Скандал з українським зерном поглиблюється: що вимагають Польща і ЄС, чим відповідає Україна

Сьогодні, 13 вересня, зустрінуться представники України, сусідніх з нею держав ЄС, що хочуть лишити свої ринки для її агропродукції закритими, а також Молдови та Єврокомісії.

Разом вони шукатимуть вихід з глухого кута: бан на імпорт українських пшениці, кукурудзи, насіння ріпака та соняшника до п’яти країн ЄС, що межують з Україною, ось-ось спливе. Тепер сусідки України хочуть подовження заборони до кінця року, а в українському уряді вже готові позиватися.

Чи допоможе Брюссель порозумітися, розповіла кореспондентка Радіо Свобода Зоряна Степаненко спеціально для ТСН.

Що ближче дата, коли спливає термін обмежень на імпорт української агропродукції до країн ЄС, сусідніх із Україною, то вище градус напруги між Києвом, Варшавою та Брюсселем. В аграрній суперечці, що "розкинула" Україну й насамперед Польщу по різні боки барикад, - своєрідним арбітром виступає Єврокомісія.

Їй і належить вирішити: відкривати з 15-го вересня українському врожаю кордони всіх країн Євросоюзу, чи і надалі тримати закритими ринки Польщі, Угорщини, Словаччини, Румунії й Болгарії.

Позиція Польщі щодо українського зерна

Напередодні про свої очікування вчергове заявила Польща. Там на рівні Ради міністрів вимагають від Брюсселя подовжити агрозаборону. Інакше у формі резолюції пригрозили зробити це самостійно навіть всупереч торговельним правилам ЄС.

Скільки національний бан може діяти — невідомо. Заява польського уряду дату лишає відкритою. Там лише вказано: "До врегулювання агровідносин між двома країнами". Тримати польські кордони на замку для українського збіжжя було передвиборчою обіцянкою прем’єра Польщі, як стало з опублікованого напередодні ролика.

"Коли нам потрібно було допомогти сусідам, ми відкривали свої серця і домівки. Поляки такі. Коли доводиться боротися за польські інтереси, лише уряд "Права і справедливості" гарантує, що інтереси наших фермерів будуть захищені. Польща не дозволить затопити нас українським збіжжям", - заявив прем’єр-міністр Польщі Маттеуш Моравецький.

Чому в ЄС хочуть продовжити заборону на імпорт українського зерна

Де межа польської, а відтак і європейської солідарності з Україною, чиє зерно більше не може звідти виїжджати звичним і економічно вигідним шляхом через Чорне море — довкола цього напередодні тривали дебати у Європарламенті. Аграрний єврокомісар пояснював депутатам, чому заборона вартує продовження, мовляв, вона довела свою ефективність. Бо допомогла стабілізувати ринки у країнах, що межують із Україною, і сприяла вдосконаленню смуг солідарності.

Українське зерно, за словами єврокомісара, зазвичай продавалося до Індонезії, Єгипту й інших віддалених від ЄС куточків світу. Щоби й надалі доставляти його туди, потрібно залучати порти Балтійського й Адріатичного морів. Та головна проблема - не в інфраструктурі, а грошах.

Шлях українського зерна до його звичних ринків буде тривалішим. А отже, вища ціна транспортування. Від 20 до 40 євро за тонну, сказав профільний єврокомісар. Його ідея - допомогти Україні з цими коштами. А заборону на її агроімпорт до 5-ти країн - продовжити.

"Яка альтернатива? Повернення хаосу. Будуть односторонні рішення окремих держав-членів. Проблеми з протестами, блокуваннями, і це не буде добре для України. Надто в ситуації блокування українських чорноморських портів. Подовження тимчасової заборони стало би позитивним рішенням для наших фермерів, як із цих п’яти сусідніх країн, так і з України", - заявив єврокомісар із сільського господарства Януш Войцеховський.

Позиція України щодо експорту зерна через ЄС

Своєю чергою, Україна категорично проти подальшого бану, а в разі запровадження одностороннього — грозить Польщі арбітражем у Світовій організації торгівлі. Тобто готова вимагати в суді компенсації завданих збитків. А поки остання спроба домовитися про компромісне рішення на майданчику, що об’єднує всіх причетних - Україну, п’ять сусідніх із нею держав ЄС, Молдову та Єврокомісію. Його засідання, останнє перед тим, як тут оголосять про рішення 13 вересня.