Росія програє битву за море․ Як ГУР МО повертали "вишки Бойка" у легендарній спецоперації

Тим не менше, за понад 1,5 року повномасштабної війни загарбники залишилися без крейсера "Москва" та ще кількох критично важливих для контролю у морі кораблів. Ще низка суден внаслідок атак безекіпажних дронів відправилася на ремонт на невизначений час та взагалі не факт, що колись знову зможе покинути доки. Інші ж судна ховаються поблизу Новоросійська та намагаються не покидати порт, аби не наражатися на небезпеку, а рух мостом через Керч зупиняють кілька разів на день через то ракетні, то безпілотні атаки.

Як Росія поступово програє битву за море, а Україна наближається до повернення Криму, та як ГУР МО у легендарній спецоперації повертали "вишки Бойка" – читайте у матеріалі 24 Каналу.

Росіяни навіть не розглядали можливість боротьби у морі

Неймовірна впевненість рашистів у тому, що після великого нападу на Україну вони будуть царями й богами у Чорному та Азовському морях, зіграла з ними поганий жарт. Загарбники мали настільки серйозну кількісну перевагу у флоті, що навряд взагалі прораховували варіанти, за яких їм не вдається повністю захопити контроль над акваторією Неньки та міжнародними водами.

У перші ж дні повномасштабного вторгнення окупанти захопили острів Зміїний та фактично блокували нам доступ до моря, однак не змогли провести десантну операцію в Одесі, завдяки чому Україна опинилася б у вкрай складному становищі. Втім, проблем вистачало і без того. Морська блокада дуже болісно била як по нашій економіці, так і взагалі по можливостях оборонятися, адже командування Сил оборони вимушено було тримати на Одещині чималий контингент військовослужбовців на випадок спроб росіян все ж таки намагатися взяти регіон під свій контроль.

Закінчилися ж вологі мрії рашистів про захоплення портового міста саме з ураженням флагмана Чорноморського флоту. 13 квітня 2022 року крейсер "Москва", що виконував функції прикриття кораблів від атак із повітря, наблизився до наших берегів на відстань роботи ПКР "Нептун". Отримавши два пропущених, судно пішло на дно разом із щонайменше 37 членами екіпажу. Ще понад 100 осіб отримали травми та поранення.

"Москва" на дні / Ехологічний знімок ОК "Південь"

Наслідки цієї атаки важко недооцінити: російські кораблі були вимушені віддалитися від наших берегів та вже зовсім забули про свої наміри кудись десантуватися з моря. Крім того, цілий флот залишився без достатньо потужної системи ППО, через що для Києва відкрилося вікно можливостей. Так почалася битва за Зміїний.

Острів стратегічного значення

Деокупація Зміїного поставила хрест ще на багатьох планах рашистів. Вони втратили контроль за важливою стратегічною точкою для панування у морі. Адже саме через їх присутність на цих 20 гектарах суші Київ не міг користатися ані Дунайськими, ані Одеським та Чорноморським портами.

Контроль над Зміїним давав росіянам змогу повністю перекривати рух кораблів у західній частині Чорного моря / Скриншот Google maps

Нездатність рашистів забезпечувати повну блокаду моря не просто дала змогу Україні розблокувати рух до портів Ізмаїл, Рені та Усть-Дунайськ, але й підштовхнула Росію погодитися на так звану зернову угоду, яка так чи інакше працювала понад рік.

Крім того, звільнення острова мало й величезний політичний та інформаційний вплив, адже рашисти, що не відійшли від втрати "Москви", почали здогадуватися про те, що "СВО не йде за планом".

Звільнений Зміїний / Фото Сухопутних військ

У їх голові не вкладалося, як Україна може повільно, але впевнено здобувати одну перемогу за іншою. Особливо це стосувалося саме моря, оскільки "непереможність" Чорноморського флоту була неймовірно розпіарена.

Дивіться відео про деокупацію острова Зміїний:

Як вдалося повернути "вишки Бойка" – розповідає офіцер спецпідрозділу ГУР МО

Таким чином після 4 липня 2022 в акваторії України на захід від Криму залишилося ще чотири умовно стаціонарних об'єкти, які значною мірою допомагали рашистам здійснювати контроль над значною частиною моря. Йдеться про газовидобувні платформи "Петро Годованець" та "Україна" (закуплені тодішнім міністром енергетики з націнкою у 400 мільйонів доларів), а також безпосередньо українські бурові платформи "Таврида" і "Сиваш", які також приписують до терміна "вишки Бойка".

Рашисти захопили усі ці агрегати під час захоплення Криму у ході однієї з терористичних вилазок. Причетними до цього були воєнні злочинці зі складу 104 десантно-штурмового полку. Бурові установки за допомогою буксирів загарбники перемістили до Голіцинського родовища біля півострова, де й почали видобуток українських копалин.

