Небезпечний демарш: як росія помститься Вірменії за вихід з-під контролю та зближення з США

Протягом останніх декількох днів офіційний Єреван зробив низку гучних заяв, пов'язаних із безпековими питаннями країни і участі в них росії. Зокрема, Вірменія відкликала свого представника Віктора Біягова з ОДКБ, анонсувала спільні військові навчання Eagle Partner 2023 зі США і констатувала, що ставка на гарантії безпеки виключно від рф була стратегічною помилкою. Одночасно з цим стало відомо про візит дружини Нікола Пашиняна у Київ для участі в саміті перших леді та джентльменів, а також надання першої з початку повномасштабної війни гуманітарної допомоги Україні з боку офіційної Вірменії.

"Вишенькою на торті" стало звернення президента Європейського комітету з розвитку НАТО Ґюнтера Фелінґеа до вірменського уряду із закликом вступити до Північноатлантичного альянсу. То чому маленька, але горда країна Закавказзя вирішила нарешті вийти з тіні "великого брата" і якої реакції на втрату сателіта слід очікувати від кремля, "Телеграф" запитував у політичних та військових експертів.

Мотиви Вірменії

Тяжінню вірменського уряду до росії, котре тривало протягом десятиліть і набуло свого апогею за президентства екс-глави держави Сержа Саргсяна, ймовірно, настав кінець. З приходом до влади лідера оксамитової революції, прем'єр-міністра Нікола Пашиняна 2018 року, Вірменія почала поступово змінювати курс на Захід, ставлячи під запитання доцільність членства в ОДКБ та Євразійському економічному союзі.

Політик неодноразово зазначав, що надто тісне партнерство з рф в економічних і безпекових питаннях загрожує національній безпеці та суверенітету держави, і характеризував ці стосунки як "відносини того, хто говорить, і того, хто слухає".

Остаточний дрейф від росії Вірменія почала після своєї поразки у війні в Нагірному Карабасі 2020 року. Москва не лише не виконала надані Єревану гарантії безпеки в рамках членства в ОДКБ, а й відверто "грала" на два фронти, продаючи озброєння Азербайджану та зливаючи дані вірменської розвідки ворожій стороні.

Почавши повномасштабну війну проти України, росія остаточно втратила партнерську привабливість в очах Вірменії, адже сьогоднішні військові можливості рф не дозволять їй захистити партнерів по ОДКБ, навіть якщо вона дійсно цього захоче, впевнений політичний експерт Петро Оліщук.

"Уряд Вірменії розуміє, що в питаннях гарантій безпеки, територіальної цілісності та суверенітету розраховувати можна виключно на Захід. Тому сьогоднішні заяви і кроки офіційного Єревана є цілком логічними і повністю відповідають національним інтересам. Для росії це стане ударом по репутації, адже просто зараз ми бачимо наочний приклад втрати геополітичного впливу рф через банальний дефіцит ресурсів для його підтримання. Якщо Вірменії вдасться це переорієнтування, з часом тим же шляхом можуть піти й інші сателіти рф. Наприклад, Казахстан або Білорусь, коли режиму Лукашенка прийде кінець", – каже аналітик в коментарі "Телеграфу".

Попри те, що росія має ще чимало історичних, економічних і пропагандистських "гачків", за допомогою яких буде утримувати Вірменію під своїм впливом ще деякий час, сьогоднішні рішення офіційного Єревана свідчать про початок тектонічного руху в стосунках між державами, впевнений політичний аналітик Дмитро Левусь.

За словами експерта, наративи про те, що Вірменія не може існувати без "заступництва" рф, рівнозначні міфам про велич російської армії та фатальну залежність Європи від російських енергоносіїв.

"Кардинальна зміна політичної орієнтації Вірменії на Захід можлива. Так, це зажадає важких компромісів з Азербайджаном, але приєднавшись до української "Формули миру" і побудувавши нові стосунки з сусідніми державами, Єреван цілком здатен розвиватися, йдучи власним шляхом", – каже Дмитро Левусь в коментарі "Телеграфу".

