У Болгарії парламентарі підтримують ідею скасування ембарго на агропродукцію з України

КИЇВ. 13 вересня. УНН. Комітет з питань економічної політики та інновацій парламенту Болгарії ухвалив проект позиції, якою підтримує ідею не продовжувати обмеження, що застосовуються до української агропродукції, після 15 вересня, пише УНН.

Деталі

У проекті позиції Болгарії йдеться, що країна не підтримує продовження після 15 вересня 2023 року надзвичайних заході із заборони імпорту до Болгарії, Польщі, Угорщини, Румунії та Словаччини насіння пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику з України та доручено Раді міністрів вжити необхідних заходів для висловлення позиції.

Остаточне рішення буде прийнято на пленарному засіданні парламенту, ймовірно, вже сьогодні 13 вересня.

Про те вже зараз галузеві фермерські організації у Болгарії виступили з критикою цього рішення, яке поки є лише проектом. Водночас міністр сільського господарства Болгарії Кирил Ватєв заявив, що питання продовження ембарго на українську агропродукцію з ним не обговорювалось.

Він додав, що болгарські агровиробники у багатьох позиціях не можуть конкурувати з українськими. Особливо, за словами Ватєва, Болгарію турбує соняшник та соняшникова олія, що можуть імпортуватися з України, адже сама ця галузь агровиробництва розвинена в Болгарії і також експортується на інші європейські ринки.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Усі ризики для країн ЄС від українського агроекспорту усунені – Ольга Стефанішина

Нагадаємо

15 вересня спливає строк запровадженого раніше ембарго на транзит деяких товарів українського агросектору територією 5 країн-сусідів (Польща, Угорщина, Словаччина, Болгарія та Румунія).

12 вересня глава уряду Польщі Матеуш Моравецький заявив, що Польща одноосібно продовжить ембарго у разі якщо його продовження не ухвалить Єврокомісія. Про це він спочатку повідомив у соцмережі Х, долучивши до допису виборчий ролік правлячої партії “Право і Справедливість” (парламентські вибори у РП призначені на 15 жовтня і питання захисту польського агровиробника розігрується багатьма політиками).

В цьому роліку сам Маровецький наголошує, що Польща прийняла мільйони біженців з України, але при цьому уряд Польщі стоятиме на варті інтересів польських фермерів. Так само він наголошує, що саме непохитна позиція Польщі дозволила затримати експорт українського збіжжя на спільний європейський ринок. І поки у Брюсселі розмірковують чи продовжувати ембарго, Польща не допустить засилля української агропродукції на її ринку.

Пізніше уряд Польщі підтвердив таку позицію польської влади у зверненні до Єврокомісії.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українські аграрії закликають ЄС зняти обмеження на імпорт агропродукції 

Додамо

За прогнозами Мінагрополітики, загальний урожай зернових та олійних культур цього року може перевищити торішній на 5% і сягнути 76,7 млн тонн.

Водночас українські аграрії, особливо після закриття “зернового коридору”, зіткнулися з ускладненням експорту продукції. Україні потрібно експортувати 5 млн тонн зерна на місяць. Однак, поки що “шляхи солідарності” ЄС дозволяють експортувати лише до 4 млн тонн.

Ситуація також ускладнюється забороною експорту (Польща, Угорщина, Словаччина, Болгарія та Румунія) до 5 сусідніх країн, що діє до 15 вересня і може бути продовжена.

Українська зернова асоціація (УЗА) офіційно звернулася до виконавчого віцепрезидента, комісара з питань торгівлі Європейської комісії Валдіса Домбровскіса щодо оптимізації альтернативних маршрутів експорту зерна з України до європейських портів з подальшим відвантаженням до третіх країн. Оскільки через зрив російською федерацією Чорноморської зернової ініціативи Україна зіткнулася з необхідністю додатково збільшити пропускну спроможність “шляхів солідарності” приблизно на 1-1,5 млн тонн зерна на місяць.

Це можна зробити за рахунок експорту зерна через порти країн Балтії, Німеччини, Нідерландів, Хорватії, Італії та Словенії. Зараз ці маршрути мало залучені через складність і вартість логістики порівняно з іншими маршрутами. Тому УЗА запропонувала запровадити “зелені коридори” для української сільськогосподарської продукції до згаданих портів.

Для реалізації цього проєкту санітарний, фітосанітарний та ветеринарний контроль пропонується проводити вже на території країни призначення. Також Асоціація пропонує для європейських перевізників запровадити субсидії, щоб компенсувати додаткові витрати на транзитні перевезення. Крім того, для портів пропонується запровадити часткову компенсацію так званих “портових витрат на українське зерно”.

Наразі в ЄС обговорюється можливість компенсації українським аграріям логістичних витрат у сумі 30 євро за тонну.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Більшість країн ЄС проти продовження блокування українського агроекспорту після 15 вересня - ЗМІ