В Україні енергетична криза. Як стримати подальше зростання цін на електроенергію

РИНОК ЕЛЕКТРИЧНОЇ ЕНЕРГІЇ ПОТРЕБУЄ НЕПРОСТИХ РІШЕНЬ

Споживання електроенергії побило цьогорічний сезонний рекорд. 28 серпня 2023 р. був зафіксований новий літній рекорд — вечірній максимум споживання перевищив попередній показник 21 серпня на 1,2%.

В результаті "Укренерго" було вимушене для покриття попиту з 19:00 до 22:00 застосувати аварійну допомогу з енергосистеми Польщі та Румунії. Її загальний обсяг склав 1200 МВт·год. Склалася дивна ситуація, коли компанія "Укренерго" повинна переплачувати у 1,5-2 рази за аварійну допомогу порівняно із ціною, що склалася на ринках суміжних країн, адже трейдери не змогли вчасно зреагувати на ці обставини здебільшого через перевищення ціни за імпортом над встановленим НКРЕКП прайс-кепом та внаслідок складності укладання спотових контрактів на певний період часу доби. Такий парадокс вже став типовим у серпні ц.р.

Оператор системи передачі тільки за останній місяць переплатив до 8 млн євро через те, що НКРЕКП встановила рівень прайс-кепів, що не відповідають Регламенту ЄС 2015/2022. А між іншим, це зобов’язання України в межах Договору про приєднання до Енергетичного Співтовариства. Тобто у той період, коли українські прайс-кепи є нижчими за ціну на ринках ЄС, комерційний імпорт стає невигідним і в "Укренерго" немає іншого виходу, як імпортувати за надвисокою ціною аварійної допомоги. До речі, коли йшли обговорення щодо встановлення прайс-кепів, я на 100 відсотків спрогнозував цю опцію і попереджав про це членів Комісії, але вони виявилися, як завжди, "мудрішими".

Це призводить до ще більшого зростання заборгованості "Укренерго" та свідчить про серйозний дефіцит потужностей у вечірні піки через накладання чинника ремонтних робіт енергетичної інфраструктури на пікову сезонну температуру повітря та відсутність резерву потужності й передачі внаслідок руйнувань, завданих рашистами.

Для мінімізації дефіциту потужностей в осінньо-зимовий період, що може становити в окремі години в певні дні до 3 ГВт, імпорт відіграватиме надзвичайно велику роль через здатність його покриття до 50%. Для цього важливо створити належні умови для імпорту, зокрема щодо встановлення адекватних прайс-кепів, адже в іншому разі доведеться переплачувати на 50-100% за аварійну допомогу або формувати жорсткі графіки аварійних відключень.

Якщо НКРЕКП забариться зреагувати на ринкові сигнали, то втрати від планових та аварійних відключень, а також внаслідок надходження імпорту за цінами аварійної допомоги, можуть сягнути вже сотень мільйонів євро.

Постає питання: чи є можливість стримування зростання цін на електроенергію не тільки жорсткими адміністративними методами через визначення прайс-кепів? На мій погляд, існує для цього величезний потенціал, який насамперед пов’язаний із усуненням зловживань на ринку шляхом розвитку конкуренції та можливої зміни менеджменту НАЕК "Енергоатом", який, за доказовими матеріалами авторитетних експертів ринку Ольги Кошарної, Віктора Куртєва, Георгія Балакана й народного депутата Ярослава Железняка, щомісяця використовує мільярди гривень у непрозорий та нецільовий спосіб. Доцільно провести відповідне розслідування, і якщо факти підтвердяться, то вище керівництво "Енергоатому" слід змінювати невідкадно. Але все має бути в законний спосіб.

Ймовірні зловживання не тільки позбавляють ринок ліквідності, але й створюється загроза вчасного завершення ремонту турбіни блоку №2 ХАЕС внаслідок вибору сумнівного підрядника. У разі, якщо негативний сценарій спрацює, то відсутність 1ГВт в ОЗП тільки прискорить зростання цін. Цього допустити категорично не можна.

Джерело