Союзник на двох стільцях: до чого Ердоган готує Путіна та як на це впливають гроші Катару

Вже 4 вересня до російського Сочі на зустріч з Путіним прибув турецький президент Ердоган. Головною темою розмови стало відновлення зернової угоди. Вже традиційно для росіян початок візиту високого гостя "збігся" з потужною повітряною тривогою в Україні. 24 Канал проаналізував, що насправді криється за візитом турецького лідера до Росії.

Чи дійсно Ердоган "перевзувся"

На жаль, далі обережних спроб схилити Путіна до переговорів та фактичного ігнорування піратського нападу росіян на турецьке мирне судно (нехай і не під турецьким прапором) в Ердогана не дійшло.

Тут не зайвим буде також згадати і про фактичну співучасть Туреччини в крадіжці українського збіжжя.
Часто Анкара банально закриває очі на російський "тіньовий флот", що з вимкненими ідентифікаційними системами грабує Україну та вивозить через окуповані українські порти в Криму, Бердянську та Маріуполі зерно та метали в Африку.
А також не слід забувати й про постійні скандали з викритими спробами росіян легалізувати крадене вже безпосередньо в Туреччині.

У серпні російський диктатор до Туреччини так і не поїхав: чи то дійсно так був наляканий ордером на арешт і забув, що Туреччина завбачливо не підписувала Римський статут, чи то набивав собі ціну та намагався "виховувати" Ердогана.

Якщо гора не йде до Магомета, то він іде до неї. 4 вересня в Сочі, в санаторій "Русь", прибув сам Ердоган, щоб говорити з Путіним про війну, мир та зерно. Путін, зустрічаючи Ердогана, всіма силами намагався зробити "гарну міну при поганій грі" та показати, що у нього все гаразд. Те, що це аж ніяк не відповідає реальності, знають всі.

Схоже, що навіть перекладач розхвилювався настільки, що епічно розповів про війну між Росією та… Туреччиною.

Дивіться відео реакції Путіна на конфуз перекладача:

Ердоган у гостях в Путіна / фото росЗМІ

Який план у Туреччини та чого чекати Україні

Деталі плану Ердогана відомі. Про них говорив ще 2 вересня очільник МЗС Туреччини Хакан Фідан за підсумками зустрічі з російським колегою Лавровим.

Весь світ спрямував погляди на зернову угоду. Вірю, що після наших контактів ми дамо необхідний меседж, і особливо африканським країнам,
– припустив Ердоган.

Очікується, що турецький лідер запропонував часткове зняття санкцій з російських виробників збіжжя та добрив у Європі.

Також до системи банківських платежів SWIFT, без якої так добре було росіянам, за словами їхніх пропагандистів, долучать "дочку" фінзакладу окупантів з промовистою назвою "Россельхозбанк". Цю пропозицію благословляє ООН.
Також раніше повідомлялося про можливу окрему угоду без України, але з Катаром. Тим часом у Німеччині писали про можливе підписання угоди 20 серпня в Будапешті, куди прибув Ердоган на запрошення Орбана (в День святого Іштвана – засновника угорської державності).

Туди ж прибули й росіяни на чолі з путінським намісником Татарстану Рустамом Мінніхановим, а також шейх Катару Тамім бен Хамад Аль Тані.

Орбан вже давно поклав око на катарський газ / фото Emiri Diwan Office / APAimages

Згодом стало відомо, що план, про який писав Bild, – це пропозиція росіян. Він передбачає продаж лише 1 мільйона тонн зерна по пільгових цінах. Платити за нього має Катар, адресатом мають бути незаможні країни Африки. Зерно начебто російське, але є висока ймовірність того, що збіжжя вкрадене в України.

Судячи з офіційних заяв, Путін і Ердоган не домовилися про відновлення зернової угоди. Тим часом російський диктатор вже традиційно звинуватив Київ і як завжди перекрутив факти – буцімто Україна використовувала гуманітарні коридори для атак, а Росія забезпечувала безпеку зернового коридору.

Водночас після завершення 3-годинних переговорів Путін заявив, що Росія готова реанімувати зернову угоду і зробить це відразу, щойно буде виконано всі "зафіксовані домовленості".

До чого тут Катар та гроші шейхів

Катар тут опинився геть невипадково – ця держава вже була посередником при звільненні героїв оборони Маріуполя. Нині ж катарці хочуть закріпити свою роль та авторитет.

