За війну доведеться платити: 4 варіанти, як усім світом витрусити гроші з росії

З початку повномасштабного вторгнення росія б'є фактично по кожній сфері життя в Україні, завдаючи шалених збитків. Ракети руйнують домівки, промисловість та інфраструктуру — мости підірвані, а дороги понівечені танковими гусеницями. Все це веде до одного висновку — росія має заплатити. Проте як саме отримати репарації та компенсації від країни-агресора — поки відкрите питання. Адже добровільно рф навряд чи це зробить.

На днях інвестиційний банкір Сергій Будкін оцінив 4 потенційних джерела отримання грошей від рф на відновлення. Серед способів — репарації, конфіскація активів росії на користь України та використання їх для фінансування відновлення, отримання доходів від тимчасово заморожених активів росії, фінансування від союзників, яке якось залежить від активів рф. "Телеграф" розбирається, що саме може зробити Україна для отримання грошей від країни-агресорки.

Чотири варіанти отримати гроші

Будкін стверджує, що перший варіант, репарації, можливий, коли є або поразка однієї з сторін у війні або мирна угода, частиною якої є якась сума виплат зі сторони росії на користь України. Але будь-який з двох сценаріїв зараз має невисоку ймовірність.

Другий варіант, тобто конфіскація активів росії на користь України та використання їх для фінансування відновлення, має кілька проблем. Треба рішення суду або арбітражу, який має юрисдикцію над країною, в якій розташовані активи, що конфіскуються. А такі процеси займають дуже довго, коштують дуже багато, а їхній результат не є завжди передбачуваним. Конфіскувати можна тільки активи, які належать рф як суверенній державі, і які можна знайти в тих країнах, які визнають рішення суду, що виніс рішення на користь України як позивача. А це перш за все дипломатичні установи.

Третім способом є отримувати доходи від тимчасово заморожених активів. Він є найбільш доступним, але коштів може не вистачити на всі потреби — тобто дадуть сотні мільйонів, коли потрібні мільярди.

Ну і четвертим варіантом є фінансування від союзників, яке якось залежить від активів росії, що перебувають під юрисдикцією або на території союзників. І останній варіант інвестиційний банкір назвав найімовірнішим, щоб отримати доступ до великих грошей. Вони будуть де-факто грошами росії, але де-юре такими не будуть. Зараз це – те, над чим б’ються найкращі юридичні мізки в ЄС та США, але юридично виваженого рішення вони ще не знайшли.

А у вільний між пошуками варіантів час Будкін радить звертатися у всі можливі судові інстанції та переслідувати росію та всіх російських олігархів, де це тільки можна. Також він звертає увагу на те, що заарештовані активи мають ризик бути розблокованими назад після виборів. Рішення суду, яке підтверджує правомірність арешту, зробить їх розблокування важчим. Щодо олігархів, Будкін радить подавати в суд від імені держави та постраждалих (приватних осіб та бізнесів).

Репарації

Ця схема здається найзрозумілішою: росія програє, володимир путін із кислим обличчям за день до поїздки в Гаагу виписує Україні чек і все завершується геппі-ендом. Але така картинка, на жаль, поки лише фантасмагорична. Як пояснювала "Телеграфу" заступниця міністра юстиції Ірина Мудра, поки нема ні переможеної сторони, ні переможця, нема бажання агресора припустити, що він зобов'язаний сплатити репарації. Тому доречніше говорити про інші варіанти — не про класичні репарації, а про компенсації.

До того ж репарації сплачують на користь держави, а не окремих постраждалих. Після Другої світової репарації сплачували промисловими товарами, будматеріалами, обладнанням для заводів і фабрик, технологіями, будівництвами критичних об'єктів на території СРСР.

"росія, принаймні за цього політичного керівництва, ніколи не змириться з тим, що потрібно щось сплачувати Україні. Можливо, це будуть наступні покоління, але про це ми зараз не говоримо. Тому коли ми після повномасштабного вторгнення почали роздумувати, а який же юридичний інструмент дати людині чи державі, щоб компенсувати збитки, то шукали серед діючих механізмів: Європейський суд з прав людини, Міжнародний суд ООН, міжнародні арбітражі, національні суди", — пояснювала Мудра, додавши, що жодна з них не забезпечує ефективної і швидкої виплати компенсацій за збитки, завдані у воєнний час.

