Подати лапу допомоги: чи буде Україні повноцінне донорство крові тварин

Для багатьох українців домашні улюбленці — це більше, аніж просто тварини. Вони стають членами нашої родини, дарують вірність і безмежну любов. Проте їхнім життям можуть загрожувати вірусні хвороби, отруєння, аварії на дорогах і навіть укуси кліщів. У багатьох випадках, щоб врятувати своїх пухнастих членів родини, потрібно вчасно надати їм медичну допомогу. А іноді останньою надією на порятунок стає переливання крові.

Раніше в більшості міст України такі процедури були маловідомими чи недоступними, тож часто власники тварин шукали донорів самостійно. Зазвичай це відбувалося через знайомства та запити у спільнотах і, на жаль, цей процес є вельми затратним щодо часу.

Однак нещодавно українські ветеринари та волонтери наважилися змінити ситуацію й об’єднатися в глобальній платформі для переливання крові тварин. Про це повідомив всеукраїнський гуманістичний рух UAnimals.

"Телеграф" розповідає, як і де в Україні працює донорство для тварин і наскільки етичним є нехтування інтересів тварин в контексті переливання крові?

Як працює алгоритм донорства

Люди не можуть бути донорами для тварин. Коти можуть бути донорами лише для котів, а собаки — для собак (у рідкісних критичних випадках собачу кров можуть перелити коту). Особливими вимогами є:

• повна вакцинація;
• відсутність хронічних захворювань;
• вага від 25 кг і вік від двох до семи років — для собак;
• вага від 4,5 кг і вік від двох до шести років — для котів.

Донорство — це нескладна процедура і передбачає прості кроки. Спочатку треба заповнити анкету, розповісти про себе і свою тварину; вказати, шукаєте донора чи готові ним стати? Щойно з’явиться потреба в крові або знайдеться донор для вашої тварини — вам прийде сповіщення. Якщо ваша тварина готова дати лапу допомоги, вам треба підтвердити це й отримати контакт друга, якому ви потрібні. Після цього залишиться відвідати клініку і провести всі процедури.

Дарування крові тварини — гуманна ініціатива чи експлуатація?

Раніше в Україні було лише декілька локальних банків крові. Тепер у нас працює глобальна ініціатива, тож долучитися можуть навіть найменші населені пункти. До платформи вже приєдналося 164 донори із 47 міст України. А з 1 вересня почали приймати заявки від тих, хто шукає донорів. Сама процедура безоплатна. Однак в деяких локальних банках крові пропонують фінансову винагороду за дарування крові.

Сама ідея є надзвичайно важливою, адже вона може врятувати чимало життів. Однак деякі власники чотирилапих вбачають у ній негуманний підхід, адже тварини не можуть відповісти, чи бажають бути донорами.

Тож "Телеграф" звернувся до зооюриста із запитанням про етичність цієї практики. Як пояснила віце-президентка АЗОУ Марина Суркова, важливу роль відіграють права тварин.

— Згідно із законодавством, тварини — це річ. Тобто вони є не суб’єктами, а лише об’єктами права. Їх можна продавати, дарувати, купувати тощо. Тому у тварини ніхто ніколи не питає — хоче вона бути власністю того чи іншого власника, чи не хоче. Питання дійсно етичне, але до тварин воно, на жаль, поки що не працює, — каже зооюристка.

За словами фахівчині, законів чи нормативів, які регулюють донорство тварин в Україні, нема. Є лише закон про захист тварин від жорстокого поводження. І там прописані основні положення, які захищають тварин, але про донорство там не йдеться.

— Тому я дивлюся на цю ситуацію ще й з особистої точки зору, як зоозахисниця. Наприклад, я вважаю, що така процедура має бути лише безоплатною. Адже люди почнуть використовувати тварин для наживи, експлуатації та зароблянні грошей. У разі якщо така процедура безоплатна, то вона буде проводитися виключно у разі порятунку тварин, — підкреслює Марина Суркова.

При цьому у Києві, наприклад, діє приватна ветклініка Зоолюкс, яка має власний банк крові. Тут власники тварин, які беруть участь у процедурі донорства, отримують фінансову винагороду.

"Телеграф" звернувся до представників клініки, щоб дізнатися, чи контролюють вони такі виплати.

— Люди справді отримують гроші та можуть робити з ними все, що захочуть. Вони можуть залишити їх собі, закинути на картку свого улюбленця в нашій мережі чи відправити на благодійність. Чи не зловживають люди тваринами, скажу: перед кожною здачею крові тварин оглядають і їм роблять аналіз крові, щоб зрозуміти, чи відновився донор після минулої процедури. Якщо результати аналізів нам не подобаються, ми кажемо власнику, що треба почекати. Або якщо є якісь питання по загальному стану тварини.

Ми маємо бути впевнені, що донор крові клінічно здоровий за всіма параметрами. Люди не можуть принести для донорства кота, який погано виглядає і йому зле, — каже керівниця банку крові ВК "Зоолюкс" Марія Якимчук.

У підсумку, суть такої політики полягає в тому, що процедура донорства є дуже потрібною. А фінансовий стимул сприяє більш ефективному пошуку донорів. Однак багато що залежить від моральних цінностей, які сповідують як власники клінік, так і власники тварин.