Дружня зустріч Ердогана і Путіна турбує Захід, є ще підводна частина айсберга, - NYT

Дружня зустріч президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана та російського диктатора Володимира Путіна змусила Захід задуматися.

Як повідомляє The New York Times, ще два місяці тому багато хто на Заході вважав, що Ердоган може відійти від своїх надто близьких відносин з Путіним.

Маневри Ердогана

Турецький лідер провів теплу зустріч із президентом США Джо Байденом, а потім дозволив групі командирів з "Азовсталі" повернутися на поле бою, чим розлютив Росію. Крім того, Ердоган припинив опиратися вступу Швеції в НАТО, посилюючи зусилля військового альянсу щодо ізоляції Росії.

Втім, у понеділок, 4 вересня, коли Ердоган і Путін стояли пліч-о-пліч у російському Сочі й говорили про подальше розширення партнерства між своїми країнами, не було жодних ознак серйозних змін у балансуванні пана Ердогана між Росією та Заходом. За їхніми словами, вони збільшуватимуть торгівлю та працюватимуть разом у питаннях енергетики, попри спроби союзників Ердогана по НАТО підірвати російську економіку та обмежити її доступ до світових енергетичних ринків.

Вони також обговорювали більш гостру геополітичну тему - відновлення угоди щодо дозволу на експорт українського зерна через Чорне море, - хоча про жоден конкретний прогрес не йшлося.

"Спільна поява лідерів ясно показала, що їхні відносини тривають і, швидше за все, продовжуватимуть розвиватися, головним чином тому, що обидві сторони можуть більше отримати від партнерства, ніж втратити", - пише видання.

Туреччина і Росія тісно переплелись

У той час як Росію ізолювали від Заходу, Туреччина стала життєво важливим каналом, відмовившись приєднатися до західних санкцій і продовжуючи доставляти вкрай необхідні товари до Росії. Для Туреччини, яка бореться з економічною кризою, Росія виявилася рятівним ринком та зміцнила економіку країни за допомогою відстрочених платежів за газ і депозитів у центральному банку.

"Що стосується Ердогана, то, на мою думку, він живе в найкращому з обох світів", - сказав Ахмет Касім Хан, професор міжнародних відносин в університеті Бейкоз у Стамбулі.

Турецькому лідеру вдалося вжити заходів, щоб догодити своїм союзникам по НАТО, наприклад, погодившись прийняти Швецію в НАТО та зустрітися Байденом, не ставлячи під загрозу численні переваги своїх відносин з Путіним.

Путін також виграє від свого відкритого спілкування з лідером країни НАТО, сказав Хан, оскільки це дає йому непрямий спосіб донести свої погляди до решти Альянсу.

"Якби я був у Кремлі, я б віддав перевагу члену Альянсу, який іноді перешкоджає і затягує вирішення питань, які мають тактичне значення для членів. Приємно мати таку неприємність серед своїх суперників", - зазначив Хан.

Відколи Росія вторглася в Україну, Відносини між Путіним і Ердоганом була головоломкою для західних політиків. Вони розвивалися у складній дипломатії навколо війни. Для Заходу Путін є агресором, а США та союзники по НАТО прагнули загальмувати його військову машину санкціями.

Ердоган зайняв більш складну позицію, засудивши вторгнення Росії та пропонуючи допомогу Україні, одночасно розширюючи економічні зв’язки своєї країни з Росією. Такий підхід надав Ердогану унікальну дипломатичну роль, дозволяючи Туреччині допомагати в обміні полоненими та зерновій угоді, яку він та інші вважають сприятливою доставкою продовольства до бідних країн. Але його відмова уникати пана Путіна розчарувала союзників по НАТО і змусила деяких політиків приватно поставити питання, на чиєму він боці.

Здавалося, влітку стало зрозуміло, що Ердоган хоче тепліших відносин зі своїми союзниками по НАТО. Під час зустрічі з Байденом він говорив про "новий процес" зі США, а потім привітав президента України Володимира Зеленського в Туреччині та сказав, що Україна "безсумнівно заслуговує на членство в НАТО", що є червоною лінією для Росії.

"Але в понеділок стало зрозуміло, наскільки переплелися Росія і Туреччина", - пише видання.

Таємниці зустрічі Ердогана і Путіна

Путін відзначив зростання товарообігу між Росією і Туреччиною за останні роки. Він згадав статус Туреччини як найкращого місця для російських туристів, яким зараз важко подорожувати кудись по Європі. Близько п'яти мільйонів росіян відвідали Туреччину минулого року, сказав Путін.

Дві країни дедалі активніше співпрацюють у енергетичних питаннях і планують це робити в майбутньому. Минулої зими Москва дозволила Ердогану відстрочити платежі за російський газ і дозволила турецькому уряду здійснювати деякі платежі не в доларах, послаблюючи тиск на резерви країни.

Зі свого боку, пан Ердоган з гордістю говорив про атомну електростанцію, яку Росія будує поблизу узбережжя Середземного моря в Туреччині, і висловив зацікавленість у другій.

Олександр Габуєв, директор Євразійського центру Carnegie Russia, сказав, що лідери, ймовірно, обговорили й інші питання. До складу делегацій обох країн увійшли голови їхніх центральних банків. Тож, ймовірно, сторони говорили про розширення торгівлі їхніми національними валютами. Експерт також відзначив присутність директора Федеральної служби з військово-технічного співробітництва РФ Дмитра Шугаєва, тобто, ймовірно, обговорювалися і військові питання.

"Є підводна частина айсберга, про яку ми не знаємо", - сказав Габуєв.

Попри розмови про розширення співпраці, двом лідерам не вдалося відновити чорноморську зернову угоду, яка була укладена за посередництва Туреччини та ООН минулого року. Росія вийшла з неї в липні, заявивши, що не отримала очікуваних переваг від угоди. У понеділок Путін заявив, що Росія відновить дію угоди, коли її вимоги будуть виконані.

З моменту виходу з угоди Росія часто атакувала українські порти та зернові комплекси. Востаннє це сталося в понеділок, коли російські безпілотники завдали ударів по складах та інших цілях на українській стороні річки Дунай в районі Одеси.

Туреччина і Росія раніше обговорювали створення газового хабу в Туреччині. Ця ідея подобається пану Ердогану як спосіб покращити слабку позицію Туреччини на світових енергетичних ринках, і це може дозволити Росії продавати свій газ країнам, які не будуть купувати його напряму.

Путін заявив у понеділок, що російський державний енергетичний гігант "Газпром" передав "дорожню карту" проекту своєму турецькому партнеру BOTAS.

Однак енергетичні експерти поставили під сумнів життєздатність пропозиції Путіна, спрогнозувавши, що ЄС не схвалить нові російські газопроводи або спробує збільшити постачання до Європи.

Європа доклала значних зусиль, щоб зменшити свою залежність від імпорту російського газу та знайти альтернативні джерела, наприклад поставки скрапленого природного газу зі Сполучених Штатів, Катару та інших країн.

Зустріч Путіна та Ердогана

Реджеп Ердоган і Володимир Путін зустрілися 4 вересня в російському місті Сочі. Повідомлялося, що вони, зокрема, обговорювали експорт українського зерна.

Пізніше спікер російського диктатора Дмитро Пєсков "обнулив" зустріч - заявив, що російська сторона не збирається нічого підписувати за підсумками зустрічі.

Ердоган за підсумками зустрічі заявив, що Туреччина прагне відновити роботу Чорноморської зернової ініціативи. Для відновлення цієї угоди Київ має "пом’якшити підходи" щодо взаємодії із Росією.