Ні обіцянок, ні пробачень: чим для України завершилась зустріч G20 і чому більшого очікувати не слід

Результати саміту "Великої двадцятки", що проходив 9-10 вересня у Нью-Делі, отримали хвилю критики за "компромісність" фінального комюніке. Зокрема, у підсумковій декларації росія не була названа державою-агресором, а війна проти України не отримала прямого засудження з боку учасників зустрічі, які надали їй знеособленого формулювання "війна в Україні".

Парадокс полягає у тому, що не бажаючи приділяти "зайву" увагу Україні (цього року президенту Володимиру Зеленському не дозволили виступити навіть по відеозв'язку) та питанням безпеки, Індія отримала зворотній ефект. Після оприлюднення комюніке, виправдовуватися за нього перед Україною довелося добрій половині держав-учасників зустрічі.

Чому "Велика двадцятка" продемонструвала регрес у рішучості дипломатичного протистояння росії, і які наслідки це матиме для України, "Телеграф" запитував у політичних експертів та українських посадовців.

Позиція двадцяти і реакція України

Стриманість позиції щодо повномасштабної війни рф проти України в підсумковій декларації G20 могла бути продиктована багатьма чинниками, проте принаймні два з них є очевидними. Перший — локація, у якій цьогоріч проходила зустріч. Індія має міцні економічні зв'язки з росією: у травні 2023 року імпорт в Нью-Делі російської нафти досяг рекордного рівня — 1,95 млн барелів на день.

Залежачи від росії у фінансовому сенсі, з самісінького початку повномасштабного вторгнення рф в Україну офіційний Нью-Делі зайняв позицію "нічого особистого, тільки бізнес", співпрацює з державою-агресором і не приховує цього.

Задля справедливості варто зазначити, що торік у вересні індійський прем'єр Нарендра Моді заявив, що зараз не час для війни, причому зробив це в особистій розмові з главою кремля.

"Я знаю, що сьогоднішня епоха — це не епоха воєн, і я розмовляв з вами телефоном про це", — сказав Моді Путіну на зустрічі в Самарканді. Коли Моді зробив це зауваження, глава кремля підібгав губи, глянув на співрозмовника, а потім подивився вниз, перш ніж торкнутися волосся на потилиці. Путін сказав Моді, що він розуміє побоювання Індії щодо України, але москва нібито робить усе можливе, щоб покласти край війні. "Ми зробимо все, щоб зупинити це якнайшвидше", — заявив Путін. Він також заявив, що Україна відмовляється від переговорів", — повідомляла тоді агенція Reuters.

Втім, свою позицію щодо обговорення на G20 ситуації в Україні Індія висловила доволі чітко. За словами індійського шерпа у "Великій двадцятці" Амітабха Канта, G20 — економічний, а не безпековий форум, тому допомога в досягненні миру між Україною та рф не є його завданням.

"Ця мета може бути досягнута за посередництва ООН або в результаті двосторонніх переговорів", — заявив чиновник в інтерв'ю Reuters.

Другим инником, що вплинув на результати зустрічі, стала участь в форумі самої росії, яка все ще залишається членом "Великої двадцятки". Не ризикнувши прибути до Індії особисто, фігурант кримінальної справи в МКС володимир путін відправив замість себе міністра закордонних справ рф сергія лаврова. Останній заявив, що заблокує декларацію, якщо вона не відбиватиме позицію москви щодо України та "інших криз".

Враховуючи, що комюніке формується виключно шляхом коаліційного рішення, без згоди одного з учасників зустріч ризикувала залишитись без протокольних висновків. Усвідомлюючи це, міністр закордонних справ Індії Субрахман'ям Джайшанкар напередодні зустрічі заявив про свою впевненість в тому, що підсумковий документ все ж буде видано і запевнив, що "зробить все зі свого боку".

В результаті декларація, ймовірно, задовольнила росію, проте була розкритикована українськими посадовцями. Зокрема, речник МЗС України Олег Ніколенко оприлюднив частину декларації, виправивши деякі "неточності" у тексті.

Втім, не всі українські політики сприйняли результат зустрічі як дипломатичну поразку. За словами голови комітету Верховної Ради з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександра Мережка, найголовнішим результатом є те, що питання України було в фокусі саміту і залишається головною темою обговорення у світовій політиці.

"Попри те, що господар цього саміту, тобто Індія, намагалася усунути це питання з порядку денного, боротьба була і ми здобули невеличку перемогу. В заключну декларацію вдалося включити відповідні положення, в яких йдеться про російську агресію проти України. Це вже якийсь результат. Зрозуміло, що хотілося більшого, і це цілком нормально, проте поразки ми не зазнали.

Всі учасники цього саміту розуміють, що формулювання, які містяться в цьому параграфі декларації, засуджують російську агресію, російський ядерний шантаж, територіальні захоплення із допомогою використання збройної сили, закликають до відновлення зернової угоди. Все це є відстоюванням наших національних інтересів", — зазначає політик в коментарі "Телеграфу".

