Замість ВНЗ — в армію: студентів та аспірантів, старших за 30 років, можуть відправити на війну, — експерти

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, що пропонує скасувати відстрочки від мобілізації тим, хто повторно здобуває освіту після 30 років.

Представник президента України в Конституційному суді України, нардеп Федір Веніславський розповів Фокусу деталі своєї ініціативи.

"Суть проста — якщо людина здобула освіту, а після цього здобуває ще одну — вищу або професійно-технічну освіту, і це відбувається після 30 років, це не дає право на отримання відстрочки. Студентів, які здобувають другу освіту до 30, це не стосується", — зазначає Веніславський.

На думку нардепа, якщо людина зловживає правом на відстрочку під час дії воєнного стану, це право потрібно обмежити.

"Конституція дозволяє обмежувати права людини в умовах дії воєнного стану. Я думаю ті, хто після початку повномасштабного вторгнення зловживають правом на відтермінування, не маючи наміру здобувати освіту і записавшись на денну форму навчання, заплативши при цьому гроші, щоб ухилитися від призову, вони повинні виконати своє конституційне зобов'язання, що стосується захисту батьківщини", — продовжує нардеп.

Веніславський підкреслив, що згідно із законопроєктом, військовозобов'язані чоловіки після 30 років не матимуть відтермінування, якщо вони вже мають освіту та знов вступили до ВНЗ або аспірантури.

Мають право

У розпорядженні Фокуса є текст законопроєкту. Веніславський пропонує залишити право на відстрочку тим, хто здобуває професійно-технічну, спеціальну або вищу освіту за денною або дуальною формою навчання, що є вищою за попередній рівень освіти, якщо навчання було розпочато не пізніше за рік, коли людині виповнилося 30 років.

У пояснювальній записці зазначено, що згідно зі статтею 53 Конституції України кожному гарантовано право на освіту. Водночас у зв'язку з початком повномасштабного вторгнення РФ в Україну, деякі права і свободи (зокрема право на освіту) громадян можуть бути обмежені, про що говорить стаття 64 Конституції України.

У цій статті йдеться про те, що в умовах воєнного чи надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24-29, 40, 47, 51, 52, 55-63 Конституції. Права на здобуття освіти серед перелічених статей немає.

Водночас в указі президента "Про введення воєнного стану в Україні" йдеться про те, що у зв'язку із запровадженням в Україні воєнного стану тимчасово можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також упроваджуватимуться тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб.

За словами військового адвоката Миколи Максимова, обмежити конституційні права, зокрема на здобуття освіти, депутати дійсно можуть.

"Я думаю, вони не будуть вносити зміни до Конституції, а просто констатують обмеження цього права в законопроєкті. Міноборони намагалося обмежити пересування між областями без закону. А тут законом, тим більше, можуть. Але з винятково правового погляду, такі обмеження мають бути ухвалені виключно у формі закону і відповідною більшістю голосів із внесенням необхідних положень до Конституції", — каже Фокусу Максимов.

Інше питання — чи є необхідність відправляти на фронт кілька десятків тисяч людей з низькою мотивацією. Експерт додає, що поповнити лави ЗСУ могли б куди більш готові до служби люди.

"Через цей законопроєкт виникають суттєві ризики залучення в армію низькомотивованих осіб і потенційного порушення права людей на освіту. Я думаю, навряд чи призов 10-30 тисяч (а 30-40 тисяч таких студентів сховаються) студентів катастрофічно необхідний. Питання, чому ці кадри не шукають серед випускників військових вишів і кафедр. Чисельність Нацполіції понад 130 тис. осіб, СБУ понад 50 тис. осіб. Може, краще серед них подивитися?" — каже Максимов.

За словами експерта, у законопроєкті варто було позначити не просто вікові рамки — старше 30 років і факт здобуття другої освіти, а додаткові критерії. Наприклад, відвідування занять за минулий рік, успішність студента. Тоді можна було б теоретично визначити, що людина вступила в училище або університет, щоб отримати відстрочку від призову, а не освіту.

Скасують відстрочку

За словами адвоката Олега Леонтьєва, під час дії воєнного стану всі, хто здобуває професійно-технічну та вищу освіту, підтверджують своє право на отримання відстрочки кожні півроку. Це означає, що в разі, якщо закон ухвалять у найближчому майбутньому, ті, кому виповнилося 30 років і хто наразі продовжує навчання, вже після Нового року вирушать на фронт.

"Студенти кожні півроку показують співробітникам ТЦК довідку про навчання за денною або дуальною формою навчання, на підставі якої отримують право на відстрочку. Тому через півроку людина принесе довідку, що навчається, а закон уже не діє і підстав для відстрочки більше немає. Значить людину мають призвати", — каже Фокусу Леонтьєв.

Експерт висловив сподівання, що профільний комітет у Верховній Раді не пропустить проєкт закону.

"Якщо його ухвалять, я думаю, знайдуться ті, хто звернуться до Конституційного суду. У мене є клієнт із вищою освітою, але він не міг знайти роботу за своїм напрямом. І вступив до професійного училища у віці 40 років, щоб отримати професію і знайти роботу. Йому потрібно заборонити? Я вважаю, що це дискримінаційна й антиконституційна пропозиція", — резюмує експерт.

Фокус раніше детально розбирав, чи можуть екстрадувати в Україну військовозобов'язаних, яківиїхали за кордон через фальшиві діагнози ВЛК. Влада оголосила масові перевірки рішень військово-лікарських комісій, оскільки вважає, що значна їх частина помилкова. Тих, хто виїхав за кордон із фальшивими довідками, хочуть повернути додому.

Також Фокус писав про те, як карають призовників, які ухиляються від служби, і чому судові тяжби не є приводом для відстрочки від мобілізації.