/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F137%2F0cc66b764dd27a039ed2d2443a1ba0cf.jpg)
Рецензія на серіал «Спецоперації: Левиця» / Special Ops: Lioness
Нещодавно на платформі Paramount+ завершився показ 8-серійного шпигунського трилера «Спецоперації: Левиця», де зіграли такі відомі актори, як Зої Салдана, Ніколь Кідман та Морган Фрімен. У цій рецензії розповідаємо, що становить новий проєкт Тейлора Шерідана та що він може запропонувати глядачу.
Плюси:
серіал з першого епізоду пропонує в міру захопливу історію з достатньою кількістю напружених моментів, хороші виступи Зої Салдани та Лейсли Де Олівейри, спроба авторів показати різні сторони професії шпигуна, що додає драматизму та багатошаровості оповіді
Мінуси:
багато дурних вчинків від персонажів та сумнівних сюжетних ходів від сценаристів, екшена можна було дати трохи більше, Кідман та Фріман потрібні лише для статусу та залучення додаткової аудиторії, слабенька політична складова
«Спецоперації: Левиця» / Special Ops: Lioness
Жанр шпигунський трилер, драма, бойовик
Режисери Джон Гіллкоут, Ентоні Бірн, Пол Камерон
У ролях Зої Салдана, Лейсла Де Олівейра, Майкл Келлі, Ніколь Кідман, Морган Фріман
Прем’єра Paramount+
Рік випуску 2023
Сайт IMDb
Через те, що командувачка елітним спецзагоном «Левиця» Джо особисто не перевірила нову підлеглу на наявність тату, останню було викрито у таємній місії на Близькому Сході. Як наслідок, на ворожий сховок довелося скерувати ракету, від якої в тому числі загинула й агентка під прикриттям.
Отримавши догану від керівництва, Джо береться за наступну місію, суть якої полягає у тому, щоб втертися в довіру до дочки нафтового магната, пов’язаного з тероризмом. На нього ЦРУ полює вже багато років. Так управління зможе наблизитися до цілі та ліквідувати її. Для виконання цього надскладного завдання Джо вербує солдатку батальйону морської піхоти Круз Мануелос.
Ця вольова дівчина втекла від бойфренда-аб’юзера та показала видатні результати під час здачі нормативів, причому за чоловічими показниками. Втім, хороша фізична форма — ще не запорука успіху, адже новоявлена шпигунка повинна бути готова до майбутніх випробувань в першу чергу психологічно.
Невтомний Тейлор Шерідан продовжує видавати один амбітний проєкт за іншим, причому як в плані серіалів («Єллоустон» та його спінофи, «Король Талси», «Мер Кінгстауна»), так і фільмів («Сікаріо», «Будь-якою ціною», «Вітряна ріка»).
Цього разу сценарист відмовився від звичного для себе сетингу (нео)вестерну або ж кримінальних походеньок та занурився у нетрі шпигунських ігор, приправлених політичним контекстом та нальотом мілітаризму.
Для тих глядачів, котрі поведуться на відверто мілітаристський постер (див. головну картинку) та очікуватимуть крутого бойовика, тут ловити нічого. Щобільше, дозволимо собі незначний спойлер, увесь видовищний екшн відбудеться у перші п’ять хвилин, а далі піде некваплива тягуча історія, насичена декількома сюжетними лініями та різними аспектами шпигунського життя-буття.
kirill
Однак найбільшою проблемою творіння Шерідана виявляється не відсутність динаміки чи запальних екшн-сцен, а те, що повнісіньку нісенітницю він намагається видати за чисту монету, причому з максимально насупленим і серйозним виразом обличчя.
Вже з другого епізоду на екрані відбувається відверто нелогічна маячня, з якої напевно добре посміявся б Кирило Буданов. Не будемо спойлерити, але зазначимо, що без особливих напружень викрити горе-шпигунку могли майже одразу, як вона переступила поріг розкішного маєтку.
Найабсурднішим бачиться те, що історія з татуюваннями, мабуть, нікого нічому не навчила, щоб такими діями напередодні місії спровокувати купу зайвих підозр і запитань. Вибачте, але це ні в які ворота.
Багато питань викликає і наступний епізод, де героїня Зої Салдани приспокійно відправляє своїх людей на поміч колезі, який не дуже ретельно спланував сумнівну і не погоджену з керівництвом операцію. Взагалі, такі моменти псують враження від перегляду.
Серіал пропонує кволу політичну складову. Щоправда, куди цікавіше нудних кабінетних дискусій спостерігати за фактором зворотного боку роботи агента ЦРУ, та й взагалі шпигуна.
Наприклад, персонаж Салдани намагається розірватися між роботою та родиною. Цілком очевидно, що рутина завзятої ЦРушниці ніяк не в’яжеться з образом дбайливої дружини та матері двох дітей. Джо це прекрасно розуміє, але нічого не може вдіяти зі своїм бажанням «рятувати життя». Її внутрішній конфлікт додає оповіді людяності та приземленості.
В іншому «Спецоперації: Левиця» це, по суті, цілком якісний шпигунський блокбастер серіального штибу. Тільки не бойовик, а трилер. Така собі телевізійна версія сучасної «Місії неможливої» (тут навіть польову агентку звати Круз), звідки видалили романтизацію професії та захопливі екшн-пригоди та викрутили на максимум людський фактор.
Іноді останній виглядає гіпертрофовано надуманим. Для додаткової драматизації творці зловживають позамежним нагромадженням серйозних випробувань для головних героїнь.
Якщо це арка про сім’ю, то обов’язково чекайте на якусь трагічну подію у найбільш непідходящий момент. А якщо мова піде про роботу, то ось вам і ґвалтівники, і грабіжники, і зайвий мелодраматизм в одному флаконі. Словом, усе, щоб дихалось якнайважче. Такі сценарні маніпуляції точно не прикрашають історію.
Зої Салдана гарно впоралася з роллю сильної, але знесиленої жінки з подвійним, наче у супергероїв, життям, хоча Шерідан і примудрився прописати їй декілька катастрофічно дурних вчинків. Впевнений перфоманс видала і канадська акторка Лейсла Де Олівейра, адже за її героїню дійсно вболіваєш.
А от суперзірки Ніколь Кідман та Морган Фріман присутні суто заради галочки. Перша не грає вагомої ролі та чомусь більше схожа на Гленн Клоуз, ніж на себе. Другий існує, щоб озвучити пару реплік старечого бурчання та показати середній палець Майклу Келлі.
Разом з тим, шанувальникам шпигунських пристрастей пропускати серіал не варто. Як мінімум технічну планку якості Шерідан тримає на високому рівні. Також йому добре вдається нагнітати атмосферу та, відповідно, утримувати глядацьку увагу, нехай навіть нерідко завдяки дешевим драматургічним рішенням.
В цілому дивитися «Левицю» цікаво. Проєкту до снаги якісно занурити у свою історію, захопити та в окремі моменти змусити співпереживати персонажам, а це дорогого коштує.
А ще, враховуючи сучасні реалії, кумедно бачити суцільну нерішучість американських високопосадовців, які переживають за наслідки спецоперації ЦРУ, особливо в контексті заходів у відповідь від росії та Китаю. Здається, не тим людям середній палець тицяєте, пане держсекретар.
Висновок:
«Спецоперації: Левиця» рекомендується до перегляду шанувальникам шпигунських трилерів. Але серіал краще пропустити тим, хто чекає динамічного та видовищного бойовика