Для репарацій обов'язково треба угода, а компенсація збитків починає поступати тільки після неї, пояснював голова правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігор Бураковський. Повоєнна мирна угода мала б зафіксувати фіксує зобов’язання рф компенсувати завдані збитки. Плюс в угоді має бути прописаний чіткий механізм міжнародного примусу рф сплатити репарації Україні і покарання за відмову.

Конфіскація активів рф на користь України

Сергій Будкін зазначає, що це здається найбільш бажаним для України сценарієм, але вимагає неймовірних бюрократичних зусиль:

• рішенням суду або арбітражу, який має юрисдикцію над країною, в якій розташовані активи,
• суди тривають дуже довго, коштують багато,
• активів росії як держави не так вже й багато, їх треба шукати в тих країнах, які визнають рішення суду, що виніс рішення на користь України як позивача. В історії є тільки два випадки, які можна до деякої міри використати в цьому контексті, обидва були в США. Один – це історія з золото-валютними резервами Венесуели, які були в США, і які були спочатку заморожені, а потім США передали їх у використання іншій стороні. Другий – це історія з золото-валютними активами Афганістану в розмірі 7 мільярдів доларів, які було заморожено в США після падіння президента Ашрафа Гані та приходу до влади Талібану.

Як зазначила Ірина Мудра у Facebook, це пріоритетний на сьогодні шлях, яким йде Україна та пояснила, які юридичні інструменти існують для отримання компенсацій (не репарацій) за завдану шкоду. До судових входять лише чотири способи: ЄСПЛ, Міжнародний суд ООН, інвестиційні арбітражі та нацсуди. На жаль, усі вони не забезпечують швидкого і повного отримання компенсацій.

Щодо ЄСПЛ:

• Україна з 2014 року подала 5 (на сьогодні 4 через об’єднання двох справ в одне провадження) позовів до рф щодо порушення Конвенції про захист прав людини. Останній позов стосується повномасштабного вторгнення, яка на сьогодні об’єднана зі справою "Україна та Нідерланди проти росії". Мін'юст буд вимагати компенсацію за завдану громадянам та приватним юрособам шкоду майну (порушення права власності), початково вказали орієнтовно 80 млрд дол.
• Відсутні інструменти виконання таких рішень. росія не є стороною Конвенції і не є членом Ради Європи.
• В ЄСПЛ знаходиться більше 2 тис. індивідуальних рішень проти рф, які не мають жодних перспектив виконання.
• Практика винесення єспл рішень в міждержавних спорах щодо присудження компенсацій в міждержавних справах доволі скупа.

Щодо МС ООН:

• Ініціювати спір Україна може 3 конвенцій: Міжнародна конвенція про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, Міжнародна конвенція про боротьбу з фінансуванням тероризму та Конвеція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього.
• Україна звернулася до МС ООН щодо двох перших конвенцій ще в 2017 році (триває розгляд по суті), щодо третьої конвенції Україна отримала наказ про тимчасові заходи, які повинна була виконати росія ще в березні 2022 року. росія відмовилася виконувати.
• Репарації будуть заявлені Україною у всіх 3 справах на пізніших стадіях розгляду.

Інвестиційні арбітражі:

• позови можуть бути подані приватними інвесторами.
• Україна розглядає можливість заявити state-to-state claim проти рф (ст.10 BIT), проте це має відбуватися в рамках дипломатичного захисту інвестицій постраждалих приватних інвесторів (не самої держави).
• Прецедентів подачі позовів від приватних інвесторів до рф за втрачені кримські активи вже є вдосталь (Нафтогаз, Укренерго, Укрнафта тощо).
• Поданих позовів щодо втрачених активів на окупованих східних територіях – поки 0 через юридичні нюанси.
• Подання інвестпозовів щодо майна, втраченого в результаті військових дій на підконтрольній території України – безперспективно.

