і отримаєте першокласне кіно, в якому абсолютно все на своїх місцях. Так, воно відрізняється від більшості бойовиків своїм повільним темпом і певною наївністю. Яка, втім, стає однією з основних рушійних сил сюжету.
На цьому тлі лише дещо вибивається сюжетна лінія з ЦРУ, яка видається чужою всій місцевій естетиці та ідеології. Втім, і такий контраст можна сприймати як творчий задум, що демонструє цілковите нерозуміння європейських цінностей з боку американців.
Висновок:
Фільм «Праведник 3: Остання глава» можна назвати навіть більше драмою, ніж бойовиком. І це комплімент, враховуючи, що і драматичні, і бойові сцени тут виконані на найвищому рівні. Ми отримали гідне завершення історії Роберта Маккола з максимальним рівнем естетики, який тільки можна вичавити з італійських декорацій. Тож похід у кіно повністю виправданий.