Корнієнко - про закритий реєстр декларацій: Є питання, як це далі буде сприйматися

Про це заявив в ексклюзивному коментарі Українському Радіо перший заступник Голови Верховної Ради Олександр Корнієнко.

"Вчора (5 вересня — ред.) досить бурхливо та довго обговорювали закон про декларування, ми його ухвалили. На жаль, ми прийняли його з закритими деклараціями. Я голосував за правку, яка відкриває реєстр. Але таких колег, як я, виявилось тільки 199 разом зі мною, і ми не змогли це рішення ухвалити. Тому тепер є питання, як далі цей закон буде сприйматися. Дійсно, є антикорупційні органи й активісти, які кажуть, що бажано було б відкрити реєстр. Про це кажуть і наші партнери, зокрема G7 та представники Євросоюзу", - сказав Корнієнко.

Він додав, що ще один закон із цього пакета найближчим часом обговорюватиметься парламентом.

"Це закон про так званих ПЕП - політично означених персон. Це стосується невеликої кількості людей у країні. Це топкерівники, міністри, депутати, депутати місцевих рад, керівники партії. Але з іншого боку, також це є вимога наших партнерів, тому що це законодавство, яке працює в усій Європі. Й воно скрізь працює однаково, і там діє принцип, що якщо ти бодай раз у житті був на державній посаді, ти далі в тому чи іншому варіанті підпадаєш під посилений фінансовий моніторинг, бо ти міг скористатися своєю посадою для незаконного збагачення, відмивання коштів. Це стосується і близьких цієї особи. Декларування існує вже не перший рік. І всі розуміють, що дружина - це невід'ємна частина життя публічної особи. Діти й батьки теж мають підпадати під монітори. Ми розуміємо, які схеми корупціонери часто використовують, зокрема в Україні", – зазначив політик.

Корнієнко наголосив, що всі ці речі дуже важливі для відкриття перемовин із ЄС.

За його словами, у плані виконання семи євроінтеграційних рекомендацій "ми достатньо непогано просунулись". "Дві обіцянки зараховані, ще дві на етапі 95%. Але те, що стосується боротьби з корупцією та відмиванням коштів, — це завжди наших європейських партнерів турбує та продовжує турбувати. Ми чули досить симптоматичну заяву президента дуже дружньої до нас Литви. І коли вже такі близькі друзі, які з нами і в горі, і в радості, і всі свої гроші розділили з нами, кажуть: "Хлопці, вам треба щось вирішувати із цією корупцією, бо не буде можливості допомагати", то ми маємо тут концентруватися і всі ці рішення активно ухвалювати", - сказав перший заступник Голови ВР.

Як повідомлялося, президент Литви Гітанас Науседа в ефірі LRT зазначив, що корупція в Україні значно впливає на західних партнерів при ухваленні рішень про постачання зброї Києву.

28 лютого 2022 року Президент України, Прем’єр-міністр та Голова Верховної Ради підписали заявку на членство України у Європейському Союзі. 17 червня Єврокомісія її погодила та дала сім рекомендацій - що треба виконати Україні, аби стати членом ЄС. Це: реформа Вищої ради правосуддя (ВРП) та Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС), реформа Конституційного суду, антикорупція — призначення керівників Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) та Національного антикорупційного бюро України (НАБУ), боротьба з відмиванням коштів, антиолігархічна реформа, ухвалення закону про медіа, завершення реформи законодавства щодо нацменшин.

Фото: Євген Котенко