Дніпро міліє. Це загрожує не лише нестачею води, а й електроенергії

Від розпеченого сонця і задухи весь серпень (та й протягом літа) люди шукали порятунку на берегах Дніпра. І з подивом відзначали, що наша велика річка ніби стає меншою. І не тільки в Запорізькій області, яка потерпає від наслідків теракту на Каховській ГЕС, а й у Києві, Черкасах, які вище за течією. Збільшується довжина прибережних мілин, з води виринають піщані острівці, до яких можна дістатися вбрід...

Винна в цьому скажена спека? Певною мірою так, але вона аж ніяк не головний чинник. Наші блакитні артерії, на превеликий жаль, втрачають здатність до повноцінного самовідновлення. KP.UA з’ясовувала чому.

Притоки не в змозі “нагодувати”

Про обміління Дніпра екологи забили на сполох років 10 – 12 тому.

- І цілком справедливо, - каже завідувач відділу водних ресурсів Інституту водних проблем і меліорації Анатолій Шевченко. – Саме тоді стало очевидно, що клімат в Україні змінюється. Зменшується кількість снігових накопичень за зиму, зростають середньорічні температури, а отже - збільшується інтенсивність випаровувань. Середня кількість опадів хоч і залишається сталою, але міняється їхній характер. Дуже рясні, але короткочасні зливи влітку не встигають глибоко просочувати землю, значна частина вологи випаровується.

От і цього літа, яке ще й скупе було на опади, великі площі Дніпра зазнали випаровувань. І це суттєві втрати.

Живити велику річку покликані притоки. Дніпро має їх у своєму басейні більше 15 тисяч, та насправді це не дуже багато. Більшість приток – невеликі річки зі слабкою течією, та ще й перекриті дамбами. Вони переживають ті ж проблеми, що і головна артерія. Та ж Десна, що відноситься до класу великих річок, кілька років поспіль помітно втрачає у рівні води. “Нагодувати” Дніпро так, щоб йому було вдосталь, притоки не в силі.

- Притоки живляться грунтовими водами, а їх рівень падає, - пояснює Анатолій Шевченко. – Ми фіксуємо зменшення води у колодязях, болотах. І це відбувається не тільки влітку. Просто спекотної пори року такі процеси помітніші, бо багато води забирається на зрошення полів та городів, на забезпечення комунальних потреб. Кількість зрошувальних площ, порівняно навіть з п’ятьма роками тому, в Україні дуже зросла. Звісно, в Київській області, Черкаській, Дніпропетровській є свої локальні системи водопостачання. Але так чи інакше вода все одно забирається з басейну Дніпра.

Цьогоріч, за словами науковця, на рівень води вплинув ще й підрив дамби Каховської ГЕС.

- Між сучасним руслом річки та водосховищами був сталий баланс, а тепер він порушений, - констатує гідролог.

Люди крадуть у річки русло

Рибалки скаржаться не тільки на обміління, а й на замулення води.

- Колись були спеціальні служби, які працювали на Дніпрі, Десні, на водосховищах. Вони визначали фарватер і, якщо десь утворювалися мілини, вирівнювали дно. Тобто копали земснарядами там, де треба було. Чи є ще такі служби, чи вже немає, чи грошей у них не вистачає - я не знаю. Але зараз копають де попало, аби добувати пісок. Тому річки і міняють свої русла, вигини, затоки, - каже керівник Асоціації рибалок-промисловців Микола Шинкаренко. – Все це теж призводить до обміління.

Експерт згадує, як береги Дніпра забудовувалися елітними дачами та маєтками. Біля особняка викопали собі “гарну річку”, а що далі по руслу піску та мулу насипали, то це чужий клопіт. Або просто засипали береги, крадучи у річки шматки русла.

- Біля Канівського водосховища ширина Дніпра була 300 метрів. А коли всі, хто хотів і міг, побудувалися, то залишилося не більше 100 метрів.

А ще річки забиваються сміттям – промисловими та побутовими відходами.

- З берега не так видно, а коли пливеш по воді, просто жах, скільки в ній непотребу, пластикових пакетів та пляшок. Десь все це осідає, прибивається до берега, закорковуючи підземні витоки, - констатує професійний рибалка.

Обміління річок та водосховищ згубно впливає на рибний промисел.

- Особливо, коли в нерестовий період енергетики швидко скидають воду. Цю проблему піднімав і рибоохоронний патруль, і Агентство рибного господарства: з тої ікри, яка зверху на мілинах плаває, нічого не народиться. А за останні двадцять років державне зариблення раз було чи двічі. Всі інші акції проводили користувачі, які ведуть промисел за свої кошти. Люди дуже перед природою винні, дякувати Богу, що вона нас досі ще терпить. Та якщо далі так буде, то прогнози невтішні, своє слово мусить сказати наука, - каже Микола Шинкаренко.

