Уроки щосуботи та заняття з нідерландської мови: як у Бельгії працюють українські школи

Про те, як функціонують українські школи в Бельгії, що викладають дітям та де можна отримати документ про освіту українського зразка, дізнавалася кореспондентка 24 Каналу в Брюсселі Софія Назаренко.

Українська школа імені Ярослава Мудрого у Брюсселі

У Брюсселі з 2009 року працює українська школа імені Ярослава Мудрого при парафії Української греко-католицької церкви. Цей навчальний заклад співпрацює з Міжнародною українською школою, що дає змогу учням отримати освітній документ українського зразка. Навчання відбувається щосуботи з 9:00 до 16:00. У школі навчаються учні 1 – 11 класів, а також діють чотири дошкільні групи.

Українська школа імені Ярослава Мудрого у Брюсселі / фото Софії Назаренко

Заступниця директора школи Андріана Семенченко розповідає, що після початку повномасштабного вторгнення кількість учнів різко зросла. За її словами, щотижня прибувало 20 – 30 нових дітей. Минулого навчального року у школу зарахували 300 учнів, а зараз додалось ще 170 вихованців. Також з'явилась старша школа – 10 та 11 класи.

Українська школа імені Ярослава Мудрого у Брюсселі / фото Софії Назаренко

Ми відкрили нові класи. У нас були паралельні (А та Б) з 1 по 4 класи. Зараз буде п'ятий паралельний і, ймовірніше, – шостий. І додалась ще одна група дошкільнят,
– каже вона.

Семенченко зазначає, що в школі багато домашнього завдання, оскільки діти відвідують навчальний заклад лише раз на тиждень. Тому вчителі намагаються згрупувати матеріал так, аби все встигнути.

Першочергова мета – це навчити дітей, тобто щоб це були освічені українці. Ми співпрацюємо з Міжнародною українською школою, яка тестує наших діток у кінці року. Після екзаменів їм видають документ про освіту,
– сказала заступниця директора школи у Брюсселі.

Українська школа імені Ярослава Мудрого у Брюсселі / фото Софії Назаренко

Школа шість днів на тиждень: поєднання українських та бельгійських уроків

Учень четвертого класу української школи імені Ярослава Мудрого Кирило Лобас розповів, що відвідує уроки вже другий рік. Хлопчик ділиться, що йому подобаються уроки читання, англійської та української мови. Окрім уроків, школяр відзначає творчу діяльність навчального закладу.

Під час останнього дзвоника ми співали гімн України, нам давали різні подарунки. Окрім навчання, ми робимо вистави українських казок. На прем'єру запрошуємо батьків,
– каже хлопчик.

Ольга Лобас, мати Кирила, віддала сина до української школи, аби й надалі привчати дитину до української мови та культури. За її словами, вони переїхали до Брюсселя минулого року з Куп'янська Харківської області. Оскільки ця школа має акредитацію, то у разі повернення до України хлопчик матиме сертифікат про завершення української школи.

Коли я віддавала сина в українську школу, в нього не було друзів і йому було важко спілкуватися з місцевими дітьми. Моєю метою було, щоб він навчався з нашими, українськими дітьми. Для мене дуже важливо, щоб він зміг міркувати українською мовою, знати українські традиції,
– каже мама Кирила.

Оскільки хлопчик відвідує ще й бельгійську школу, мама ділиться, що українську програму діти вивчають раніше. За її словами, це добре, оскільки дитині спочатку пояснюють все українською мовою, а далі – французькою. Проте, поєднувати навчальні заклади іноді складно через подвійне навантаження.

У цю ж школу ходить і п'ятикласниця Валерія Пелих. До Бельгії родина переїхала минулого квітня. Дитину одразу записали до бельгійської нідерландськомовної школи. Проте щосуботи дівчинка відвідує українські уроки.

Українські діти у Бельгії / фото Софії Назаренко

Мама Валерії каже, що освітній процес в українській школі подобається як їй, так і її дитині.

Ми задоволені, дитина задоволена, що є поруч українці. Вона з задоволенням ходила в школу упродовж року,
– ділиться Світлана Пелих.

Мати учениці розповідає, що основну увагу в школі приділяють математиці та українській мові. Попри те, що навчання відбувається за українською програмою, Світлана вважає, що усі предмети важко опанувати за один день.

