У Рівному після уколу 10-річний хлопчик впав у кому і помер: рідні звинувачують лікарів

У Рівному у міській лікарні помер 10-річний хлопчик. Він отримав травму голови та обличчя, коли спробував підняти штангу старшого брата. Ще за кілька годин до смерті лікарі запевняли батьків у тому, що жодних особливих проблем дитина не має. Однак після введеного уколу дитині різко стало погано і незабаром вона впала в кому.

Докладніше про це читайте у матеріалі OBOZREVATEL.

Підняв штангу та не втримав

7 серпня 10-річний Богдан Скиданчук разом із молодшим братом вирушили до бабусі. Там у гаражі старші брати обладнали собі невелику спортивну залу. Там же знаходиться верстат зі штангою.

Богдан вирішив спробувати підняти штангу, але не розрахував сил, упав на бетонну підлогу та вдарився головою. А зверху на обличчя ще впала сама штанга. З носа пішла кров, але хлопчик свідомості не втрачав. Тоді молодший брат кинувся за батьком.

Той своєю машиною відвіз Богдана до Центральної міської лікарні. Як розповідає хрещена хлопчика Олена Берестова, там у приймальному відділенні дитину оглянули, зробили КТ, лікар зашив розсічену губу.

Нейрохірург переглянув результати КТ і сказав, що є перелом черепа, але незначний, у таких випадках операцію не роблять, кістки зростаються самі. А ось обличчям треба буде займатися, оскільки виявили переломи лицевих кісток та носа.

Тому дитину відправили до щелепно-лицьового відділення.

"Поки що батьки Рома та Таня їздили за речами я сиділа з Богданом. Він то спав, то прокидався. Розмовляв зі мною. Тоді я звернула увагу, що ліва рука в нього не слухається. Коли прийшла мама, то попросили його підняти ліву руку, але він сказав, що вона не слухається його", – згадує Олена.

Богданові знову зробили КТ. Лікарі кілька разів перевіряли чутливість руки. Але зробили висновок, що різниці між першим КТ та другим немає. Проте забрали дитину вже у відділення нейрохірургії, сказали, що про всяк випадок призначать протинабрякові препарати.

Після невідомого уколу на обличчі з'явилися плями

Мамі залишитися з Богданом не дозволили. Усю ніч, як каже хрещена, дитина кликала маму, її рвало. Вже вранці мамі дозволили взяти направлення до лікарні та залишитися з Богданом.

Богдан скаржився на головний біль. Медсестра сказала дати "Нурофен". Через деякий час він знову поскаржився на біль у голові, на посту у відділенні знову порадили дати "Нурофен". Але весь час він був у свідомості, розмовляв, сам просився до туалету. Увечері, коли брат привіз суп, навіть жартував", – каже хрещена.

Але вже пізно ввечері дитині знову погано стало. Медсестри запитали, чи є димедрол, оскільки ампул не виявилося, то вони сказали, що уколять свої ліки.

"Усі препарати у шприци набирають у маніпуляційній. Як розповідала мені мама Богдана, медсестра прийшла вже з наповненим шприцем і ввела щось у вену. А за кілька хвилин Богдан почав кричати, так йому було боляче. Медсестри зібралися знову щось вколоти. Мама була проти, надто багато ліків 10-річній дитині. Але вони вкололи, що саме не сказали, лише відповіли: "Те, що лікар призначив". Після цього Богдан став нервовим, медсестри тримали його за руки і казали, що він мусить заснути. А він стиснув кулак непрацюючої руки, розірвав рукавичку в однієї з медсестер", – розповідає Олена.

Незабаром дитина затихла, але мама звернула увагу, що дихання стало іншим, а на шиї та обличчі з'явилися червоні плями. Але медики знову запевняли, що все нормально, поклали його на бік, щоб "язик не запав" і пішли.

Мама не відходила від Богдана ні на крок. У палаті вимкнули світло, вона схилилася над сином і прислухалася до того, як він дихає. Раптом хлопчик глибоко зітхнув і затих, почав синіти, а язик був дуже набряклим.

На колінах благала врятувати дитину

Тетяна вибігла в коридор і почала кричати, падала навколішки, просила, щоб щось зробили. Вона казала, що це алергія. Медсестри бігали, потім на каталці відвезли Богдана до реанімаційної палати прямо тут у відділенні.

Двері зачинили, але крізь них мама почула, як медсестри в реанімації запитали: "Що ви йому вкололи?" Богдана приєднали до апарату ШВЛ і знову повезли на КТ.

