Російський агітпроп представляє арешт Коломойського «цирком»

П’ятниця, 8 вересня  2023

Новини і дайджест матеріалів «Детектора медіа»

Привіт. На зв’язку Марина Леончук, комунікаційна менеджерка «ДМ».

Я багато розмірковую про те, як листи до вас, наші найвідданіші читачі, зробити  змістовнішими, але жвавішими. Вигадала собі наприкінці тижня розповідати вам якийсь важливий, але неочевидний факт зі світу медіа. І одразу історія про те, як м'яка пропаганда й свідоме чи несвідоме повторення (про)кремлівських наративів продовжує з'являтися у, здавалося б, несподіваних місцях — наприклад, у The New Yorker. Ви дивуєтеся, ну як вони можуть публікувати матеріал з (про)кремлівськими ідеями, де описано, як виглядає геноцид українців? Можуть. Спеціально для «Детектора медіа» Наста Захаревич написала текст про Марію Гессен, котра своїми меседжами про агресивну повномасштабну війну, розпочату Росією проти України, створює справжню альтернативну реальність, над якою  частина людей в Україні, але найважливіше — у світі, задумуються: а чи й справді все так трагічно та злочинно, як подають українські ЗМІ, чи, може, все ж таки «не все так однозначно»? У статті Наста розібрала і пояснює чотири маніпулятивні меседжі, проартикульовані Гессен, — рекомендую знайти час і прочитати цей текст.

Наталія Данькова, поки триває марафон «Єдині новини», зробила огляд нових-старих проєктів сезону розважальних загальнонаціональних каналів — що готують телеканали ICTV2, СТБ, Новий, ТЕТ, «1+1 Україна», «2+2», НТН, «Дім», а також Суспільне. А Галина Петренко, щоб глибше пояснити телепроцеси і логіку медіаменеджерів, поспілкувалася з Оленою Мартиновою, маркетинг-директоркою групи Starlight Media, — про масові комунікації під час війни, перші кроки одразу після вторгнення та відточування процесів в умовах нової реальності, пристосування телебрендів під міграційні втрати та вплив самосвідомості глядачів на споживання російського контенту, а також про те, як те ж саме розважальне телебачення може допомогти євроінтеграції України. Як це може стати можливим? Наша Оксана Наумова побувала на дискусійній панелі «Хаб медіамобільності» від фундації «Суспільність» і дізналася з експертного обговорення,  що робити з марафоном, телеграмом і дезінформацією в умовах воєнних медіавикликів у 2023 році.

Журналісти  «NGL.media» у співпраці з «Ґрунтом» провели розслідування і з’ясували реального власника анонімного телеграм-каналу «Труха» — це фігурант справи про «рюкзаки Авакова» Володимир Литвин. «Детектор медіа» вітає колег із класним матеріалом і публікує додаткові факти, які свідчать про зв’язки харківського підприємця Литвина з цим телеграм-каналом, бо паралельно готував власне розслідування про «Труху». Тож Гала Скляревська  ділиться своїми матеріалами. Ось тут про те, як його розкручували до війни, про бізнес-маму «Трухи», побудову регіональної мережі й суми грошей, які власник заробляє з реклами.

Небезпеку і шкоду анонімних телеграм-каналів, що транслюють прокремлівську риторику і поширюють неправдиву інформацію, мої колеги цього разу дослідили і пояснили на прикладі кейсу Коломойського у спецпроєкті #Disinfochronicle.  «Володимир Зеленський влаштував “цирк”, арештувавши Ігоря Коломойського. Це відбувається буцімто з метою показати українцям, що недоторканних немає, росіянам — що в Україні справжня демократія, а громадянам США та Європи — що Україна бореться з корупцією. “Шоумени київського режиму влаштовують цирк для бідних і малоосвічених”, — пишуть аноніми». Це — неправда. Які технології використовували пропагандисти і для чого створюються такі фейки, розібрала наша Олександра Котенко. А Вадим Міський у подкасті «Русскій фейк, іді на***» розібрав фейк про те, що Україна «продала з потрохами» Крим Заходу.

І одразу ж рекомендую подивитись «Локшину замовляли?» — направду смішно і дуже дотепно, як Вадим і команда висміяли російських «інтелектуалів», авторитетна думка яких нікого не цікавить. Наполегливо рекомендую і новий випуск «Ньюспалму». Думки та новини про треш-історії тижня оформлені Юрком Косминою  у віршовані саркастичні рядки — дуже допомагають триматися і залишатися в адекваті. Як і тексти Лєни Чиченіної, зокрема про те, як поєднати чорний гумор, дружбу і боротьбу з хворобою, — ось тут репортаж із передпоказу стрічки «Я, Ніна».

На цьому поки що все,
дякую, що лишаєтеся з нами.

Більше текстів наших авторів у різних форматах ви можете читати у фейсбуці, інстаграмі, телеграмі або на сайті «Детектор медіа». Увесь зворотний зв’язок можете також писати сюди — мені на пошту. А ще всією командою ми будемо вдячні, якщо порекомендуєте підписатися на цю розсилку вашим колегам та друзям.

До зустрічі.

Ваша комунікаційна менеджерка «ДМ» Марина Леончук.

Фото: Getty Images