«Відповідальність» президента за корупцію не означає, що він причетний до неї: КМІС і ДІФ відповіли на закиди в маніпулятивності опитування

Соціологи: Багато інтерпретаторів ототожнили «відповідальність» президента за корупцію із «причетністю», але це не так. Українці досі бажають мати сильного лідера, від якого очікують рішучих дій, а довіра до президента висока.

Те, що більшість українців, за даними опитувань, покладають відповідальність за корупцію в державі на президента Володимира Зеленського, не означає, що вони вважають президента причетним до цієї корупції, а радше відображає відчутний запит людей на боротьбу з корупцією. Про це заявив Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) у коментарі щодо результатів опитування про сприйняття загрози корупції громадянами.

11 вересня КМІС оприлюднив результати дослідження, які показали, що 77,6% громадян покладають відповідальність за корупцію в уряді та військових адміністраціях на президента Володимира Зеленського. 18% не вважають, що глава держави несе за це пряму відповідальність.

Після цього голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія сказав, що це дослідження маніпулятивне. Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров назвав його результати «дуже дивними», а саме опитування «схожим на цілеспрямовану атаку».

Автори дослідження виступили з поясненням щодо результатів опитування та формулювання питань у ньому.

«Багато інтерпретаторів ототожнили "відповідальність" із "причетністю", хоча це не так. Серед українців досі зберігається бажання мати сильного лідера, від якого очікують рішучих дій.

У той же час, серед громадськості є відчутний запит на боротьбу з корупцією. Крім цього, українці переважно погано розбираються в державному управлінні та хто і за що саме несе відповідальність та де може здійснити вплив.

Тому, як зазвичай, українці персоналізують в особі президента (тим більше того, хто користується високою підтримкою) саме того, хто, на їх думку, здатен і має привнести необхідні зміни. Тобто зараз це запитання відображає запит і заклик громадськості до президента вчинити рішучі дії, спрямовані на боротьбу з корупцією», — прокоментували соціологи.

Вони наголосили, що наразі Володимир Зеленський зберігає рекордно високу підтримку серед українців — 80–85% довіри чи схвалення діяльності.

«При запиті населення на оновлення центральної влади лише чверть хотіли б зміни президента після Перемоги. Тобто зараз заклик до президента до боротьби з корупцією не означає зниження і кризу підтримки (проте, звісно, у довготривалій перспективі і особливо після Перемоги та після зміни порядку денного можуть бути істотні зміни)», — написали соціологи.

Тим часом у Фонді Демократичні ініціативи» заявили, що вважають максимально коректним питання «Чи погоджуєтеся ви з твердженням, що президент несе повну відповідальність за корупцію в уряді та військових адміністраціях» у своєму опитуванні.

Виконавчий директор Фонду Петро Бурковський у коментарі Суспільному пояснив, що, формулюючи питання саме таким чином, соціологи відштовхуються від реалій життя і Конституції.

«Зараз у нас воєнний стан в країні, президент згідно з Конституцією, законодавством є Верховним Головнокомандувачем і він очолює виконавчу владу. Коли призначаються міністри, Верховна Рада фактично формально лише затверджує рішення про звільнення і призначення міністра», — сказав Бурковський.

Директор ФДІ навів приклад нещодавнього призначення міністра оборони та інших міністрів, яких президент звільнив після початку повномасштабної агресії.

«Тому що це його повноваження як Верховного Головнокомандувача. Те саме з військовими адміністраціями. Їх призначає президент. То хто ж несе відповідальність за цих людей і їхні вчинки?

Ми не поставили питання: корупція — і крапка. Корупція в уряді і військових адміністраціях. Формулювання максимально конкретне. Людей питають, чи несе президент пряму відповідальність за корупцію в уряді та військових адміністраціях, які напряму йому підпорядковані, — це його відповідальність», — сказав Бурковський.

Раніше «Детектор медіа» писав, що більшість українців не підтримує табу на критику влади за неефективність у боротьбі з корупцією.

Також, згідно із соціологічними дослідженнями, українці відзначають покращення у боротьбі з корупцією, але вважають її другою після війни проблемою країни.