WP: Росія змогла сповільнити наступ України, тому що вчиться на помилках

Через 3 місяці після початку контрнаступу армії України російські окупаційні війська в основному змогли утримати свої позиції, часто врахувавши минулі помилки.

Вони відновили розбиті підрозділи, замінили їх новими і перейшли від широкомасштабних атак до оборони добре укріплених ліній фронту, демонструючи, що, незважаючи на великі втрати, Москва готова окопатися надовго і чекати, поки рішучість західних прихильників України не зменшиться.

«Відносно добре організована оборона знаменує собою повернення до давньої російської військової доктрини і відхід від підходів перших днів війни, коли Росія надмірно розтягувала свої сили у виснажливому просуванні на території, які вона не могла утримати. І їй довелося заплатити за це велику ціну», - пише Washington Post.

«Це приклад адаптації. Вони використовують свій досвід цієї війни, щоб загнати українські сили в глухий кут», - сказав виданню російський військовий аналітик Ян Матвєєв, який представляє Фонд боротьби з корупцією, заснований ув'язненим російським опозиціонером Алєксєєм Навальним.

Минулого року російські військові зазнали великих втрат на тлі хаотичного наступу, а деякі підрозділи, за оцінками США, були майже повністю знищені. Але Росія змогла відновитися, незважаючи на ознаки низького морального духу і безладу у вищих ешелонах військового керівництва після червневого заколоту найманців з «Вагнера». Виснажені підрозділи були поповнені за рахунок «часткової мобілізації», в ході якої були призвані сотні тисяч чоловіків, а також за рахунок вербування у в’язницях. Цей метод російська армія перейняла в ПВК «Вагнер».

Міністерство оборони Великої Британії навесні підрахувало, що Росія може відправити на поле бою приблизно таку ж кількість військ, як і на початку вторгнення: близько 200 тисяч, розподілених між 70 бойовими полками і бригадами, організованими в 5 адміністративних «округах», які захищають лінію фронту.

Приблизно половина російських сил зосереджена на північному сході, про що свідчать  останні українські оцінки, тобто далеко від центру контрнаступу. Традиційна військова теорія говорить, що для досягнення успіху наступаючій стороні потрібна щонайменше втричі більша кількість солдатів, ніж у армії, яка обороняється.

«Всі використовують цю цифру, і всі її ненавидять. Але в такій ситуації, як ця, з підготовленою обороною, потрібно більше, 3 три до 1. Це може бути 6 до 1, 10 до 1», - сказавофіцер морської піхоти США у відставці Марк Канчіан, який зараз обіймає посаду експерта з питань оборони Центру стратегічних і міжнародних досліджень.

Російські втрати були нерівномірно розподілені. Москва кидала в бій одні підрозділи або цілі округи, але при цьому притримувала інші. Західний військовий округ Росії, задуманий як передова сила країни проти НАТО, зазнав значних втрат на початку війни.

Підрозділи з цього округу включно з колись елітною 1-шою гвардійською танковою армією і 6-ю загальновійськовою армією беруть участь у наступі на Куп'янськ, - сказала, аналітик Інституту вивчення війни Кароліна Хірд. Виснажені підрозділи, схоже, були відновлені за рахунок призовників.

«Вони ледве нагадують те, чим були раніше», - сказала Хірд, додавши, що 1-а гвардійська танкова армія відступала так швидко минулого року, що стала «найбільшим донором танків для ЗСУ».

Однак Південний військовий округ Росії, який взяв на себе основне завдання з оборони окупованої території в Запорізькій області, на початку російського вторгнення перебував у резерві. Тому він зміг зустріти контрнаступ України свіжими, але досвідченими силами.

«Ці солдати витратили місяці на те, щоб окопатися, готуючись саме до такого типу оборонних операцій», - сказала Хірд.

Південний військовий округ, який відповідає в Росії за територію, що межує з Україною і Грузією, був «розплідником» інновацій і показав кращі результати, ніж інші округи. Таку оцінку дав аналітик зі Служби іноземних військових досліджень Чарльз Бартлз.

Росія відправила мотострілецькі бригади, які налічують близько 8 тисяч піхотинців, а також важке озброєння, таке як танки і артилерія, для захисту своїх ліній фронту на півдні. За даними аналітиків з відкритих джерел, російська оборона поєднує недосвідчені підрозділи, що складаються з колишніх в’язнів, і більш елітні підрозділи російського спецназу.

Навіть минулого року російські війська «все ще думали, що вони можуть знову піти в наступ і захопити значну частину або навіть всю Україну», - сказав Канчіан. «

«Зараз вони намагаються втримати те, що вже захопили», - додав експерт.

На Запоріжжі окупаційні війська за рік не досягли жодних успіхів. Натомість вони витратили місяці на будівництво багаторівневих укріплень. Такий підхід - це повернення до традиційного російського військового мислення, яке передбачає зосередження на підготовці до оборонних операцій через страх перед нападом із Заходу.

«Підготовка таких оборонних позицій - це те, що командири розуміють і вбивають собі в голову ще з курсантських часів», - сказала Дара Массікот, військовий аналітик з американського аналітичного центру Rand Corp.

Мета багатошарових оборонних ліній Росії - сповільнити і виснажити українські сили. Навіть якщо вони прорвуться через першу лінію фронту, їм доведеться боротися зі свіжими російськими силами, що закріпилися на другій або третій лінії.

Інтенсивне використання Росією наземних мін грає ключову роль в її обороні. Російські війська використовують систему мінування «Земледелие», яка розкидає міни з ракет. Це дозволяє швидко повторно мінувати очищені ділянки. Також окупанти використовують заміновані траншеї і штабелі мін, щоб ввести в оману українські війська. Артилерія Росії теж грає важливу роль. Washignton Post пише, що ці сили вважаються високотехнологічними, здатними визначати нові цілі і розпочинати атаки за лічені хвилини.

Втім, хоч російські військові здаються здатними організувати грамотну оборону, є ознаки того, що вони все ще страждають від серйозних проблем. За словами Джеймса Ренда, військового аналітика з приватної розвідувальної компанії Janes, Росія іноді влаштовує атаки на рівні взводу, залучаючи до них лише 3 танки і кілька десятків солдатів. Така стратегія може бути правильною, але також говорить про нестачу ресурсів.

«Їм дуже не вистачає бронетехніки для розгортання», - сказав Ренд.

Розвідувальна група Oryx, яка стежить за даними з відкритих джерел, повідомила, що підтвердила втрату Росією 2296 танків у цій війні. Це більше половини від того парку, який був у неї на початку вторгнення.

Нинішня стратегія Росії може зіткнутися з новою хвилею викликів. Хоч такі підрозділи, як 58-а армія, були свіжими, коли почався контрнаступ, вона перебуває під ударами вже кілька місяців, - каже Массікот. Росія, схоже, прагне «перемолоти підрозділи до такої міри, що вони перестануть бути боєздатними».

Минулого місяця російський командир підрозділу заявив, що його звільнили з посади через критику такого кривавого підходу. Москва може грати у вичікувальну гру, розраховуючи на виснаження українських сил або на те, що Захід втратить віру. Однак деякі українські посадовці стверджують, що Росія не відмовилася від захоплення територій і що Куп'янськ - це лише початок.

«Ми чітко розуміємо, що ворог не відмовився від своїх хворобливих сподівань на окупацію всього регіону», - сказав виданню голова Харківської ОДА Олег Синєгубов.