З липня Росія знищила 280 тис. тонн українського зерна – FT

Протягом останніх двох місяців Росія регулярно завдає ударів по дунайських портах України за допомогою безпілотників.

За даними України, метою РФ є руйнування економічної інфраструктури України та експортних маршрутів, створених для прориву морської блокади Чорного моря.

Україна, яка виробляє половину світового експорту соняшникової олії та 10% пшениці, за останні 12 місяців експортувала через Дунай близько 35 млн тонн зерна. Поряд із залізничними перевезеннями через Європу це забезпечило життєво важливу економічну підтримку військових дій країни проти російських загарбників.

Однак, пише FT, питання в тому, як довго українські компанії зможуть покривати додаткові витрати на ці альтернативні маршрути.

Це питання стало актуальним, особливо після того, як 17 липня президент Росії Володимир Путін призупинив дію угоди, укладеної за посередництва ООН, що дозволяла безпечно експортувати 33 млн тонн українського зерна через Чорне море.

За даними уряду Великої Британії, російські безпілотники і ракетні удари в Україні з липня знищили 280 тис. тонн зерна, яке зберігалося.

– Дедалі частіше українським фермерам немає сенсу займатися зерновими культурами, оскільки вони просто втрачають гроші, – каже Євгеній Осипов, генеральний директор однієї з найбільших агропромислових компаній України Kernel.

За його прогнозами, високі витрати призведуть до скорочення виробництва зерна в Україні та зниження експорту в 2024 році вдвічі порівняно з торішнім рівнем – до 35 млн тонн.

Згідно з індексом продовольчих цін ФАО ООН, світові ціни на пшеницю в серпні впали на 3,8% порівняно з липнем, що означає, що ціни наразі значно нижчі за рівень, до якого вони різко зросли торік після повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

При цьому FT зазначає, що перенаправлення українського експорту через Дунай стало непростим логістичним завданням.

В Ізмаїл і прилеглий придунайський порт Рені зерно везуть так багато вантажівок, що черги можуть сягати 35 км. Щоб зберегти дорожнє покриття в літній період, вантажівки можуть рухатися тільки вночі або за денної температури нижче 28°C. Потім зерно перевантажують на баржі, які внутрішніми водними шляхами доставляють у румунський чорноморський порт Констанца, де вантаж перевантажують на більші морські танкери.

Це також пов’язано зі значними витратами. За оцінками Віктора Берестенка, президента Асоціації міжнародних експедиторів України, експорт тонни зерна до Єгипту через Дунай коштує приблизно $116 за тонну, тоді як до вторгнення Росії минулого року ця ціна становила близько $69.

Навіть коли російська зернова угода була чинною, зволікання російських інспекторів, зобов’язаних перевіряти українські вантажі на морі, призвело до того, що транспортні витрати виявилися не набагато нижчими.

За оцінками Андрія Соколова, партнера компанії Tully Logistics, вартість двомісячної затримки російськими інспекторами приблизно еквівалентна вартості дунайських маршрутів. У середньому, за його словами, затримки становлять від одного до двох місяців.

– Моя думка, що Росія пішла на цю зернову угоду тільки тому, що контролювала її, – сказав Соколов.

FT вказує, що як перший крок із відновлення чорноморських судноплавних шляхів Україна завдала авіаударів із безпілотників по російських військово-морських базах в окупованому Криму. Такі удари також загрожують російському торговельному судноплавству, завдаючи ударів з морського безпілотника по російському танкеру і військовому кораблю на військово-морській базі в Новоросійську.

– Військово-морський флот Росії тепер насилу може діяти в Чорному морі, – так прокоментував українські атаки один із високопоставлених західних чиновників.

За його словами, Чорне море “стає більш конкурентним простором, поряд із боротьбою на суші”.

Офіційний Київ також відкрив так званий гуманітарний коридор через Чорне море. Кілька вантажних суден, включно з судном “Джозеф Шульте”, вийшли з морських портів Одеси, оминаючи українське узбережжя, доки не досягли безпечних вод країн-членів НАТО – Румунії та Болгарії. Але жодне судно не ризикнуло вирушити у зворотний шлях.

– Було б добре, якби порожні судна також приходили за вантажами, – каже Олександр Мироненко, головний операційний директор найбільшого в Україні виробника сталі Метінвест, який провів через коридор три судна.

FT пише, що, крім Ізмаїла, на інших причалах також ведеться навантаження на численні судна. Незважаючи на загрозу безпеці, пов’язану з майже щоденними ударами російських безпілотників, за даними судноплавства, у суботу в порту Ізмаїла перебувало до 89 суден, а вище за течією в Рені – ще 27.

– Перевага Дунаю полягає в тому, що тут є кілька місць, де можна здійснювати навантаження, а інфраструктура розподілена. Це також означає, що Україна не танцює під дудку Росії, – сказав Андрій Вадатурський, генеральний директор компанії Нібулон і член сім’ї, що володіє компанією.

Українські фермери і вантажовідправники вважають, що пропускна здатність Дунаю може бути збільшена. Але навіть у цьому випадку його висока вартість означає, що Чорне море має бути знову відкрите для здоров’я української економіки – з російським співробітництвом або без нього.

– Чорноморський коридор – це не тільки зерновий коридор. Він має бути експортним коридором. Через Чорне море проходить уся економіка України, – каже Андрій Ставніцер, співвласник і генеральний директор компанії ТІС, оператора терміналу в чорноморському порту Південний.

Цьому може сприяти схема, яку Україна допрацьовує зі світовими страховиками. Мета – забезпечити страхування до 30 суден, які щомісяця прямують в Україну коридором, водночас збитки в розмірі до $30 млн покриватимуться коштом державних коштів, які перебувають на ескроу-рахунку.

“Зрештою, ймовірно, станеться те, що росіяни продовжуватимуть атакувати нашу портову інфраструктуру, а ми контратакуватимемо морськими безпілотниками”, – сказав Ставніцер. “Це буде повномасштабна піратська операція з обох сторін”.

Фото: Сили оборони Півдня України