Окрім відвертого крадівництва наших ресурсів окупанти перетворили вишки у військові об'єкти. На них розмістили радіолокаційні системи, переносні зенітно-ракетні комплекси та інше озброєння, яке давало росіянам змогу займатися відвертим тероризмом: обстрілювати катери українських прикордонників та атакувати літаки ЗСУ.

Наслідки обстрілу військового транспортного літака Ан-26 з "вишок Бойка" у 2017 році / Фото Міністерства оборони

Стратегічне значення "вишок Бойка" для росіян значно підвищилося із втратою крейсера "Москва" та послабленням позицій на Зміїному. Представники окупаційних військ перетворили платформи на перевалочні пункти для авіації та флоту. Саме там дозаправлялися ворожі транспортні гелікоптери та завантажувалися ракетами ударні. На платформах працювали станції РЕБ, які глушили наші безпілотники та морські дрони. Крім того, аби не скласти компанію крейсеру "Москва" за вишками часто ховалися російські кораблі.

Втім, головна роль вишок залишалася спостережною, адже завдяки РЛС "Нева" рашисти могли виявляти у морі об'єкти у радіусі 30 кілометрів. Таким чином окупанти значно ускладнювали проведення спецоперацій Силам оборони України. Однак наразі такої проблеми наші захисники вже не мають, оскільки росіяни примудрилися "прохлопати" усі "вишки Бойка".

У ході однієї з блискучих та, судячи з усього, геть неочікуваних для ворога спецоперацій, бійці ГУР МО змогли позбавити росіян чи не останнього козиря у північно-західній частині моря.

За словами офіцера ГУР МО із позивним "Фаворит", завдання було надскладним та важким, зокрема й через те, що неможливо заздалегідь дуже ретельно дослідити об'єкти та їх охорону.

Ми не могли знати, що насправді нас очікує на платформах, оскільки, звісно, проводили аеророзвідку, проте не могли спускатися дуже низько. Ворожі РЕБи не дозволяли зробити детальні знімки місцевості. То ж могли бути й міни у воді й інші неприємні об'єкти. У рамках підготовки до операції ми проводили й розвідку малою групою. Словом, готувалися дуже ретельно. Російське ж командування, судячи з усього, нехтувало загрозами та не ставилося всерйоз до ризиків втратити контроль за вишками,
– каже "Фаворит" сайту 24 Каналу.

Ба більше, захоплювали платформи українські спецпризначенці не всі одночасно, а одну за іншою. То ж рашисти цілком могли зреагувати та значно посилити захист хоча б кількох вишок. Але ж вони спромоглися хіба що на спроби ударів по катерах ГУР з літаків Су-30, пілоти яких виявилися зовсім не сміливими та схильними до ризиків.

Багатоцільові винищувачі гатили по спецпризначенцях із бортової пушки, ефективна дальність бойового застосування якої сягає всього лише кількох кілометрів. Однак наближатися до розвідників російські авіатори бажання не мали, оскільки б зі стовідсотковою вірогідністю отримали б ракету у борт. Один із літаків, до речі, й підбили, після чого пілоту довелося повертатися на аеродром базування приниженим та переляканим.

Крім позбавлення росіян стратегічної переваги на цій ділянці моря українські оборонці отримали ще й купу НАРів (некерована авіаційна ракета) та дорогоцінну "Неву", яка після вивчення служитиме на нашу користь.

Вишка "Таврида" після повернення під контроль України / Фото джерел 24 Каналу

Втім, найголовнішим є той факт, що блискучу спецоперацію бійці ГУР провели без втрат із власного боку.

Дивіться відео із захопленої спецпризначенцями ГУР МО платформи "Таврида":

Крим все ближче

Як зазначив у коментарі для 24 Каналу представник Головного управління розвідки Андрій Юсов, втрата контролю за вишками значно послаблює позиції росіян у Криму.

Ці об'єкти використовувались із початку повномасштабного вторгнення виключно як військові. То ж усі плани окупантів щодо радіоелектронної боротьби, спостереження та розміщення там засобів ураження були втрачені. А це створює додаткові можливості для Сил оборони України, які обов'язково будуть використані. Ми готові до того, що ворог буде намагатися завдавати по них ударів, та неодмінно нарощуватимемо можливості впливу на окупантів як в акваторії моря, так і безпосередньо в Криму.

Фактично ж завдяки цій локальній, але важливій перемозі, бійці ГУР прибрали серйозну перешкоду для багатьох спецоперацій: як для застосування морських ударних дронів, так і для використання безпілотників та десантування на півострів.

Крім того, рашисти втратили фізичні та політичні можливості тероризувати цивільні кораблі на цій ділянці моря, що буквально підкошує путінські наміри блокувати вивезення зерна з України. Та й взагалі кремлівський режим отримав черговий смачний ляпас від "держави без флоту", адже з кожним днем стає все більш очевидним той факт, що Росія програє битву за море.