У питаннях імпорту зерна доведеться шукати точки дотику в трикутнику ЄС-Польща-Україна

Проблема транзиту української агропродукції ховається не на поверхні політичних баталій, які відбуваються в Польщі, є предметом політичних дискусій в Угорщині та інших країн, які начебто страждають від надлишкового імпорту зерна. Вона полягає в тому, що адміністративні умови для належного безперешкодного транзиту українського зерна далекі від ідеалів.

Таку думку висловив експерт з торговельної політики ЄС Назар Бобицький під час дискусії «Торгівля між Україною та ЄС:  виклики «привідкритого» ринку».

«Зокрема, можна виокремити два основні фактори. Насамперед не працює Конвенція про процедуру спільного транзиту, яка є частиною європейського законодавства, і Україна є членом конвенції. Однак на польсько-українському кордоні в порядку взаємодії між польсько-українською митними службами, в порядку обміну даними ця конвенція не працює, і це є величезною проблемою. І над цим передусім повинні працювати українська і польська митні служби під політичним тиском та керівництвом урядів обох країн», — вважає Назар Бобицький.

Він відзначив, що другим блоком питання є залізнична інфраструктура Польщі та інших сусідніх з Україною країн ЄС, яка не готова до масового навантаження та перевезення зернових транзитом до портів.