Україна на поступки не піде – погрожує позовом до СОТ: чи продовжить ЄС блокаду зерна

Як вибори в Польщі впливають на блокування українського зерна, що означають субсидії для українських компаній та чи шукає Єврокомісія збалансоване рішення – усе це дізнавалася кореспондентка 24 Каналу в Брюсселі Софія Назаренко.

Коли та чому почалась зернова блокада

Під заборону Єврокомісії українські сільськогосподарські продукти потрапили ще наприкінці квітня 2023. Після односторонньої блокади, Єврокомісія вирішила призупинити імпорт пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшнику до п'яти країн-членів ЄС. Ембарго на українські продукти наклали уряди сусідніх країн – Польщі, Угорщини, Румунії та Словаччини. А також Болгарії.

Це рішення схвалили через надлишок українського зерна в сховищах та скарги місцевих фермерів. Для "постраждалих" європейських підприємців із бюджету ЄС навіть виділили понад 100 мільйонів євро.

Заборона на імпорт передбачалася до початку червня, але зрештою Єврокомісія продовжила бан до 15 вересня.

Хто зараз виступає за продовження ембарго, а хто проти

В кулуарах Єврокомісії відверто говорять, що більшість держав-членів ЄС скептично ставляться до прохання п’яти країн продовжити заборону. Найактивніше цю ідею критикували, зокрема, посли Франції та Німеччини під час зустрічі з представниками Комісії. Хоча дипломати й розуміють занепокоєння п'ятірки, все ж закликають шукати альтернативні рішення.

Водночас Ян Бонд, директор із питань зовнішньої політики Центру європейських реформ вважає, що проти продовження ембарго виступають і деякі країни-члени східного флангу ЄС.

Важливо, що чимало країн, не лише західноєвропейських, таких як Франція та Німеччина, але й країн, які досить тісно пов'язані з Польщею та Україною, до прикладу Латвія, дають зрозуміти, що вони дуже незадоволені тим, що робить Польща та інші держави-сусіди в плані перешкоджання українському експорту,
– наголосив Ян Бонд у коментарі 24 Каналу.

Немає єдності й всередині так званого блоку. Міністр сільського господарства Польщі Роберт Телус, після неформальної зустрічі аграрних міністрів ЄС в Іспанії, заявив про претензії з боку Болгарії.

Уряд Болгарії просить вилучити зі списку насіння соняшника, оскільки виробники потребують цей продукт. Натомість хочуть ввести бан на сухе молоко.

Польський міністр підкреслив, що зараз у блоці виникла ідея зробити список імпортних заборон "гнучким". Тобто, за потреби продукт можуть додати до цього списку, або ж навпаки – вилучити.

Субсидії для транзиту українського зерна

Єврокомісар з питань сільського господарства Януш Войцеховський запропонував продовжити заборону імпорту українського зерна до кінця року. На його думку, зараз заборона дає результати.

Він аргументує це тим, що в разі скасування зернової блокади фермери прифронтових країн опиняться у кризовій ситуації через надмірну кількість українського зерна.

• Втім, Войцеховський виступив з ідеєю надання субсидій для українських компаній, аби ті змогли транспортувати урожай до третіх країн світу. Вартість українського зерна зросте, якщо Україна самостійно буде транспортувати весь урожай до європейських портів.
• Згідно з його пропозицією, вартість транзиту тонни зерна коштуватиме 30 євро і ЄС має відшкодувати цю суму. Таким чином ЄС доведеться витратити 600 мільйонів євро, аби допомогти в транзиті 20 мільйонів тонн українського зерна. Єврокомісар вважає, що в порівнянні з іншими альтернативними рішеннями, ця ідея не є дуже затратною.

Я сподіваюся, що це буде, перш за все, підтримка транзиту з України, надання субсидій для України, виплата компенсації компаніям за транзит до морських портів у Латвії, Литві, Польщі або Німеччині. Можливо, й інші порти, список яких слід підготувати й підтримати транзит,
– сказав Войцеховський.

Аналітик Центру європейських реформ Ян Бонд вважає таку пропозицію "кроком уперед", оскільки економічно ефективним способом експорту українського зерна є морський шлях. Через постійні обстріли Росії Україна має шукати інші шляхи транзиту продуктів.

"Якщо ви зможете більш-менш вирівняти витрати, то думаю, що це значно допоможе вирішити проблему, оскільки це збільшить стимули для України експортувати зерно цим довшим маршрутом", – вважає експерт.

Водночас аналітикиня центру Європейської політики Світлана Таран оцінює цю пропозицію, як пошук рішення для пошуку компромісу між Україною, п'ятьма країнами та Єврокомісією. За її словами, зараз Єврокомісія шукає певні інструменти, аби задовольнити всі сторони й уникнути кризової ситуації.

Експертка пояснює, що Україна зацікавлена в експорті через румунські порти, оскільки це найкоротший шлях, а відповідно, найдешевша логістика. Втім потужність портів у Румунії залишається обмеженою, а експорт через країни Балтії означав би збільшення логістичних витрат.

Якщо зерно транспортується довшим шляхом, то ціна зростає і товар стає менш конкурентоздатним на глобальних ринках. Наприклад, конкурентність знижується, порівняно з російським зерном, яке теж намагаються продавати,
– каже Світлана Таран.

