Усе ще попереду: Тарнавський пояснив, чому просування ЗСУ після першої лінії може бути простішим

Українські війська після кількох тижнів кропіткої роботи з розмінування рішуче прорвали першу лінію оборони Росії під Запоріжжям і розраховують на швидші успіхи під час форсування слабшої другої лінії.

Про це в інтерв’ю The Observer розповів генерал-лейтенант Олександр Тарнавський, який очолює українські Сили оборони на ОСУВ Таврія.

За його словами, Росія витратила 60% свого часу і ресурсів на будівництво першої лінії оборони і тільки по 20% – на другу і третю лінії, оскільки не очікувала, що українські війська зможуть прорватися.

– Зараз ми перебуваємо між першою і другою оборонними лініями, – сказав він.

За його словами, українські війська зараз просуваються по обидва боки прориву і зміцнюють свої позиції на території, захопленій під час недавніх боїв.

– У центрі наступу ми завершуємо знищення ворожих підрозділів, які прикривають відхід російських військ за другу лінію оборони, – заявив генерал.

Величезне мінне поле протягом кількох тижнів заганяло українські війська в пастку, поки піхотинці-сапери повільно розчищали маршрут штурму в пішому порядку. Російські війська за цим полем “просто стояли і чекали на українську армію”, відстрілюючи техніку снарядами і безпілотниками, сказав він.

Але тепер цей бар’єр подолано, росіяни змушені проводити маневри, а українці повертаються на своїх танках та іншій бронетехніці. На знак того, що Москва відчуває тиск, вона перекинула війська в цей район із фронтів на території окупованої України – Херсона на заході та Лиману на північному сході – а також із Росії, сказав він.

– Противник підтягує резерви не тільки з (окупованих регіонів, – Ред.) України, а й із Росії. Але рано чи пізно в росіян закінчаться всі найкращі солдати. Це дасть нам стимул наступати більше і швидше. Усе ще попереду, – сказав Тарнавський.

Танкіст за освітою, Тарнавський накопичив вражаючий досвід боротьби з російськими військами з моменту їхнього переходу через кордон у 2022 році. У вересні минулого року він був призначений командувачем військами, які беруть участь у звільненні Херсона, і через два місяці місто було звільнене.

Були надії на настільки ж швидкий прогрес у літньому контрнаступі, мета якого – просунутися до Азовського моря, відрізати російські війська в Херсоні та окупованому Криму від інших військ і перервати їхні лінії постачання.

Замість цього наступ застопорився на кілька місяців, втрати зростали, а лінії фронту залишалися нерухомими, що викликало невдоволення і критику в західних столицях, які надали зброю і навчання.

Тарнавський відмахнувся від цієї критики, заявивши, що вважає за краще оцінювати роботу після її завершення, і подякувавши Великій Британії та іншим союзникам за підтримку у вигляді навчання та озброєнь, зокрема танкам Challenger, які вже перебувають у бойових частинах.

– Коли ми почали контрнаступ… ми витратили більше часу, ніж очікували, на розмінування територій. На жаль, евакуація поранених була для нас ускладнена. І це також ускладнювало наше просування, – визнав він.

На думку бригадного генерала, росіяни думали, що Силам оборони України не вдасться пройти через першу лінію оборони, яку окупанти готували понад рік.

– Вони зробили все, щоб ця ділянка була добре підготовлена, – додав генерал.

За його словами, російські війська засіли в бетонних бліндажах за протитанковими пастками і за мінним полем, настільки начиненим вибухівкою і настільки незахищеним, що будь-які машини – саперні або штурмові, що наближалися до цього району, піддавалися інтенсивному обстрілу із закріплених, посилених позицій.

Але українці, які вже не раз дивували світ своїми успіхами в боротьбі з російською військовою міццю, наполегливо йшли вперед. Вночі піхотинці вийшли на розчищення коридору від мін, просуваючись метр за метром у темряві.

– Щойно там з’являлася будь-яка техніка, росіяни одразу ж починали її обстрілювати і знищувати. Тому розмінування проводилося тільки піхотою і тільки вночі… Тепер, коли мінне поле прорвано, росіяни втратили значну частину своєї переваги. Існує дуже велика різниця між першою і другою лінією оборони, – каже Тарнавський.

За його словами, друга лінія не так добре побудована, тому українці можуть використовувати свою техніку, хоча там все ще є мінні поля. Оскільки в цьому районі діють і російські війська, вони розташовуються не єдиним оборонним кордоном, а окремими ділянками.

Відповідаючи на запитання про повільний прорив російських позицій під час іншого наступу на сході вздовж лінії оборони супротивника, Тарнавський сказав, що він переслідує інші цілі, і додав, що Україна готує інші раптові наступи, щоб виснажити сили Москви.

– Щоб домогтися успіху на одному напрямку, завжди потрібно вводити противника в оману. Основна мета наступу в районі села Велика Новоселівка мала іншу мету, – сказав Тарнавський.

Він відмовився назвати терміни досягнення великих цілей, таких як Мелітополь або узбережжя Азовського моря, але сказав, що бої триватимуть.

Повільні військові успіхи, досягнуті протягом літа, сприяли тому, що в західних столицях з’явилися прихильники переговорів з Володимиром Путіним про припинення війни.

Ця позиція була люто відкинута Україною, оскільки будь-яке врегулювання, що винагороджує Москву за застосування сили, дасть їй привід повторити спробу в майбутньому.

– Якщо ми припинимо наступ, противник збере нові сили і зміцниться. Ми дійдемо до кордонів України 1991 року… Ми не хочемо, щоб наші діти і навіть онуки воювали проти росіян, а хто їх зупинить? Тільки ми, – каже генерал.

Тарнавський є командувачем Таврійського оперативно-стратегічного угруповання військ, яке назване на честь історичної області, до якої входив Крим, і нагадує про військові зобов’язання України, що нині загострені втратами останніх 18 місяців.

– Що ближче до перемоги, то складніше. Чому? Тому що, на жаль, ми втрачаємо найсильніших і найкращих. Тому зараз ми маємо сконцентруватися на певних напрямках і довести справу до кінця. Як би важко це не було для всіх нас, – сказав він.

Фото: Об’єднаний пресцентр Сил оборони таврійського напрямку