Проблема корупції дуже турбує українців

Проблема корупції у різних сферах нині сильно турбує українців, при цьому 78% з них вважають, що саме глава держави відповідальний за боротьбу з цим негативним явищем, і довіра громадян завжди буде на боці Президента, який бореться з корупцією.

Про це виконавчий директор фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Петро Бурковський сказав на пресконференції в Укрінформі на тему: «Сприйняття загрози корупції громадянами: оцінка влади та вимоги до змін під час війни», презентуючи результати відповідного дослідження.

«Раніше це питання були якимось п’ятим, шостим або сьомим. Тобто люди бачили слово «корупція» бачили слово «керівники», але не так реагували. Зараз, можливо, це й запит на справедливість, а може й щось інше. Я не очікував такого, що корупція вийде наперед. Я очікував, що ветерани вийдуть наперед, що ціни хвилюватимуть. Нині ж корупція перевищила навіть ціни – те, що завжди турбувало громадян», – зазначив Бурковський.

Він оприлюднив результати опитування, згідно з якими станом на початок липня 2023 року 78% респондентів вважали, що Президент України несе пряму відповідальність за корупціюв уряді та воєнних адміністраціях. Не погоджувалися з цим твердженням лише 18% опитаних.

«З одного боку, це застереження, а з іншого боку – велике заохочення та велика довіра, що «роби, а ми тебе обов’язково підтримаємо, попри те, хто буде корупціонером – чи це колишній олігарх із великими зв’язками, чи це люди з великими грошима». Тобто, тут довіра громадян завжди буде на боці Президента, який бореться із корупцією», – додав виконавчий директор фонду «Демократичні ініціативи».

При цьому українці старшого віку більш вимогливі до Президента, ніж молодь. Якщо серед опитаних віком 18–29 років 70% погоджуються з тезою, що глава держави несе відповідальність за корупцію, то серед людей віком 60+ частка критично налаштованих зростає до 81%. Інших істотних відмінностей – за матеріальним становищем чи регіоном проживання – немає.

У серпні більше половини (52,5%) опитаних висловили думку, що зараз можна критикувати владу за корупцію, і не згодні з тим, що така критика дестабілізує країну та зменшує довіру закордонних партнерів.

Згідно з опитуванням, проведеним у липні 2023 року, корупція сприймається громадянами як найбільша перешкода для розвитку підприємництва у країні. Це зазначили 47% опитаних. Для порівняння: 37% назвали найбільшою перешкодою руйнування, завдані війною; 36% – неадекватну систему податкового адміністрування і контролю; 36% – слабку підтримку з боку держави.

Корупцію як перешкоду для підприємництва дещо частіше згадували на сході (55%) та рідше на заході (43%) країни. Так само із заходу (30%) на схід (43%) помітно зростає критичне ставлення до податкового контролю. Респонденти східних (40%) та південних областей (33%) частіше згадували про відплив фахівців та підприємців за кордон, ніж у західних (22%) та центральних регіонах (27%), які менше постраждали від воєнних дій. Така ж ситуація склалася і з відпливом працівників: про це частіше згадували на сході (37%) та півдні країни (31%), ніж на заході (25%) та в центрі (24%).

В суспільстві є недовіра до українських агентів повоєнної економічної та інфраструктурної відбудови. Зокрема, у липні 2023 року лише 17,5% опитаних погодилися з думкою, що державні українські компанії та банки можуть ефективно і без корупції здійснити повоєнну відбудову країни. Рівень довіри до українських приватних компаній та банків ще нижчий – 8%.

Нині найбільші, проте так само невисокі показники довіри, мають великі західні компанії та банки (28%) та міжнародні фінансові організації, такі як МВФ та Світовий банк (19%). Найменшу довіру мають великі незахідні компанії та банки (Китай, ОАЕ, Саудівська Аравія) – лише 3% респондентів.

Як зазначив виконавчий директор Київського міжнародного інституту Антон Грушецький, переважна більшість українців звернули увагу на корупцію у сфері медицини. «Тут люди дуже чутливо реагують. Хочеться більше справедливості… Досі лишається відкритим питання до експертизи медицини, тому що, наприклад, моя родина особисто мала досвід з дотиком до корупції у сфері медицини. Це ще й питання поінформованості, тому що багато громадян навіть не знають, що у нас внаслідок медичної реформи є ряд безоплатних медичних послуг, які, у свою чергу, продаються лікарями на своєму рівні у лікарнях або поліклініках. Відповідно, яке формується враження? Що у нас з точки зору міської або державної влади надається послуга безплатно, а тобі її, якщо ти не знаєш, продають, безпосередньо у лікарні чи у поліклініці», – сказав він.

У липні 2023 року респондентам поставили три індикативні запитання, за допомогою яких протягом 2019–2021 рр. спостерігали, як громадяни сприймають зміни, пов’язані з реформою охорони здоров’я. Зокрема, йдеться про «доплати» за медичні послуги у державних лікарнях та поліклініках, готовність громадян «віддячувати» лікарям грошима за отримання якісної допомоги та їхню думку про нагальні зміни у системі охорони здоров’я.

Отже, 28% опитаних підтвердили, що за останні 12 місяців їм доводилося доплачувати за медичні послуги під час прийому лікаря або за медичну процедуру (укол, перев’язку) чи діагностику (рентген, УЗД) в державних лікарнях або поліклініках. 32% респондентів повідомили, що їм не доводилося доплачувати, а 39% опитаних сказали, що не зверталися за такими послугами, і менше відсотка вирішили не відповідати на це запитання. Для порівняння: у травні 2021 року частка тих, кому довелося доплачувати, становила 33%.

Порівняно з 2021 роком (17%), зросла частка громадян, які вважають, що задля отримання якісної медичної допомоги у майбутньому їм варто додатково віддячувати лікарям. У липні 2023 року таких респондентів стало 26%. Проте більшість – 68% як у 2021-му, так і в 2023 роках – продовжує вважати, що додатково доплачувати лікарям зі своєї кишені не варто.

«Ми більше не толеруємо корупцію. Як на мене, то це дослідження показує саме такі настрої», – додала виконавча директорка, співзасновниця Центру протидії корупції. Дар’я Каленюк.

Виконавчий директор фонду «Демократичні ініціативи» Бурковський прогнозує, що восени ставлення до цього негативного явище може змінитися. «Коли Росія почне більш інтенсивні атаки, питання безпеки вийде на перший план. Тоді люди скажуть, що безпека є спочатку, а боротьба із корупцією другорядною. Та головне, щоб влада не сприйняла це як карт-бланш, що вже можна закрити тему і розмови і придушити будь-яку критику. Головне, щоб вони цього не зробили. Адже все потрібно робити разом: обороняти країну та вести переговори про отримання допомоги і викорінювати цю корупцію. У нас все для цього є: суспільний тиск є, підтримка є», – підкреслив він.

У дослідженні представлено результати двох загальнонаціональних опитувань, проведених фондом «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова та Київським міжнародним інститутом соціології у липні та серпні 2023 року. Участь в опитуванні, проведеному фондом «Демократичні ініціативи» спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 9 по 15 серпня 2023 року, взяли 2019 респондентів. В опитуванні, проведеному Фондом спільно з Київським міжнародним інститутом соціології з 3 по 17 липня 2023 року, – 2011 респондентів віком від 18 років.