Національні суди:

• Громадяни чи компанії можуть звертатися до суду України про відшкодування шкоди, завданої в результаті збройної агресії. Але такий висновок не дуже допомагає на міжнародній арені. Виконати рішення українського суду за кордоном буде вкрай складно
• В Україні не багато російських державних активів. На сьогодні жодних проваджень по виконанню винесених в Україні рішень про стягнення компенсації з рф не зареєстровано.

Мін'юст працює над запуском міжнародного Реєстру збитків в рамках нової організації, яка має розглядати заяви постраждалих, присуджуючи суму компенсації. Створення такої організації було схвалено ООН спеціальною резолюцією Генасамблеї ще в листопаді 2022 року. Угоду підписали понад сорок країн, останньою до реєстру приєдналася Швейцарія. За компенсацією збитків в рамках цього механізму можуть звернутися не лише фізичні та юридичні особи, а й держава Україна. На сьогодні основний трек уряду України – якнайшвидший запуск міжнародного реєстру збитків та визначення разом з партнерами правових підстав для укладення договору про створення комісії та компенсаційного фонду, який має наповнюватися в першу чергу російськими активами.

Доходи від заморожених активів

Заморожені в інших країнах російські активи можуть приносити прибутки на користь України. Але розмір фінансування з цього джерела відносно усіх потреб на відновлення невеликий, підкреслює Будкін.

Приміром, пропозиція, яку розглядає Європейський Союз, передбачає спрямування відсотків, отриманих від заморожених російських активів в Україну. Але юрисконсульт з організації Razom for Ukraine Юлія Зіскіна каже, що це становитиме 3 мільярди доларів на рік. Тобто, цього недостатньо. Що цікаво — кремль чинить спротив навіть цим спробам. москва збирається розцінювати як крадіжку використання Євросоюзом та іншими країнами російських активів для підтримки України, погрожуючи судом.

Український Мін'юст копає і в цьому напрямку та працює з різними країнами. За словами Ірини Мудрої, в ЄС думали, як використовувати заморожені активи: реінвестувати з метою отримання дивідендів (кошти йдуть в Україну) чи запровадити спеціальний податок на прибуток від них. Перший варіант виявився складнішим та не був підтриманий з боку Німеччини та Європейського Центрального Банку. Другий варіант обговорювали на останньому саміті Європейської Ради в червні — пропонували використовувати заморожені активи Центробанку рф, які продовжують приносити прибуток. За даними бельгійського депозитарію Euroclear, в якому зосереджено близько 180 мільярдів євро заморожених російських активів, в 2022 році прибуток від таких активів склав 822 мільйони євро, а у першій половині 2023 року – 1.74 мільярди євро. Україна чекає пропозицію Єврокомісії з цього питання.

Канада першою впровадила законодавство про конфіскацію активів рф, тривають процедури конфіскації літака АН-154 Волга-Днепр і активів Абрамовича. На розгляді Сенату США перебуває текст законопроєкту щодо конфіскації суверенних активів рф "Rebuilding Economic Prosperity and Opportunity for Ukrainians Act (REPO for Ukrainians Act)", який підтримує концепцію створення міжнародного компенсаційного механізму відшкодування збитків, завданих збройною агресією російської федерації проти України. В США на сьогодні очікується рішення Блінкена на передачу конфіскованих Мін’юстом у Костянтина Малофєєва 5,4 млн дол. Україні.

Загалом США від початку великої війни арештували активи російських олігархів в інших країнах на понад 1 млрд доларів, передає CBS News. А заступниця генерального прокурора США Ліза Монако сказала, що прагне отримати від Конгресу повноваження, які дозволять використовувати отримані кошти на користь українського народу.

Активи рф, що перебувають під юрисдикцією союзників

Будкін пояснює, що цей сценарій справді відкриває шлях до отримання Україною великих грошей. Варіант передбачає отримання фінансування Україною від союзників від активів росії, що перебувають під юрисдикцією або на території їхніх країн. Гроші будуть де-факто грошами росії, але де-юре такими не будуть. Проте над механізмом треба попрацювати.

Раніше "Телеграф" писав, що іпсля перемоги у війні з росією Україна може вимагати від агресора репарацій,розмір яких становитиме не менше 1 трлн доларів, які наша економіка втратила внаслідок російського вторгнення.