Жінка ділиться, що, аби отримати освітній документ українського зразка, її донька складала іспити з англійської мови, математики, української мови та читання. Такі іспити передбачені у кінці кожного навчального року. Атестати тільки привезли до Бельгії, тому діти незабаром дізнаються свої результати.

Українські діти у Бельгії / фото Софії Назаренко

Бельгійську школу відвідуємо паралельно. Нелегко поєднувати, але в нашому випадку ми більш-менш справляємося. Мені здається, що для підлітків важка й українська школа, і бельгійська, а поєднувати дві дуже важко. Особливо, коли є проблеми в колективі,
– розповіла Світлана Пелих.

Українська школа імені Артемія Димида у місті Шарлеруа

Українська школа імені Артемія Демида – це недільна школа, створена на честь героя АТО та учасника Майдану – Артемія Демида. Він загинув на Донецькому напрямку 18 червня 2022 року.

Ця школа не є акредитованою, тому навчання відбувається за власною програмою. Школа заснована на базі парафії Успіння Пресвятої Богородиці греко-католицької церкви в місті Шарлеруа. Всі вчителі – професійні викладачі, проте працюють на волонтерських засадах. Отець Михайло викладає дітям релігієзнавство.

Українська школа імені Артемія Димида у місті Шарлеруа /фото Софії Назаренко

Викладачка школи Світлана Хопта розповідає, що школа передбачає україномовний простір, де діти підтримують зв'язок із рідним корінням.

У недільній школі діти навчаються три години, аби зберегти пам'ять про історію, мову, українську культуру та звичаї,
– каже вчителька.

Навчальний простір відкрився на початку літа і вже має 20 учнів. Дітей поділили за віковими категоріями. Молодшу групу відвідують діти, які не вміють читати та писати, віком від трьох до семи років. Середня група працює для дітей з 8 до 11 років, старша – з 13 до 18 років. За словами викладачки, якщо кількість учнів зросте, треба буде шукати більше приміщення, оскільки кімната розрахована максимум на 15 дітей. У просторі є дві кімнати: для старших та молодших.

Українська школа імені Артемія Димида у місті Шарлеруа / фото Софії Назаренко

У школі викладають уроки української мови, літератури та історії. Також проводять майстер-класи, де діти малюють або роблять браслети. Для старших дітей влаштовують обговорення статей на різні теми. Інколи усі ходять разом у парк.

Дуже часто проводимо уроки, на яких обговорюємо творчість українського автора, читаємо твір, а потім малюємо героя цього оповідання,
– ділиться Світлана Хопта.

Українська суботня школа "Серденько" імені Василя Стуса

Українська школа "Серденько" імені Стуса розташована у місті Антверпен. Навчання відбувається щосуботи. Школу заснували минулого року, після початку повномасштабної війни. За словами директорки школи Богдани Сугай, навчальний заклад існуватиме до кінця війни.

Українська суботня школа "Серденько" імені Василя Стуса / фото Софії Назаренко

У школі навчаються учні 1 – 9 класів, а також є група п'ятирічних дітей, які лише готуються вступити до навчального закладу. Минулого року в школу ходили 186 учнів, а зараз, на початку навчального року, ця кількість зросла до 211.

Директорка розповідає, що школа отримала акредитацію, однак не для всіх учнів.

Ми думали, що школа працюватиме лише рік, бо війна скоро закінчиться. Коли ми пропрацювали цілий рік, випустили першокласників, повністю виконавши програму МОН, зрозуміли, що діти залишаються без документа,
– ділиться Богдана Сугай.

Українська суботня школа "Серденько" імені Василя Стуса / фото Софії Назаренко

Зрештою, вже учні другого класу та першокласники отримують документи про освіту українського зразка. У старших дітей цієї потреби немає: вони вже зареєстровані у своїх українських школах. Директорка розповідає, що вчителі викладають за українською програмою, хоча часу викласти матеріал за один день не вистачає. Учням задають багато домашнього завдання. Якщо ж ті не справляються, вчителі допомагають онлайн.