Однак, аналітикиня вважає, що субсидії для українських компаній не варто розглядати як окремий інструмент. За її словами, в цьому випадку необхідно вжити комплекс заходів – збільшити потужності коридорів солідарності та портів, розбудовувати елеватори, транспорті шляхи.

"Після виникнення кризи Єврокомісія додатково почала виділяти гроші на інфраструктурні проєкти, і зараз ця робота продовжується", – нагадала Таран.

Україна погрожує позовом до СОТ

Звичайно, можливим продовженням зернового ембарго українська сторона незадоволена. Зокрема, міністерка з євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина заявила, що Україна не піде на поступки в цьому питанні. За її словами, Брюссель запевнив Київ, що продовження не буде, хоча Польща й активно наполягає на обмеженнях. А це тісно пов'язано із майбутніми виборами.

За величезної поваги та вдячності до польського народу, чудових відносин з польським урядом та громадянським суспільством, Україна за жодних обставин не буде інструментом передвиборчої кампанії. Вибори там відбудуться у жовтні, і до цього часу деякі урядовці та політичні групи не гребують нічим у боротьбі за рейтинги. В цьому торговельному питанні не буде поступок з боку України. Ми не будемо називати чорне білим,
– сказала Стефанішина.

Водночас заступник міністра економіки України Тарас Качка попередив, що Україна подасть позов до Світової організації торгівлі проти ЄС та Польщі, якщо обмеження на імпорт продукції не будуть зняті. Проводження ембарго порушує Угоду про вільну торгівлю між Україною та ЄС від 2014 року.

Аналітикиня Центру європейської політики Світлана Таран вважає, що позов до СОТ – це країні заходи, які варто вживати лише тоді, коли інші зусилля не дали результату.

"Тоді це виноситься вже на арбітраж і незалежні експерти Світової організації торгівлі будуть вивчати дані, аналізувати, приймати рішення хто правий, а хто – ні", – наголошує експертка.

Єврокомісія шукає альтернативу

Оскільки термін заборони спливає 15 вересня, в європейських кварталах Брюсселя активно обговорюють чи продовжувати зернове ембарго. Виконавчий заступник глави Єврокомісії Валдіс Домбровскіс запевнив, що пошук альтернативного рішення ще триває. Для ЄС важливо задовольнити всі сторони.

"Наша позиція дуже чітка. Ми шукаємо рішення, що задовольнить усі зацікавлені сторони. Ми зробили ініціативу "коридорів солідарності", щоб дозволити Україні експортувати замість чорноморських маршрутів. І щодо можливостей, ми досить близькі до загальних обсягів українського експорту сільськогосподарських продуктів. Сподіваємося, що за найближчий рік обсяги експорту становитимуть 4,7 мільйона тонн на місяць", – сказав Домбровскіс журналістам.

Ця заборона приймалася як тимчасовий захід в екстреній ситуації. В червні заборона вже була продовжена. Де гарантія, що, наприклад, в кінці року вони знову її не продовжать ще на пів року?
– запитує аналітикиня Світлана Таран.

Зерновий бан: до чого тут вибори у Польщі?

Експерт з Центру європейських реформ Ян Бонд припускає, що Єврокомісії буде важко знайти рішення, щоб задовольнити всі сторони. Як ми вже згадали, у Польщі скоро відбудуться вибори, а тому польський уряд не бажає втрачати підтримку фермерів.

"Я не впевнений, що Європейська комісія знайде компроміс, але я впевнений, що вони будуть намагатися зробити це дуже наполегливо. Ключовою країною є Польща. Це питання пов'язане з польськими виборами, які скоро відбудуться. Тож, можливо, це одне з тих питань, що можна вирішити після виборів, але неможливо вирішити до виборів", – вважає Ян Бонд.

Експерт зазначив, що польські фермери, як правило, голосують за правлячу партію. Тому, жоден уряд за кілька тижнів до виборів не піде на те, щоб дратувати значну частину своїх виборців.

Відповідаючи на питання 24 Каналу чи причетний аграрний єврокомісар Войцеховський до підтримки польського уряду, Ян Бонд зазначив, що було б дивно, якби Войцеховський не підтримував уряд.

Він не лише поляк, але й був призначений нинішнім урядом. Але я не думаю, що решта членів Комісії дадуть йому повну свободу дій. Щоб Войцеховський не робив, це все одно має бути сумісним із законодавством ЄС, інакше рішення можна буде оскаржити в Суді Європейського Союзу,
– попередив експерт.

І все ж таки, якщо Єврокомісія не продовжить заборони, польська сторона погрожує здійснити блокаду в односторонньому режимі. Зазначимо, що за законодавством ЄС такі дії є незаконними.

"Саме цей польський уряд регулярно має проблеми з Європейською комісією та Європейським судом. Тож вони можуть не дуже перейматися тим, що порушують європейське законодавство. Але Комісія почне проти них провадження про порушення, якщо вони спробують ввести національну заборону на український імпорт, як вони це зробили навесні", – пояснив Ян Бонд.

Експерт наголошує, що Польща звісно хоче, аби Україна мала можливість експортувати зерно. Проте, польські фермери виступають проти продажу окремої продукції на своїй території. Зрештою, Єврокомісія оголосить своє рішення – яким воно буде ми дізнаємося вже цієї п'ятниці.