Якщо ця маленька, але багата країна може дозволити собі провести взимку Чемпіонат світу з футболу, побудувати з нуля всю інфраструктуру, а потім знести арени, на яких він проходив, то чому шейхам не сплатити за зерно для найбідніших країн, особливо не думаючи, чиє воно?

Ось тільки така ситуація геть не влаштовує Україну, не знімає блокади, адже Катар хоче купувати "російське" зерно. І навіть Туреччину не зовсім влаштовує, яку катарська щедрість відсуває на другий план та перетворює з миротворців на брокерів.

Також варто не забувати, що зернова криза – це не лише про бідні країни Африки (нагадаємо, лідери багатих влаштували Путіну публічну екзекуцію в його ж домі на саміті "Росія – Африка"), але й, наприклад, про цілком заможний Китай, який нині опинився без українського зерна через саботаж росіян. Отже, без України ніяк.

Туреччина дає гарантії Україні

Переговори в Будапешті були непублічними, а тому їхні деталі наразі невідомі. Натомість фактом є те, що після цього глав МЗС Туреччини Фідан прибув до Києва, де мав зустріч із президентом Володимиром Зеленським, його правою рукою Єрмаком, головою МЗС Кулебою та прем'єром Шмигалем.

Хакан Фідан та Андрій Єрмак під час "фундаментальної розмови" 25 серпня 2023 року / фото Офісу Президента

Головними темами розмов були українська формула миру та підтримка Кримської платформи, а також продовольча безпека.

Турецький чиновник у відповідь на товариське Looking Good від українського лідера запевнив, що його країна поважає територіальну цілісність України і підтримує українську формулу миру, не визнає російську окупацію Криму та інших українських територій, а також зробить усе можливе для відновлення зернової угоди.

Ми почули дуже важливі сигнали щодо підтримки нашої територіальної цілісності та суверенітету. Важливо, що президент Ердоган звернувся до нас зі словами, що Крим – це Україна… Туреччина стала одним із перших лідерів Формули миру. Розраховуємо на подальшу активну роль Турецької Республіки в її імплементації,
– Володимир Зеленський 25 серпня у Києві суттєво звужує межі того, про що могли б говорити Путін та Ердоган у Сочі.

Таким чином, слова, які пролунали в Києві, відіграють своєрідну роль страхування від гучних заяв у Сочі, а Катару доведеться вигадати щось інше.

Натомість Ердоган, після розмови з Путіним, підтвердив, що Анкара готова взяти на себе посередництво щодо України.

Без ілюзій: які цілі переслідує Туреччина

Україна ж союзника, який звик сидіти одразу на кількох стільцях, розуміє. Туреччина переслідує свої інтереси, а це:

збереження торгівлі з Росією,
сирійське питання, де, схоже, вкотре починається новий і жорстокий етап громадянської війни,
туристичні потоки та ядерна енергетика,
а також знижка на газ у 25%, яку надає Путін,
плюс відстрочка для Туреччини по платежах за паливо.

Саме тому, Київ веде власну гру, при цьому особливо не зважає ані на Стамбул, ані на Москву.

Український флот разом з СБУ провів кілька унікальних та напрочуд вдалих операцій проти окупантів в Чорному морі, чим показав, що Росія більше не може диктувати свою волю у регіоні.

Так само росіяни проковтнули фактичний прорив чорноморської блокади кораблями з українських портів (наразі маємо 4 дуже важливих прецеденти).

Також Україна почала експортувати зерно транзитом через Румунію (куди в понеділок, 4 вересня, до речі, прилетів російський "Шахед").

Все це робить зустріч Путіна та Ердогана в місті Сочі лише епізодом і вже аж ніяк якоюсь надважливою подією. Україна довела, що має власну думку і достатньо сил, аби себе захистити. А Путіну та Ердогану залишається лише надувати щоки та говорити загальні фрази. У підсумку їм все одно доведеться враховувати позицію України.

Фактично, Ердоган у цій схемі відіграє роль "хорошого поліцейського", а зустріч у Сочі – це про те, що Росії дають зберегти обличчя й тихенько повернутися до зернової угоди. Якщо Путін цього не зрозуміє, світу доведеться "вмикати поганого копа", а Україні – швидше готувати нових "Малюків".