Ми виховуємо справжніх українців. Мета нашої школи – зберегти кожного українця цьому світові. У цей час всі українці розділилися і багато хто залишиться у Європі, але вони мають знати й пам'ятати своє коріння. А ті, хто повернеться в Україну, мають бути сильні та освічені, аби відбудовувати Україну,
– каже Богдана Сугай.

Навчальний заклад функціонує за кошти батьків. За ці гроші школа може виплачувати зарплату вчителям, яка відповідно до законодавства Бельгії є волонтерською, а також – покривати комунальні витрати. Приміщення не орендують: його надав муніципалітет. Директорка розповідає, що за рік навчання вдалося створити власну бібліотеку. Книжки зберігають в парафіяльному залі Української греко-католицької церкви, де усі охочі можуть ознайомитися з літературою.

Творчий простір "Крила" у Брюгге

У Брюгге щосуботи працює український творчий простір "Крила". У першій половині дня дітей навчають української мови та літератури, історії, традицій та культури. Після перерви відбуваються творчі зайняття та театральна студія.

Творчий простір "Крила" у Брюгге / фото Софії Назаренко

Проєкт створили минулого року. Тоді працювали дві групи дітей – старша та молодша. Цього року вже з'явилась середня група. Керівниця проєкту Марина Снецар каже, що цю школу відвідує до 60 учнів.

Творчий простір "Крила" у Брюгге / фото Софії Назаренко

Творчий простір працює на волонтерських засадах, допомагають друзі – меценати та соціальна служба, яка виплачує волонтерські кошти. Директорка розповідає, що приміщення вони не орендують: їм його безоплатно надає бельгійський юрист Франсіс.

Власне, він надавав і перші кошти, щоб волонтери могли працювати, та відшкодовував кошти за канцелярські матеріали. Спочатку навіть давав гроші на соки та солодощі для дітей,
– каже Снецар.

Керівниця проєкту розповідає, що у межах простору працюють не лише вчителі. Ідея створення школи виникла в українки, яка вже довго проживала в Брюгге. Вона хотіла надавати психологічну підтримку дітям, а згодом долучилися вчителі, арттерапевти та режисерка.

"Рідна школа" у Льєжі

"Рідна школа" у Льєжі – один із перших україномовних навчальних закладів. Цю школу заснували у другій половині 40-х років минулого сторіччя. Оскільки змінювались покоління, то її діяльність призупиняли на певний час. Остаточно школа відновила свою діяльність у 2010 році. Зараз навчання відбувається раз на два тижні щосуботи. Вихованцями є діти від 3 до 15 років.

"Рідна школа" у Льєжі / фото Софії Назаренко

Директорка школи Юлія Коростильова каже, що навчальний заклад – це волонтерський проєкт і учні не отримають документ про освіту. Після повномасштабного вторгнення у школі відбулися зміни, зокрема, почали навчати за українською програмою. З цього року до предметів додають математику.

Ми не є сертифікованими. Минулого року у більшості були онлайн-уроки в українських школах, тому такої потреби не було. Ми можемо лише допомогти підготуватися до сертифікації,
– каже керівниця.

Серед викладачів немає професійних педагогів, проте усі вчителі мають вишу освіту. Юлія Коростильова розповідає, що безоплатне навчання – це принципова позиція школи. Натомість не всі професійні вчителі готові працювати на волонтерських засадах. Школярам домашнє завдання задають, проте оцінок не ставлять.

"Рідна школа" у Льєжі / фото Софії Назаренко

У класі ми не витрачаємо час на перевірку завдання. Чи виконує учень уроки – це проблема ставлення родини до навчального процесу. На перерві вчитель може дати відгук щодо виконання,
– каже директорка.

Бельгійсько-українська школа в Антверпені

В Антверпені цього року відкрили бельгійсько-українську школу "БелУкра". Навчання відбувається відповідно до бельгійського режиму, але за українською програмою. Для дітей вже підготували десяток класів, а до викладацького складу доєднались 15 вчителів.

Бельгійсько-українська школа в Антверпені / фото Софії Назаренко

Освітній проєкт передбачений для українських підлітків віком від 12 до 17 років. У школі викладають не лише українські предмети, а й допомагають інтегруватися у бельгійське суспільство під час спеціальних інфосесій. Зрештою, для українських вихованців запровадили уроки нідерландської (фламандської) мови.