Очікувати, що група держав, які не є друзями України й усіляко намагаються догодити росії, погодяться "розписатися" в засудженні російської агресії, не варто, каже Олександр Мережко.

За словами політика, будь-яке згадування України на політичній арені світу йде нам на користь, тому наша дипломатія має використовувати всі можливі платформи та можливості для обговорення ситуації.

"Нам слід діяти за принципом, озвученим колись боксером Майком Тайсоном: "Якщо я здамся, краще не стане". Нехай результат буде меншим, аніж хочеться, нехай навіть іноді його не буде взагалі, але ми не повинні зупинятися. Якщо ми цього не будемо робити, ніхто не буде", — зазначив Олександр Мережко.

"Ображатися" нема сенсу

Попри те, що всі учасники зустрічі "Великої двадцятки" узгодили компромісний текст декларації, деякі зі світових лідерів все ж вважали за потрібне пояснити своє рішення і запевнити світову спільноту та власне Україну у стійкості своїх позицій.

Так, президент США Джо Байден зазначив, що війна в Україні була серед тем обговорення на саміті, а його учасники дійшли консенсусу з цього питання.

"Ми також обговорювали жорстоку та незаконну війну росії в Україні. І в залі була достатня згода щодо необхідності справедливого і тривалого миру, який підтримує принципи Статуту ООН і поважає суверенітет і територіальну цілісність", — наголосив Байден.

В ЄС також прокоментували розмитість формулювань декларації саміту, заявивши про "важливість згладжувати розбіжності", які можуть бути між 20 провідними економіками світу, щоб досягти прогресу в питаннях, важливих для світу, пише Європейська правда.

"Ми не завжди маємо прості дискусії щодо всіх питань порядку денного. Важливо працювати над тим, щоб зрозуміти одне одного, врахувати бачення кожного і досягти результатів, які рухатимуть нас вперед", — сказала речниця Єврокомісії Дана Спінант.

Далі всіх в оцінці результату зустрічі "Великої двадцятки" пішов президент Франції Еммануель Макрон. Французький лідер прямо заявив, що саміт не був для росії успішним, адже вона перебувала в ізоляції. Таким чином, політик спростував слова глави МЗС рф сергія лаврова про начебто "дипломатичну перемогу росії".

"Декларація G20 ще раз підтверджує ізоляцію росії. Сьогодні переважна більшість членів G20 засуджують війну в Україні та її наслідки", — цитує Макрона Reuters.

За словами політичного аналітика Олександра Кочеткова, ані країна-господар саміту, ані його учасники не могли дозволити собі не дійти консенсусу в комюніке, адже це негативно сприймається громадянами держав-членів "Великої двадцятки" і може бути розцінено як марність проведення самої зустрічі. Саме з цих причин учасникам довелося пом'якшувати формулювання, уникаючи прямого засудження росії за війну проти України.

Доки росія є членом G20 (а на цьому завжди буде наполягати Китай та Індія), жодної жорсткої резолюції щодо рф не буде, впевнений політолог. Водночас, сприймати такий результат саміту, як дипломатичну поразку перед росією, також не варто.

"Є залізне дипломатичне правило: що більше країн беруть участь в узгодженні тексту будь-якого документа, тим більш "ніякий" він виходить. Всі ці резолюції не мають жодного стосунку до реальної економічної та військової допомоги, яку отримує Україна. Декларація — вона і є декларація.

Ми повинні концентрувати увагу на безпосередніх діях конкретних країн. Навіщо нам гучні слова, коли є реальні справи: анонсування надання балістичних ракет від США, крилатих ракет від Німеччини і багато іншого. Будь-яке нагадування про війну в Україні необхідне, і годі впадати у розпач через його недосконалість", — каже експерт в коментарі "Телеграфу".

З тим, що подібні декларації не мають жодної прикладної користі для України, хоч би якими гучними і жорсткими у формулюваннях вони були, погоджується й директор Інституту світової політики Євген Магда.

За словами політолога, формат G20 не дозволяє учасникам ухвалювати будь-які рішення щодо безпекових питань або примушувати державу-агресора припинити війну проти України. Дана зустріч проводиться для обговорення двадцятьма провідними економіками світу нагальних економічних проблем, тому неприділення Україні (яка є однією з найбідніших країн Європи) достатньої уваги не повинно викликати здивування, вважає експерт.

"Вони зіграли досить технічно. Ображатися — безглуздо. Як капіталізувати цю образу? Перестанемо купувати товари, які виробляють країни G20? Перспективи це матиме невеселі. Ми повинні чітко формулювати свої національні інтереси і доносити їх до оточуючого світу. Цього буде достатньо", — каже політолог в коментарі "Телеграфу".