Перевірять, чи сподобається: у Німеччині проведуть експеримент з 4-денним робочим тижнем

У Німеччині започаткували проєкт, який має на меті визначити корисність 4-денного робочого тижня. При цьому будуть орієнтуватись на досвід Великої Британії та Іспанії, де вже проводили такі експерименти. Тим часом в Україні три чверті підприємців готові до змін, навіть не експериментуючи. Про те, як втілюють проєкт у Німеччині, ідеться у статті порталу RND.

У статті вказується, що проєкт буде масштабним. Зокрема, у вересні почали збирати заявки від компаній, які хотіли б до нього долучитись. Згідно з планом, у проєкті візьму участь 50 німецьких фірм, які працюють у різних галузях і мають різні розміри.

Над втіленням працює одна з найбільших консалтингових компаній Німеччини Intraprenör. Вона діятиме, враховуючи досвід країн, де такі експерименти вже проводили: у Великій Британії, Іспанії, США, Австралії, Ісландії, Нідерландах.

На етапі планування — з вересня 2023 року по початок 2024 року — компанії-учасниці будуть індивідуально готуватись до експерименту. Перехід на 4-денний робочий тиждень буде поступовим, планують дослідники: почнеться у лютому 2024 році і триватиме шість місяців — до серпня 2024 року. Люди, наголошують експериментатори, будуть і далі отримувати заробітну плату у звичному розмірі.

Протягом цього часу будуть поступово переходити до роботи за новим графіком, і визначатимуть, чи люди працюють більш продуктивно, ніж при традиційному 5-денному режимі — результат оцінюватиметься науковцями.

4-денний робочий тиждень: деталі

Зазначимо, 4-денний робочий тиждень — це глобальна ініціатива, усі деталі якої розміщено на спеціальному сайті. Зокрема, там вказують на наступні очікувані позитивні результати:

• збільшення прибутку на 36%;
• зменшення кількості бажаючих звільнитись — на 42%;
• зменшення вигорання у 68% працівників;
• зростання працездатності у 54% працівників;
• більш охоче до роботи долучались таланти — на 63%.

Також описано концепцію подібного режиму роботи: вона описується числами 100-80-100. Послідовність чисел розшифровується наступним чином: збереження 100% зарплати при 80% робочого часу та 100% продуктивності.

Проблемні питання зменшення робочого тижня

Тим часом аналітики виділили кілька ключових питань, на які очікують отримати відповідь:

• чи зросте продуктивність праці при зменшенні кількості робочого часу;
• чи можна новий графік використати для наймання кваліфікованих робітників, які хотіли б мати зручний режим роботи;
• чи зможуть собі це дозволити невеликі компанії, в яких і так не вистачає робочих рук;

Водночас аналітики впевнені, що подібна новація зробить компанії більш привабливими для працівників і зменшить шкідливі викиди в атмосферу (бо люди менше їздитимуть на роботу).

Велика Британія одна з перших випробувала 4-денний робочий тиждень — про результати експерименту писавФокус. У дослідженні взяли участь 61 компанія і 2900 працівників. Після завершення проєкту відзначили, що не хочуть повертатись до 5-денного робочого тижня.

Іспанія також долучилась до проєкту, при чому концепцію підтримав уряд країни. Зокрема, у 2021 році було виділено спеціальне фінансування на вивчення новацій: вважають, що це "ідея, час якої настав".

В Україні експеримент з переходом на 4-денний робочий тиждень не проводили. 71% підприємців відзначили в опитуванні: зможуть змінити процеси в компаніях таким чином, щоб люди працювали менше, отримали таку ж зарплатню, а клієнти отримували той же обсяг послуг, що й раніше.

Нагадуємо, в Інституті вивчення майбутнього відзначили, що внаслідок війни в Україні залишилось близько 29 млн осіб. Також аналітики прогнозую, що більш як 8 млн українців не повернуться з-за кордону. Тим часом у 2020 році Держстат оцінював кількість громадян України в 41,6 млн осіб: бачимо зменшення на третину.