Росія буде мститися чужими руками

Військові навчання Eagle Partner 2023, які Вірменія проведе спільно з США на своїй території, очікувано викликали незадоволення в кремлі. Реагуючи на новини із Закавказзя, прессекретар володимира путіна Дмитро Пєсков висловив "настороженість".

"По навчаннях, безумовно, такі новини викликають настороженість, особливо в нинішній ситуації. Тому глибоко будемо аналізувати ці новини і відстежувати ситуацію", — сказав кремлівський речник.

Розширення кордонів НАТО завжди було одним із найбільших страхів росії і стало офіційним приводом для повномасштабного вторгнення держави-окупанта в Україну. Попри те, що розмови про членство Вірменії є радше грайливим реверансом з боку Заходу, аніж реальним запрошенням, сам факт погляду колишнього сателіту в бік Альянсу може неабияк роздратувати росію.

За словами політолога та військового аналітика Дмитра Снєгирьова, елементи військового шантажу на адресу Вірменії з боку рф можна спостерігати вже зараз. Для тиску на Єреван кремль очікувано використовує Азербайджан.

"За даними російських ЗМІ, в Гюмрі було нібито зафіксовано провокацію проти російської бази. Це свідчить про створення росією штучних прецедентів для проведення так званих відплатних акцій. Крім того, обов'язково буде використано головну больову точку Вірменії — Нагірний Карабах, на який претендує Азербайджан.

Так, це не визнана світом республіка, проте місцеве населення складається з етнічних вірмен, вони мають історичний зв'язок із цими землями. До активізації військових дій Баку спонукає саме росія. Вона умисно не розблоковує коридор між Вірменією та Нагірним Карабахом, який перебуває під контролем азербайджанських військ. Хоча, згідно з умовами тристороннього договору про припинення бойових дій, рф взяла на себе зобов'язання з убезпечення місцевого населення та розблокування коридору. Буцімто для цього там і був розміщений військовий контингент рф", – пояснює експерт в коментарі "Телеграфу".

Ба більше, протягом останньої доби Азербайджан активно перекидає в бік Нагірного Карабаху додаткові підрозділи збройних сил. Бронетанкові колони, що підходять до кордону з Вірменією, непрозоро натякають на ймовірність ескалації конфлікту вже найближчим часом.

За словами Дмитра Снєгирьова, у відповідь на заяви вірменського уряду росія фактично дала карт-бланш режиму Ільхама Алієва на подальше військове повернення територій Нагірного Карабаху до складу Азербайджану. Кремль продовжить підтримувати Баку у тих же обсягах, що й раніше, але без офіційного військового втручання, адже починати операції на території Карабаху власними силами росія не може фізично — усі ресурси кинуто на війну з Україною.

"Це питання блокує американська сторона, яка раніше неодноразово виступала проти планів Алієва. Сполучені Штати розглядають Вірменію як свій "блокпост" на території Закавказзя. Можливості вірменської армії обмежені в сенсі залежності від російського постачання, в решті аспектів вона досить потужна. Якщо станеться диверсифікація постачання зброї, характер військових дій зміниться і Вірменія вистоїть. Крім того, Заходом будуть задіяні певні механізми стримування подальших ескалаційних дій в цьому регіоні", – каже експерт.

Провал бліцкригу в Україні завдав росії серйозних репутаційних, військових та економічних втрат. Сателіти рф почали усвідомлювати, що за їхнім "старшим братом" не стоїть нічого, окрім імперських амбіцій володимира путіна. Сьогоднішня росія – загарбник-невдаха, який вже не може ані переконати своїх жертв у власній могутності, ані залякати їх головорізами, ані підкупити.

Якщо Вірменії все ж вдасться вийти з-під контролю рф, це стане сигналом для інших пострадянських держав. Залучившись підтримкою Заходу, одна за одною вони відколюватимуться від росії, остаточно позбавляючи володимира путіна бодай якогось політичного впливу і розхитуючи його позиції серед російських еліт та населення.