До лікарні приїхав батько та Олена. Вони запитували мобільний номер телефону лікаря, але ніхто не давав його. Тоді Роман сам знайшов номер хірурга Сергія Підлісного, який після дзвінка разом із зав відділенням нейрохірургії Миколою Тимощуком приїхали до лікарні. Було близько 4 години ранку.

"Напередодні, приблизно за 12 годин до цього ми зустріли Підлісного і запитали його як стан Богдана. Він сказав, що хоч і не є його лікарем, але вони троє хірургів цікавилися ним, приходили до нього в палату. Він вважає, що у Богдана все гаразд, загрози життю немає, треба лише дочекатися четверга, зробити МРТ. А потім він спокійно поїде робити пластику обличчя. Чому вони МРТ одразу не зробили не зрозуміло. Коли він приїхав, ми запитали його, що ви нас заспокоювали, що все добре. На що лікарі заявили, що таке буває, набряк може швидко розвинутися. Коли ми сказали, що дитині щось вкололи, вони почали кричати, мовляв, чого ви причепилися до цього уколу, у вас дитина вмирає, треба її рятувати", – розповідає хрещена хлопчика.

Тоді батьки дали згоду на трепанацію черепа, Богдана рано-вранці в середу, 9 серпня забрали на операцію.

"Хочемо, щоб винні були покарані"

Рідні сиділи в коридорі та чекали, коли до них хтось вийде. Однак ніхто з лікарів так і не підійшов, і нічого не пояснив. Вже, коли мама зайшла до відділення, то їй повідомили, що стан сина дуже тяжкий, жодних прогнозів не дають.

А у четвер 10 серпня лікар-реаніматолог Андрій Гірак сказав Тетяні, що мозок сина мертвий. Й запропонував дати згоду на забір органів. Це вразило Тетяну.

Сім'я намагалася домовитися про те, щоб перевезти Богдана до Києва до Охматдиту, але він виявився надто важким.

Наступного дня реаніматолог знову прийшов умовляти маму погодитися на забір органів.

"Таня зателефонувала у сльозах. Казала, що лікар їй розповідав, що раніше тут лежала 4-річна дитина та її мама, медсестра, дала свою згоду на забір органів. Що мозок Богдана мертвий, і він уже вчора міг відключити його від апарата. Тетяна відповіла йому, що ніхто не має права без неї це робити", – каже Олена.

У п'ятницю 11 серпня близько 17 години Богдан помер. Перед цим двічі у нього падав тиск, лікарі повертали його до життя, але втретє вже не врятували.

Хресна розповідає, що після того, як дитина впала в кому, лікар уникав їх. Та й інші лікарі намагалися йти через інший вихід із відділення, щоб не стикатися з рідними вмираючої дитини.

Рідні вважають, що хлопчик помер через укол, який викликав у нього сильну алергію, набряк та смерть.

Медики не хотіли говорити, що саме вкололи хлопчику. Тільки після того, як рідні стали наполягати на тому, щоб їм сказали, відповіли, що це "Сибазон". Правда це чи ні – невідомо.

"Ми подали заяву до поліції. Ми хочемо одного: щоб винних у смерті Богдана було покарано. Й більше ніколи не могли зашкодити жодному пацієнтові", – вважає Олена Берестова.

Зараз Богданова мама приходить до лікарні з портретом сина, стає в коридорі. Лікарі, медсестри, санітарки – всі мовчки проходять повз. За цей час головний лікар жодного разу не зустрівся з сім'єю і не вибачився за те, що сталося в лікарні з хлопчиком.

Навпаки, там кажуть, що діяли виключно за протоколами. "Хлопчик надійшов до нас із черепно-мозковою травмою, з переломом лицевого черепа, із забиттям головного мозку. Стан на час вступу середньої тяжкості. На КТ гематом не було виявлено, були переломи лицьового черепа. А через деякий час хлопчик знепритомнів. Його перевели до палати інтенсивної терапії, перевели на апарат штучної вентиляції легень", – заявив заступник головного лікаря Ігор Дундюк.

Тепер медики чекають на результати експертизи, після якої буде створено комісію, яка розбиратиметься правильно чи неправильно діяли лікарі.

Поліція Рівненської області розпочала досудове розслідування за ч. 2 ст. 140 КК України – неналежне виконання професійних обов'язків медичним працівником, яке спричинило тяжкі наслідки для неповнолітнього. Винному загрожує до трьох років позбавлення волі.