Берегти болота

Щодо науки, то вона не перший рік міркує, як поновити водорегулювання.

- Конче важливо зберегти і посилити відновлювальну роль боліт Полісся. Це природний акумулятор води, який має повністю “заряджатися” під час повеней, щоб у періоди посухи живити водою річки, - каже Анатолій Шевченко з Інституту водних проблем.

Однак свого часу, особливо за період радянщини, болота активно культивувалися.

- Ті меліоративні системи, які були побудовані, мали подвійне призначення – на відведення води, коли її забагато, і на затримання, коли мало. Та здебільшого вони виконували осушувальну функцію. Коли води в річках було багато, це мало хоч якийсь сенс. А тепер, коли її не вистачає, треба все налагоджувати навпаки – на затримання та акумуляцію води, - пояснює науковец.

Другий напрямок – покликати на допомогу Дніпру річку Дунай. Вона також втрачає в рівні, але не так інтенсивно, і для України це має менш серйозні наслідки, ніж обміління Дніпра.

- Ми говоримо про те, щоб задіяти дунайську воду додатково до дніпровської. Були плани на будівництво каналу Дунай – Дніпро, але відтоді технології просунулися вперед, і зараз є можливість сполучити дві річки через трубопроводи. Це не вимагатиме великих площ робіт і зменшить випаровування.

Програма оздоровлення Дніпра є, але не виконується

На переконання експерта, конче необхідно врегулювати проблему забудов на заплавах річок. Точніше – припинити це варварство.

- Заплава – то законна територія річки. Коли навесні вона розливається, то насичує землю довкола себе водою, а потім цю воду висмоктує, компенсуючи літнє випаровування. А коли заплави забудовуються, робляться бетонні береги, зводяться дамби, греблі - річці ніде тримати запаси. Нинішнє законодавство забороняє будівництво тільки на заплавах малих річок, для великих такі норми фактично не діють. Я би повністю заборонив будівництво на заплавах, і так багато чого вже втратили.

Анатолій Шевченко наводить побутовий приклад:

- Коли ми купуємо літрову пляшку води, то не вважаємо це за суттєву витрату. А коли заходить мова про кубометр води, то це – ой, дорого, треба економити. Так от одразу треба думати про куб. Бо коли води буде мало, як не економ, проблеми не вирішиш.

Власне, щоб допомогти Дніпру, не треба вигадувати велосипед. У 2012 році була прийнята програма екологічного оздоровлення нашої головної річки терміном до 2021 року. У 2021-му ухвалили нову. Але більшість завдань зі старої не виконано. З тої причини, що фінансувалася вона на 10–20 відсотків від потреб.

Коментар експерта з енергетики

Через обміління відключення можуть бути довші і триваліші

- Обміління Дніпра до рівнів, які можуть позначитися на енергетиці України, вже відбулося, - констатує співзасновник Фонду енергетичних стратегій Юрій Корольчук. - Зараз важко сказати в цифрах, яких збитків це завдасть Укргідроенерго. Але факт, що і у минулі посушливі роки це відображалося на наповненні водосховищ, а звідси – на роботі гідроелектростанцій.

Експерт нагадує, що електроенергія від ГЕС закриває ключові потреби в пікові періоди споживання – вечірній та ранковий час.

- Минулої осені та зими Укргідроенерго дуже активно спрацьовувало водний ресурс, який може накопичити Дніпро. Ним закривали “діри” під час віялових відключень. Навесні та влітку також активно використовували воду, бо зупиняли на ремонт атомні блоки, а ТЕЦ економили на вугіллі. Ще й додалися наслідки підриву Каховської ГЕС. Укренерго давало команду Укргідроенерго включатися в позаплановий час.

За словами експерта, зараз гідроелектростанції на Дніпрі виробляють суттєво менший обсяг енергії – орієнтовно на чверть від минулорічного аналогічного періоду.

- Це може створити проблеми в опалювальний сезон. За природними компонентами, за розрахунками водосховища не досягнуть того рівня, який дозволить повноцінно працювати в холодну пору року. Зазвичай ГЕС виробляють 9–10 мільярдів кіловатт-годин електроенергії. Цей показник може впасти до 6 мільярдів.

Через те, що минулої зими підстанції були зруйновані російськими обстрілами, не було можливості передавати через них великий обсяг енергії.

- Ця проблема, судячи з усього, перетягнеться і на цю зиму. Якщо до неї додасться ще й проблема з Укргідроенерго, може збільшитися частота та тривалість відключень електроенергії, - прогнозує Юрій Корольчук.